Постанова

від 16.06.2014 по справі 809/1659/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р. Справа № 809/1659/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до дочірнього підприємства «Автоливмаштехсервіс» Івано-Франківського відкритого акціонерного товариства «Автоливмаш»

про стягнення податкового боргу в сумі 5270,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2014 року державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до дочірнього підприємства «Автоливмаштехсервіс» Івано-Франківського відкритого акціонерного товариства «Автоливмаш» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 5270,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України заборгував сплату до бюджету податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства на загальну суму 5270,00 грн.

Представник позивача подав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «підприємство відсутнє». Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Тому, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 4 статті 122, частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що дочірнє підприємство «Автоливмаштехсервіс» Івано-Франківського відкритого акціонерного товариства «Автоливмаш» (ідентифікаційний код в ЄДР - 30017542) 27.11.1998 року зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. Юності, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76018, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.04.2014 року за №1563691 (а.с. 19-20).

Відповідач взятий на облік як платник податків державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську) та є платником податків, зборів, інших обов'язкових платежів, установлених законом.

Податковим органом проведені камеральні перевірки податкової звітності відповідача, за результатами яких складені акти від 13.12.2013 року за №4762/15-2/30017542, від 12.12.2013 року за №4670/15-2/30017542 та від 27.09.2011 року за №8135/15-2/30017542 (а.с. 6-7, 10-11, 14).

На підставі вказаних актів та у зв'язку з встановленими порушеннями податкового законодавства ДПІ у м. Івано-Франківську винесені податкові повідомлення-рішення від 18.12.2013 року за №0030001502, від 16.12.2013 року за №0029751502 та від 27.09.2011 року за №0016461501, котрими на відповідача покладені податкові зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірах: 3060,00 грн., 170,00 грн. та 2040,00 грн., відповідно, за неподання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за І та ІІ квартал, квартали 2011 року, І квартали 2012 року, півріччя 2012 року, 9 місяць 2012 року та 2012 рік. Діні податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу, однак податкові зобов'язання ним сплачені не були (а.с. 8-9, 12-13, 15-16).

Оскільки за відповідачем у попередні звітні податкові періоди був облікований податковий борг, ДПІ у м. Івано-Франківську, на виконання вимог податкового законодавства виставила податкові вимоги форми «Ю1» від 26.02.2007 року за №1/741 на суму 679,82 грн. та форми «Ю2» від 02.04.2007 року за №2/1194 на суму 679,70 грн. Вищевказані вимоги отримані відповідачем, однак борг не погашено (а.с. 17-18).

Окрім вказаного, податковий борг відповідача перед бюджетом підтверджується дослідженими судом обліковою карткою платника податку та перевіреною судом довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську від 20.05.2014 року та становить 5270,00 грн. (а.с. 21-24).

Таким чином, борг відповідача з податку на прибуток підприємств, враховуючи сплату податку у попередні звітні періоди, на момент розгляду даної справи становить 5270,00 грн.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 14.1.175 пункту 16.1 статті 16 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача з податку на прибуток підприємства на загальну суму 5270,00 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати податку на прибуток підприємства станом на момент розгляду справи судом становить 5270,00 грн .

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з дочірнього підприємства «Автоливмаштехсервіс» Івано-Франківського відкритого акціонерного товариства «Автоливмаш» (ідентифікаційний код в ЄДР - 30017542) податковий борг в сумі 5270 (п'ять тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі о 14:50 год. 16.06.2014 року.