Постанова

від 12.06.2014 по справі 2-а-3293/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. Справа № 2-а-3293/12/2170

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Вишневської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної податкової служби Головного управління державної казначейської служби України у Херсонській області, за участю прокурора Херсонської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної податкової служби Головного управління державної казначейської служби України у Херсонській області, за участю прокурора Херсонської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000740700/0 від 18 лютого 2011 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1.638.281,00 грн., стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1.638.281,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що висновок податкової перевірки про порушення підприємством вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" в наслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року, є неправомірним. За твердженням позивача, єдиною підставою для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування стала неможливість проведення перевірки контрагентів основного постачальника ТОВ «Кредо Інвест» - ТОВ «Промінтер», таких як ТОВ «ТД «Форте-С», ТОВ «Комерційнаа фірма «Пектораль», ТОВ «Люкс - Пром Компані», в зв'язку з їх відсутністю за юридичними адресами. Під час проведення перевірки, відповідачу було надано всі необхідні документи на підтвердження права на бюджетне відшкодування.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що при перевірці питання правильності обчислення своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаєморозрахункам зі всіма учасниками господарських операцій по ланцюгам постачальників до виробника встановлено порушення вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року позов ТОВ «Кредо Інвест» задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 18.02.201 1р. № 0000740700/0. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Держказначейства України в Херсонській області з рахунку № 31118030700002 в УДК в Херсонській області, одержувач держбюджет м. Херсон, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Інвест" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 20, оф. 506, код за СДРПОУ 35294206, р/р № 26007015826001 в Дніпропетровській філії ПАТ КБ "Південкомбанк" МФО 305266) - суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1638281,00 грн. (один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят одна грн.). Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Інвест" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 20, оф. 506, код за ЄДРПОУ 35294206, р/р № 26007015826001 в Дніпропетровській філії ПАТ КБ "Південкомбанк" МФО 305266) суму понесених судових витрат у розмірі сплаченого судового збору - 1700 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишено без задоволення. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року змінено, з абзацу третього резолютивної частини постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року виключено словосполучення «в особі Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області». В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 липня 2012 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задоволено частково. Скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Кредо Інвест» відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року ТОВ «Кредо Інвест» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, сума бюджетного відшкодування в розмірі 1.638.281,00 грн., яка є предметом стягнення за даним позовом, є частиною бюджетного відшкодування, заявленого позивачем до відшкодування на свій банківський рахунок згідно податкової декларації з ПДВ, доданої до неї розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року в сумі 1. 642.188,00 грн.

14.06.2010 року позивачем подано до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року (вх. № 91637) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 1.642.188,00 грн.

В період з 10 лютого 2011 року по 11 лютого 2011 року, ДПІ у м. Херсоні Державної податкової служби була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Кредо Інвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 378/07-0/35294206 від 14 лютого 2011 року, яким встановлені порушення ТОВ «Кредо Інвест» вимог п. 1.8 ст. 1, ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" ЗУ "Про податок на додану вартість", в наслідок чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2010 року на загальну суму 1.638.281,00 грн.

На підставі акту було прийнято податкове повідомлення-рішення форма "В1" № 0000740700/0 від 18.02.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за травень 2010 року на суму 1.638.281,00 грн.

Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1.638.281,00 грн. є висновок контролюючого органу, який ґрунтується на результатах проведених зустрічних перевірок безпосереднього контрагента ТОВ "Промінтер" та його контрагентів - постачальників, які були в свою чергу його основними постачальниками у перевіряємому періоді, відповідно до яких неможливо провести зустрічні звірки постачальників у II ланці постачання ТОВ "ТД "Форте - С", ТОВ "Комерційна фірма Пектораль", ТОВ "Люкс - Пром Компані" у зв'язку з відсутністю їх за місцезнаходженням та анулюванням свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Однак, вирішуючи справу по суті суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 липня 2012 року було зазначено, що судами попередніх інстанції надана правильна правова оцінка позиції податкового органу на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до даних правовідносин, зокрема: п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», аналіз яких свідчить про те, що за виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, платник податку на додану вартість має право на отримання такого відшкодування. Разом з тим колегія суддів звернула увагу на те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених фактичних обставин справи при належному застосуванні норм чинного законодавства до спірних правовідносин.

