Постанова

від 23.06.2014 по справі 812/3690/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3690/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» про стягнення податкового боргу в сумі 568291,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» про стягнення податкового боргу в сумі 511468,61 грн.

19 червня 2014 року на адресу суду від представника позивача надійшли уточнення до адміністративного позову, а саме: позивач просить суд стягнути кошти Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» за податковим боргом в сумі 568291,27 грн., з рахунків у банках обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 25.02.1992 та знаходиться на обліку в ДПІ у м. Красному Лучі як платник податків та зборів з 21.01.1994 за №26. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 11.06.2014 утворився борг у розмірі 568291,27 грн., у тому числі:

- з податку на додану вартість в розмірі 320886,59 грн., з яких: за основним платежем - 314917,01 грн., пеня - 5969,58 грн.;

- з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 33477,14 грн., з яких: за основним платежем - 33107,55 грн., пеня - 369,59 грн.;

- з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 213927,54 грн., з яких: за основним платежем - 213039,48 грн., пеня - 888,06 грн.

Всі суми є узгодженими, підлягають сплаті до бюджету та підтверджені актом звірки.

Податковим органом на адресу відповідача направлялися перша податкова вимога від 08.01.2008 №1/299 та друга податкова вимога від 07.02.2008 №2/88.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву в якій просив суд розглянути справу без участі представника позивача, уточнені позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду відзив на позовну заяву в якому просив суд розглянути справу без участі представника відповідача, уточнені позовні вимоги визнають у повному обсязі, а саме в сумі 568291,27 грн.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 25.02.1992 та перебуває на обліку в ДПІ у м.Красному Лучі як платник податків з 21.01.1994 за №26 (а.с.8,9).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності зі ст. 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1).

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

У відповідності із п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності із п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст.287 Податкового кодексу України).

Платником податків - Товариством з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» до податкового органу були подані:

- податкова декларація з орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2013 рік вх. №9001302883 від 21.01.2013, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 154774,08 грн., з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями по 12897,84 грн. (а.с.20-21);

- податкова декларація з орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2014 рік вх. №9000410543 від 14.01.2014, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 154774,08 грн., з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями по 12897,84 грн. (а.с.18-19);

- податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2013 року вх. №9082352202 від 20.12.2013, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 110276,00 грн. (а.с.26-17);

- податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2014 року вх. №9013162688 від 14.03.2014, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 19360,00 грн. (а.с.24-25);

- податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2014 року вх. №9020616781 від 16.04.2014, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 21737,00 грн. (а.с.22-23);

- податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року вх. №9028202263 від 19.05.2014, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 41195,00 грн. (а.с.38-40).

В порушення вимог п. 287.3 ст. 287, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України Товариство з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, у повному обсязі та протягом строків, визначених Податковим Кодексом, суми податкових зобов'язань зазначених у поданих ним звітних податкових деклараціях, у повному обсязі не сплатило, внаслідок чого за платником податків, станом на 11.06.2014 утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 133144,01 грн. та з орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 103182,72 грн., що підтверджується розрахунком частки суми податкового боргу та довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.37,42).

Крім того, згідно договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 31.01.2013 №3 (а.с.28-29), відповідачу було надано розстрочення податкового боргу на загальну суму 265240,41 грн., під проценти (розмір процентів дорівнює розміру пені визначеному п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України), строком з 31.01.2013 по 20.12.2013, згідно графіку, але у зв'язку з неповною сплатою податкового боргу згідно графіку, за платником податків, станом на 11.06.2014 утворився податковий борг з орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 32469,72 грн., що підтверджується розрахунком частки суми податкового боргу та довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.37,42).

Згідно договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 28.03.2014 №5 (а.с.30-31), відповідачу було надано розстрочення податкового боргу на загальну суму 299523,23 грн., під проценти (розмір процентів дорівнює розміру пені визначеному п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України), строком з 22.04.2014 по 22.12.2014, згідно графіку, але у зв'язку з неповною сплатою податкового боргу згідно графіку, за платником податків, станом на 11.06.2014 утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 181773,00 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 33107,55 грн. та з орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 77387,04 грн., що підтверджується розрахунком частки суми податкового боргу та довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.37,42).

Згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу Державною податковою інспекцією у м.Красному Лучі за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання та у зв'язку зі скасуванням рішення про розстрочення податкового боргу було нараховано пеню з податку на додану вартість у розмірі 5969,58 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 369,59 грн. та з орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 888,06 грн., що підтверджується розрахунком частки суми податкового боргу та довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.37,42).

Також сума заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків укладеним між Державною податковою інспекцією у м.Красному Лучі та Товариством з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» станом на 11.06.2014, який підписаний представником відповідача та закріплений печаткою товариства (а.с.41).

Відповідно до ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України № 2181-III Державною податковою інспекцією у м. Красному Лучі відповідачу були сформовані та вручені перша податкова вимога форми «Ю1» від 08 січня 2008 року №1/229 та друга податкова вимога форми «Ю2» від 07 лютого 2008 року №2/88, що підтверджується підписом уповноваженої особи товариства на корінцях податкових вимог (а.с.16,17).

Даних про оскарження відповідачем податкових вимог судом не встановлено, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Згідно заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» відповідач визнав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, а саме в сумі 568291,27 грн. (а.с.46).

Частинами 1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Внаслідок того, що Товариство з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» станом на дату розгляду справи податковий борг у загальному розмірі 568291,27 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу з рахунків у банках обслуговуючих платника податків в сумі 568291,27 грн., визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» про стягнення податкового боргу в сумі 568291,27 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 10911» (код ЄДРПОУ 03113207) за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків в сумі 568291,27 грн. (п'ятсот шістдесят вісім тисяч двісті дев'яносто одна гривня 27 копійок), з яких:

- з податку на додану вартість в сумі 320886,59 грн.;

- з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 33477,14 грн.;

- з орендної плати з юридичних осіб в сумі 213927,54 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 25 червня 2014 року.

Суддя О.П. Островська