Рішення

від 29.05.2014 по справі 183/3541/14

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3541/14

№ 183/3541/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2014 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді - Городецького Д.І.

секретаря - Кравченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права засновника, визнання права на оренду в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права засновника, визнання права на оренду в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3.

ОСОБА_3 був засновником Фермерського господарства «Досвід прадідів», крім того, у відповідності до договору оренди землі від 27 квітня 2005 року, ОСОБА_3 мав право на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 50,0 га., кадастровий номер № 1223285500-01-038-0002, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області строком на 20 років.

За життя, 21 травня 2013 року, ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_2, відповідно до якого, заповідав їй, ОСОБА_1 все належне йому майно.

Позивач зазначила, що у встановлений законодавством строк вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але, постановою нотаріуса від 17 лютого 2014 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в частині Фермерського господарства «Досвід прадідів», оскільки, нею не були надані правовстановлюючі документи на майно господарства.

Позивач зазначив, що у відповідності до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

П. 4 ст. 35 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Позивач зазначила, що вона, як єдиний спадкоємець, який прийняв спадщину після ОСОБА_3, бажає продовжити діяльність господарства, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про фермерське господарство» має досвід роботи у сільському господарстві, тому, має право успадкувати права засновника селянського господарства.

Також, у відповідності до ст. 7 Закону України «Про оренду землі», право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

В зв'язку з вищенаведеним, в позовній заяві ОСОБА_1 просила суд:

-визнати за нею права засновника Фермерського господарства «Досвід прадідів» (ідентифікаційний код юридичної особи 33919402, юридична адреса 51283 Дніпропетровська область Новомосковський район с. Піщанка), в порядку спадкування за заповітом після чоловіка - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1;

-визнати за нею право на оренду земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 50,0 га., кадастровий номер № 1223285500-01-038-0002, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за договором оренди земельної ділянки, укладеним 27 квітня 2005 року між Новомосковською районною державною адміністрації Дніпропетровської області та ОСОБА_3, який зареєстрований 26 травня 2005 року за № 04-05-126-02173 Новомосковським райвідділом ДРФ ЦДЗК, в порядку спадкування за заповітом після чоловіка - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, в своїй заяві просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі.

Орлівщинська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, як відповідач, в своєму листі просила суд розглянути справу без участі її представника.

Представник відповідача - Новомосковської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про місце, дату яі час розгляду спарви належним чином повідомлений.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, надані позивачем докази, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню, з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Встановлено,що ОСОБА_3 був засновником Фермерського господарства «Досвід прадідів», що підтверджується Статутом підприємства, Свідоцтвом про державну реєстрації юридичної особи.

Також, у відповідності до договору оренди землі від 27 квітня 2005 року, який був укладений між Новомосковською районною державною адміністрації Дніпропетровської області та ОСОБА_3 та зареєстрований 26 травня 2005 року за № 04-05-126-02173 Новомосковським райвідділом ДРФ ЦДЗК, ОСОБА_3 мав право на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 50,0 га., кадастровий номер № 1223285500-01-038-0002, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області строком на 20 років.

Судом встановлено, що за життя, 21 травня 2013 року, ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_2, відповідно до якого, заповідав позивачу ОСОБА_1 все належне йому майно.

Згідно до спадкової справи, у встановлений законодавством строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1,звернулася дружина - позивач ОСОБА_1

Постановою нотаріуса від 17 лютого 2014 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в частині Фермерського господарства «Досвід прадідів», оскільки, нею не були надані правовстановлюючі документи на майно господарства.

Статтею 63 Господарського Кодексу України встановлені види та організаційні форми підприємств в Україні, в тому числі - приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

У відповідності до ст. 66 Господарського Кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України. Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього. Держава гарантує захист майнових прав підприємства.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Аналогічні норми містяться і в ст. 191 ЦК України, відповідно до якої, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

В той же час, у відповідності до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», зазначено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Пунктом 4 ст. 35 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що до позивача ОСОБА_1, як до спадкоємця засновника фермерського господарства, який висловив бажання продовжити діяльність господарства, повинні перейти права засновника зазначеного господарства.

Згідно до ст. 7 Закону України «Про оренду землі», право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що за позивачем необхідно визнати право на оренду спірної земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1220, 1258, 1261, 1268 ЦК України, Законом України «Про фермерське господарство», Законом України «Про оренду землі», суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 і.н. НОМЕР_1 права засновника Фермерського господарства «Досвід прадідів» (ідентифікаційний код юридичної особи 33919402, юридична адреса 51283 Дніпропетровська область Новомосковський район с. Піщанка), в порядку спадкування за заповітом після чоловіка - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 і.н. НОМЕР_1 право на оренду земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 50,0 га., кадастровий номер № 1223285500-01-038-0002, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за договором оренди земельної ділянки, укладеним 27 квітня 2005 року між Новомосковською районною державною адміністрації Дніпропетровської області та ОСОБА_3, який зареєстрований 26 травня 2005 року за № 04-05-126-02173 Новомосковським райвідділом ДРФ ЦДЗК, в порядку спадкування за заповітом після чоловіка - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.І. Городецький