Оскаржувана постанова була винесена в порядку письмового провадження, відповідно до норм статті 128 КАС України, що передбачає в разі відсутності перешкод для розгляду справи в судовому засідання за відсутності осіб, які були сповіщені належним чином про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в порядку письмового провадження за наявних в матеріалах справи доказів та за відсутності необхідності викликати свідка чи експерта. Однак, в даному випадку суд першої інстанції не витребував необхідні для вирішення по суті справи докази, в зв'язку з чим не було в повному обсязі з'ясовано обставини справи.

Так, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Отже, відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином ПДВ було сплачено позивачем у ціні товару, що і є підставою для відшкодування ПДВ із бюджету.

В оскаржуваному рішенні, суд вказує, що законодавцем, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку. Суд стверджує, що право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Здійснюючи господарську діяльність, позивачем укладено договір купівлі-продажу від 05 листопада 2009р. за № 05/11 (далі - Договір) з ТОВ «Промінтер» про купівлю чавуну переробного.

Відповідно до розділу 1 Договору, ТОВ «Промінтер» зобов'язується передати у власність ТОВ «Кредо Інвест» товар, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі та оплати товару визначаються додатками до Договору, які є невід'ємною його частиною.

Умови постачання товару передбаченні у розділі 2 Договору - базисом поставки товару сторони визначили (РСА) м. Запоріжжя, продавець товару може зберігати товар покупця до моменту його вивозу на власних складах на протязі 90 днів.

Додатком №1 до Договору передбачено, що товар - чавун переробний легований марки ЧП-3 ТУ У 27.1-33432026-007:2009 - у кількості 143,5т, ціна якого за 1т. складає 57.570,00 грн. без ПДВ, загальною вартістю 9.913.554.00 грн., у тому числі ПДВ 20% -1.652.259,00 грн., покупець зобов'язаний прийняти не пізніше 15 листопада 2009р. в м. Запоріжжя, Південне шосе, 27а.

На виконання Договору та додатка 1, ТОВ «Промінтер» передало, а апелянт прийняв та сплатив кошти за товар (чавун переробний), що підтверджується відповідними первинними документами, а саме, -

- банківською випискою про перерахування ТОВ «Кредо Інвест» за отриманий від ТОВ «Промінтер» товар;

- видатковою накладною від 10.11,2009р. за №РН-0000022;

- податковою накладною від 10.11,2009р. за №22;

- актом прийому передачі товару від 10.11.2009р.;

- оборотно-сальдовою відомістю на рахунку №631 з контрагентом ТОВ «Промінтер» щодо оприбуткування товару.

05 листопада 2009р. ТОВ «Кредо Інвест» уклав з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Конвент ЛТД» (комісіонер) договір комісії за №5/11.

Відповідно до договору комісії апелянт (комітент) доручає, а ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» зобов'язується за дорученням комітенту за плату здійснити від свого імені та за рахунок комітента наступні юридично значимі дії, зокрема:

- здійснювати реалізацію на експорт з України чавуну переробного, що належить комітенту, кількість, ціна та якість якого визначена у додатках до договору комісії;

- укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти та підписувати інші необхідні для здійснення продажу товару документи в інтересах комітента;

- укладати договори з експедиторами та/або автотранспортними підприємствами на транспортування товару до покупців , згідно з умовами зовнішньо-експортних контрактів;

- укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом;

- інші дії, пов'язані з вищевказаними операціями, необхідні для виконання доручення комітента.

Згідно з додатком 1 до договору комісії, апелянтом визначено, що комісіонер отримує для реалізації на експорт наступний товар - чавун переробний легований марки ЧП-3 ТУ У 27.1-33432026-007:2009 - у кількості 143,5т, умови поставки товару на експорт: DDU Німеччина, Нідерланди, ціна повинна бути не нижчою ніж 7.380,00 доларів США за 1 тону, комісійна плата складає 60,0грн. з ПДВ за одну продану тону.

На виконання вказаного договору комісії та додатку №1 до нього, ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» укладає зовнішньоекономічну угоду з фірмою «Мітал Стіл ЛТД» (Великобританія) про постачання чавуну переробного легованого та здійснює відповідну поставку чавуну.

ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» надано на адресу ТОВ «Кредо Інвест» звіт комісіонера, у якому зазначені проведені господарські операції по реалізації чавуну та визначені витрати, пов'язані із здійсненням товару на експорт, які підлягають відшкодуванню апелянтом.

Крім того, ТОВ «ВКФ «Конвент ЛТД» надано відповідні підтверджуючі документи, а саме:

- рахунки по сплаті за транспортно-експедиційні послуги із зазначенням маршруту, номеру автомобільного засобу, митного терміналу тощо;

- акти виконаних робіт по транспортуванню товару поза межами України;

- рахунки-фактури по компенсації витрат під час виконання договору комісії;

- податкові накладні.

