Рішення

від 24.06.2014 по справі 926/830/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа № 926/830/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветком», м. Дніпропетровськ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика», с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості - 52 044,75 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача - Штеннікова К.Б., довіреність від 03.03.2014;

від відповідача - Жмінка І.В., довіреність від 22.11.2013.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Укрветком» звернулось до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика» з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 52044,75 грн.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на обставини, пов'язані з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості отриманого товару за товарно-транспортними накладними за №№Z31610634-1 від 30.11.2012 та Z31916229-1 від 04.12.2012.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 02.06.2014 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 12.06.2014.

У судовому засіданні 12.06.2014 оголошено перерву до 24.06.2014, а позивача зобов'язано пред'явити суду для огляду у судовому засіданні оригінали товарно-транспортних накладних на загальну суму поставки (58543,26 грн.) та надати докази часткової оплати з боку відповідача вартості отриманого за цими накладними товару.

23 червня 2014 року від позивача через канцелярію господарського суду надійшло клопотання (вх. №2968) про долучення до матеріалів справи витребуваних доказів, а також додаткових письмових обґрунтувань позову.

24 червня 2014 року через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 2996) в якому відповідач позов не визнає, зазначаючи при цьому, що подані позивачем копії товарно-транспортних накладних не відповідають вимогам законодавства України, які ставляться до первинних документів, зокрема в них не зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані осіб, які їх підписали, не вказано місце складання документа.

Крім того, відповідач зазначає, що позовні вимоги суперечать Інструкції про порядок виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 за №99, якою передбачено, що товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів.

На день розгляду справи, 24.06.2014, судом задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи документів (вх. №2968).

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (вх. №2969).

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись при цьому на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

В матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні за №Z31610634-1 від 30.11.2012 на суму 51914,95 грн., №Z31916229-1 від 04.12.2012 на суму 3273,60 грн., №Z31605402-1 від 09.11.2012 на суму 2498,51 грн., №Z31610983-1 від 05.11.2012 на суму 856,20 грн., згідно з якими позивач поставив відповідачу товару на загальну суму у розмірі 58543,26 грн.

Зазначені накладні скріплені печатками сторін. З боку відповідача товарно-транспортні накладні підписані особою, якій позивачем не видавалась довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з наданих позивачем довідок про рух коштів на його банківському рахунку №26004060196447 у ПАТ «КБ ПриватБанк», відповідачем 03.12.2012, 18.07.2013 та 17.10.2013 здійснено на користь позивача платежі на загальну суму 6498,51 грн. з цільовим призначенням таких платежів як «оплата за товар», з посиланням на досліджені в межах даної справи товарно-транспортні накладні за №Z31610983-1 від 05.11.2012, №Z31605402-1 від 09.11.2012, №Z31610634-1 від 30.11.2012 та №Z31916229-1 від 04.12.2012.

За своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами з приводу продажу товару за товарно-транспортними за №Z31610983-1 від 05.11.2012, №Z31605402-1 від 09.11.2012, №Z31610634-1 від 30.11.2012 та №Z31916229-1 від 04.12.2012, є правовідносинами поставки.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною другою статті 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За таких умов, у відповідача, з моменту отримання товару, (05.11.2012, 09.11.2012, 30.11.2012 та 04.12.2012) виник обов'язок оплатити вартість цього товару, що відповідачем здійснено частково - всього на суму 6498,51 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 52044,75 грн. (вих. №417 від 12.05.2014), яку відповідачем залишено без відповіді.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський суд, дослідивши в сукупності вищезазначені письмові докази та беручи до уваги вимоги статтей 180, 181, 193 Господарського кодексу України, статтей 712, 692 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що між сторонами існували зобов'язальні правовідносини з поставки, за якими відповідач фактично отримав від позивача товар, вартість якого ним оплачена частково, а відтак, позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 52044,75 грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо неправомірності заявленого до нього позову, оскільки такі аргументи можуть слугувати лише свідченням формального порушення правил складання первинних документів, що підтверджують проведення між сторонами господарських операцій з поставки, однак не спростовують факту передачі відповідачу товару.

Беручи до уваги, що спір доведено до розгляду справи у господарському суді з вини відповідача, з нього стягуються судові витрати на користь позивача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика» (с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, код 32171745) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветком» (м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, к. 605, код 37005926) 52044,75 грн. заборгованості та 1827,00 грн. судового збору.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення підписано 26.06.2014.

Суддя О.В. Гончарук