Рішення

від 24.06.2014 по справі 906/540/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" червня 2014 р. Справа № 906/540/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Медведева Ю.В. - довіреність від 05.06.14р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Маркет" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Елітія" (м. Житомир)

про стягнення 14178,22 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 10700,22грн. боргу згідно договору поставки № 122 від 10.02.11р., 1200,64грн. 3% річних та 2277,36грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просить стягнути з відповідача 6300,22 грн. боргу, 1287,73 грн. 3% річних та 2277,36 грн. пені. Повідомила, що відповідачем було частково погашена заборгованість на загальну суму 4400,00 грн. (02.04.14р. в сумі 500,00 грн., 30.04.14р. в сумі 1900,00 грн., 19.05.14р. в сумі 1000,00 грн., 12.06.14р. в сумі 1000,00 грн.)

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, ухвала господарського суду Житомирської області від 05.06.14р., яка надсилалась відповідачу на адресу зазначену позивачем у позовній заяві, повернулась до господарського суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 72).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса відповідача відповідає адресі зазначеній позивачем в позовній заяві (а.с. 49-51).

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами (відповідно до ст.75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.11р. між сторонами був укладений договір поставки № 122 (а.с.8-14).

Відповідно п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов'язався протягом терміну дії договору постачати (передавати) покупцеві будівельні і оздоблювальні матеріали згідно з його замовленням (товар), а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах визначених цим договором.

Відповідно п. 2.5 договору, товар вважається переданим постачальником та прийнятий покупцем по кількості та якості після підписання відповідних накладних на товар. Датою поставки товару вважається виконання умов, зазначених в п.2.1-2.5 даного договору. Датою відвантаження товару є дата, зазначена в накладній на товар (п.2.6 договору)

Згідно п.5.3 договору, в разі поставки товару згідно п.3.4. договору, покупець протягом 21 календарних днів з моменту отримання партії товару проводить оплату згідно з цінами, вказаними в супровідних документах на товар.

Згідно видаткової накладної № ПМ01151 від 29.11.11р. позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 37067,62 грн. (а.с.23).

За даними позивача, в порушення умов договору, станом на день пред'явлення позову, заборгованість відповідача перед позивачем не була погашена та становила 10700,00 грн.

Однак, відповідно виписки з рахунку 02.04.2014р. відповідачем перераховано 500,00 грн. (а.с.78). Тобто, на день звернення з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становила 10200,00 грн.

Оскільки, відповідачем здійснено оплату до подачі позову до суду, господарський суд в частині стягнення 500,00 грн. боргу відмовляє.

Після пред'явлення позову до суду відповідач частково погасив заборгованість 30.04.14р. в сумі 1900,00 грн., 19.05.14р. в сумі 1000,00 грн. та 12.06.14р. в сумі 1000,00 грн., що підтверджується поясненнями позивача та банківськими виписками (а.с. 79-81).

Отже, станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача становить 6300,22 грн. Провадження у справі в частині стягнення 3900,00 грн. боргу слід припинити, відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 6300,22 грн. підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

За порушення умов договору, позивачем за період з 20.12.2012р. по 20.06.2012р. нарахована пеня в сумі 2277,36 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.п.8.1., 8.2. договору, у разі невиконання покупцем умов п.5.3. договору та/або п. 5.4. цього договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення оплати, що діє на момент затримки платежу і до фактичного (повного) розрахунку з постачальником. Виплата штрафних санкцій не звільняє покупця від виконання своїх зобов'язань за договором. Сторони договору на підставі ст.259 ЦК України «Зміна тривалості позовної давності» та на підставі ст. 232 Господарського Кодексу України збільшили розмір позовної давності за даним договором (основне зобов'язання) до п'яти років, а також збільшили термін позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) до п'яти років.

Згідно розрахунку позивача (правильність якого перевірена судом) розмір пені становить 2277,36 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 20.12.2011р. по 05.06.2014р. в сумі 1287,73 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з викладеним, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних судом задовольняються.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково - з відповідача стягується на користь позивача 6300,00 грн. боргу, 2277,36 грн. пені, 1287,73 грн. 3% річних. В частині стягнення 3900,00 грн. провадження у справі припинити. В решті позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Елітія" (10003, м. Житомир, вул. Короленка, 4-А, кв. 81, код 37520414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Маркет" (01004, м. Київ, вул. Горького, 7-В, код 35137759) 6 300,00 грн. боргу, 2277,36 грн. пені, 1287,73 грн. 3% річних та 1627,98 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 3900,00 грн. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.06.14

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: Біленька Ю.П.

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід.)