Факт оплати апелянтом понесених витрат під час здійснення експорту товару за межі України підтверджується відповідно банківською випискою та оборотно-сальдовою відомістю.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що інформація про рух товару, який вивозиться (вивезений) за межі митної території України зазначається в вантажно-митній декларації, правила складання якої, визначені Інструкцією «Про порядок заповнення вантажно-митної декларації», яка затверджена наказом Державної митної служби України від 09.07.97р. №307 та зареєстрована в Мінюсті України 24.09.97р. за №443/2247 (із змінами та доповненнями).

Якщо порівняти інформацію маркування товару придбаного товару згідно Договору №5/11 і зазначену в графі 31 ВМД то вони збігаються: чавун переробний легований марки ЧП-3 ТУ У 27.1-33432026-007:2009.

Отже, з наведених вище фактичних обставин справи, вбачається факт поставки товару зі складу у м. Запоріжжя до Львівської митниці та в подальшому до кінцевого покупця фірмі «Мітал Стіл ЛТД» (Великобританія), оплати товару (чавуну переробного), відповідно до первинних документів, для використання у господарській діяльності та факт придбання товару у належним чином зареєстрованого платника ПДВ, а за таких обставин, і формування податкового кредиту, на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Проінтер», є правомірним.

Необхідно зазначити, що у ДПІ в м. Херсоні при перевірці відсутні будь-які зауваження щодо наданих первинних документів, а також не заперечується факт реального виконання господарської операції.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до довідки ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м. Запоріжжя про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Промінтер» від 05.08.2010 р., встановлено, що ТОВ «Промінтер» не є виробником даної продукції. Проте, ТОВ «Промінтер» уклав договір по переробці давальницької сировини № 06/04/08-П від 06.04.2009 р. з ТОВ «Бістар 3000», за яким останній приймає на себе обов'язки по переробці давальницької сировини у готову продукцію, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт від 30.11.2009 р. щодо переробки давальницької сировини в чавун марки ЧП-3 у кількості 772,939 т. Постачальниками такої сировини у листопаді 2009 року були ТОВ "ТД "Форте - С", ТОВ "Комерційна фірма Пектораль", ТОВ "Люкс - Пром Компані". Таким чином, судом встановлено безпосереднє відношення постачальників сировини ТОВ "ТД "Форте - С", ТОВ „Комерційна фірма Пектораль", ТОВ "Люкс - Пром Компані" щодо подальшої поставки ТОВ «Промінтер» на адресу позивача готової продукції - чавуну переробленого.

Проте, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення платника податку, у даному випадку апелянта, права на відшкодування податку на додану вартість тому що, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд також вказує, що статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема це особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вбачається зі змісту ст. 52 Статуту ТОВ "Кредо - Інвест" до повноважень директора товариства віднесено, зокрема реалізація повноважень товариства, зазначені у ст. 6 цього статуту з урахуванням особливостей, передбачених статтями 44 та 48 цього Статуту, підписує від імені товариства будь-які угоди. Однак, відповідно, до пункту «и» ч. 1 ст. 44 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить затвердження договорів ( угод), укладених на суму 100 000,00 грн. і вище. Таким чином, вказаною статтею Статуту засновники товариства обмежили повноваження директора товариства шляхом укладення угод на суму 100 000,00 грн. та вище.

Як встановлено судом першої інстанції, керівником ТОВ "Кредо - Інвест" Яровим В.Ф. був підписаний договір купівлі - продажу № 05/11 від 05.11.2009 року, сума якого складає 9.913.554,00 грн., що є вище ніж 100.000,00 грн. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на спростування вказаної обставини.

Проте, з даною позицією погодитись не можна, оскільки згода на підписання договорів була надана загальними зборами учасників ТОВ "Кредо - Інвест", що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом загальних зборів учасників № 2/11/09 від 05 листопада 2009 року (а.с.98).

Виходячи з вищезазначеного судова колегія, приймаючи до уваги всі надані сторонами докази, а також зважаючи на приписи Вищого адміністративного суду України, дійшла висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест» довело товарність господарських операцій з контрагентами в перевіряємому відповідачем періоді, що дає підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест» задовольнити.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест» - задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест» задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 18.02.2011 року № 0000740700/0.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Держказначейства України в Херсонській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1.638.281,00 грн. (один мільйон шістсот тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят одна грн.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.