Рішення

від 20.05.2014 по справі 434/972/14-ц

АРТЕМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬКА

20.05.2014

434/972/14-ц

2/434/1592/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

/мотивувальна частина/

20 травня 2014 року Артемівський районний суд міста Луганська в складі

головуючого судді Зорік М.В.,

при секретарі Рябчинської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у місті Луганську цивільну справу за позовом Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі: Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом в інтересах Луганської міської лікарні № 2, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2 визнано потерпілою по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілої середньої тяжкості тілесне ушкодження. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 в період з 07.04.2013 року по 24.05.2013 року. Згідно довідки-калькуляції № 01/117 від 29 січня 2014 року Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 на лікування потерпілої ОСОБА_2 витрачено кошти у сумі 4223,20 гривень. Ухвалою Артемівського районного суду міста Луганська від 28 травня 2013 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито, останнього звільнено від кримінальної відповідальності.

Виходячи з викладеного позивач просив суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь комунального закладу «Луганська міська багатопрофільна лікарня № 2» грошові кошти у розмірі 4223,20 гривень, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2

В судове засідання представник позивача комунального закладу «Луганська міська багатопрофільна лікарня № 2» не з'явився до початку розгляду справи на адресу суду від нього надійшла заява, в якої він підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі та провести розгляд справи за його відсутністю.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов заволинити у повному обсязі, стягнути з відповідача спричинені збитки.

Відповідач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав та заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило. Таким чином, в силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України , суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів без участі відповідача ОСОБА_1

Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.

У судовому засіданні було встановлено, що 06 квітня 2013 року сталася ДТП та 07 квітня 2013 року, розпочато кримінальне провадження № 12013030020002179 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за обвинуваченням ОСОБА_1, який обвинувачувався у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілої середньої тяжкості тілесне ушкодження. В даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 визнано потерпілою.

У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 в період з 07.04.2013 року по 24.05.2013 року. Згідно довідки-калькуляції № 01/118 від 24.01.2014 року Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 на лікування потерпілої ОСОБА_2 витрачено кошти у сумі 4223,20 гривень, відповідно до довідки-калькуляції № 01/117 від 29 січня 2014 року, наданої адміністрацією Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 /а. с. 4/.

Ухвалою Артемівського районного суду міста Луганська від 28 травня 2013 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст. 286 КК України закрито, останнього звільнено від кримінальної відповідальності, згідно з фотокопією ухвали Артемівського районного суду м. Луганська по справі № 434/3527/13-к від 28 травня 2013 року /а. с. 5/.

У разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 6, статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу.

Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно абз. 2 п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1, Луганська міська багатопрофільна лікарня № 2 понесла витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину, між діями ОСОБА_1 та цими витратами є прямий причинний зв'язок, а тому обов'язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача ОСОБА_1

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути на користь Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину в сумі 4223,20 гривень.

Згідно ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог..

На підставі викладеного, ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 224 - 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Артемівського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь комунального закладу «Луганська міська багатопрофільна лікарня № 2» (УДКСУ у Жовтневому районі м. Луганська, Луганської області, МФО 804013, код ОКПО 24046538, код платежу 24060300, р/р 31412544700004) витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 4223 (чотири тисячі двісті двадцять три) гривні, 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) гривні, 60 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Повний текст рішення викладено 26 червня 2014 року

Суддя: М.В. Зорік