Постанова

від 24.06.2014 по справі 904/8207/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2014 року Справа № 904/8207/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищик І.В. (доповідач)

суддів Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М.,

при секретарі Малик С.О.

за участю представників

позивача Сорока В.М.

відповідача не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2013 року у справі № 904/8207/13

за позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вальяр", м. Дніпропетровськ

про стягнення 36 326,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013р. КП Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ фірми "Вальяр" про стягнення 36 326,00 грн суми грошових коштів збережених без достатніх підстав. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2013р. (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з відповідача 5 000 грн. безпідставно отриманих коштів.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду порушення підрядних зобов'язань з боку відповідача та наявність обставин, пов'язаних з виникненням у відповідача зобов'язань щодо перерахування на користь позивача грошових коштів в сумі 31 326, 00 грн .

Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального права, просив рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому позивач вважає помилковим не застосування господарським судом положень статті 1212 ЦК України до відносин які склалися між сторонами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2011 року між КП Дніпродзержинської міської ради „Дніпродзержинськтепломережа" (замовник) та ТОВ фірмою „Вальяр" (підрядник) було укладено договір № 9/00.08.0156 на виконання ремонтних робіт відповідно до умов якого, замовник після затвердження відповідних обсягів коштів здійснює фінансування об'єкта „Ремонт парового котла ДКВР -20/13, розташованого в Лівобережній районній котельні, м. Дніпродзержинськ, вул. Індустріальна, 2", а підрядник зобов'язується виконати роботи та здати в експлуатацію.

Сторонами узгоджені всі істотні умови договору, обумовлені ціна договору, порядок розрахунків, терміни і умови виконання тощо.

Виконуючи умови зазначеного вище договору, відповідачем виконані, а позивачем прийняті роботи на суму 183 132,40 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 1 за вересень 2011р. на суму 30 212,44 грн., № 2 за жовтень 2011р. на суму 96 517,12 грн., № 3 за грудень 2011р. на суму 56 402,84 грн.

В оплату виконаних робіт позивачем було перераховано 188 132,44 грн., що посвідчується копіями платіжних доручень, наданих позивачем до справи. За вказаними платіжними дорученнями позивачем було перераховано грошових коштів на 5 000,0 грн. більше ніж становила вартість виконаних робіт.

В подальшому, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача. За наслідками перевірки Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області складений акт № 830-22/39 від 31.07.2012р., яким встановлено завищення вартості ремонтних робіт, виконаних відповідачем на суму 31 326, 00 грн.

За даними акту ревізії завищення вартості виконаних підрядних робіт явилося наслідком невірного обрахування відповідачем розцінок вартості людино-годин при виконанні робіт за спірним договором, відтак, на думку скаржника, підприємство-підрядник набуло без достатньої правової підстави грошові кошти в сумі 31 326, 00 грн.

Відповідно до матеріалів справи заявлена до стягнення сума складається з завищення вартості виконаних підрядних робіт у розмірі 31 326,0 грн. та надлишково сплачених грошових коштів у сумі 5 000,0 грн., всього - 36 326,0 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача завищеної вартості виконаних ремонтних робіт на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набутих.

Господарським судом вимоги позивача про відшкодування спірної суми були задоволені частково, а саме, у розмірі 5 000,0 грн. надлишково сплачених коштів, в решті позовних вимог було відмовлено, однак, колегія суддів з даним висновком погодитись не може.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Порядок оплати робіт за договором підряду визначений статтею 854 ЦК України, відповідно до якої якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Згідно пунктів 1-3 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Виходячи із змісту статті 843 Цивільного кодексу України, ціна - грошова сума, що підлягає сплаті за результати роботи підрядника. Ціна може встановлюватись у договорі у вигляді обумовленої сторонами грошової суми. В цьому випадку вона може зазначатися безпосередньо у договорі або у додатках до нього, які є невід'ємною частиною (кошторис, який містить постатейний перелік витрат; калькуляція; прейскурант).

Ціна робіт обумовлена сторонами при укладені договору № 9/00.08.0156, зміст якого становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

З доводами позивача щодо завищення вартості фактично виконаних робіт відповідач погодився. ТОВ фірма «Вальяр» листом від 23.12. 2013р. визнало недійсними акти виконаних робіт на суму 183 132, 40 грн. та надало нові акти виконаних робіт: № 1 від 23.12.13р. на суму 25 885,24 грн., № 2 від 23.12.13р. на суму 90 086,32 грн., № 3 від 23.12.13р. на суму 35 834,84 грн. та відповідні довідки про вартість і підсумкові відомості, які були підписані позивачем. Всього за повторно наданими актами виконаних робіт вартість ремонтних робіт склала 151 806.40 грн.

Ухвалення рішення господарським судом та визнання позовних вимог відповідачем співпали у даті - 23.12.2013р, внаслідок чого сторони не мали можливості довести дану обставину до відома суду першої інстанції. Про дату розгляду справи в господарському суді відповідач обізнаний не був. За вказаних обставин колегія суддів вважає за можливе врахувати дані обставини при ухваленні нового рішення.

Враховуючи факт надмірної сплати позивачем на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 5 000,0 грн. та завищення вартості виконаних робіт на 31 326,0 грн. (183 132, 40 грн. - 151 806,40) і визнання даної обставини відповідачем, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує положеннями ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної позивачем норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі підстави відпали.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір про оплатне виконання ремонту парового котла позивача, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім, як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, внаслідок чого останні не можуть бути витребувані на підставі положень ст. 1212 ЦК України, як безпідставне збагачення.

За викладених обставин місцевий суд дійшов правомірного висновку про безпідставність застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, якою регламентуються загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям та збереженням майна без достатньої правової підстави.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству в частині стягнення суми 31 326,0 грн., що становить завищення вартості виконаних ремонтних робіт, вимоги відповідача про часткове скасування оскаржуваного рішення являються обґрунтованими. Рішення місцевого суду належить змінити, позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору - покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2013р. у справі № 904/8207/13 змінити, виклавши абзац перший резолютивної частини рішення в наступній редакції:

« Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вальяр" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Єрмоловой, буд. 36 кв. 1, код ЄДРПОУ 20257623) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, п/р 26009060011288 у КБ "Приватбанк" в м. Дніпродзержинську, МФО 305965, код ЄДРПОУ 03342573) 36 326,00 грн. (тридцять шість тисяч триста двадцять шість гривень) безпідставно отриманих коштів, 1720 (тисяча сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.»

В решті рішення залишити без змін.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вальяр" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Єрмоловой, буд. 36 кв. 1, код ЄДРПОУ 20257623) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, п/р 26009060011288 у КБ "Приватбанк" в м. Дніпродзержинську, МФО 305965, код ЄДРПОУ 03342573) 913,50 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В.Тищик

Судді Ю.Б.Парусніков

Л.М.Білецька