Рішення

від 24.06.2014 по справі 905/2156/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2014 Справа № 905/2156/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мирошниченка Я.С. суддів Філімонової О.Ю., Левшиної Я.О. , при секретарі судового засідання Займак Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві", м.Краматорськ, Донецька область

до відповідача : Приватного акціонерного товариства "Вестастрой", м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 382391,88 грн., 16198,69 грн. - пеня, 3738,16 грн. - 3% річних, 4991,00 грн. - інфляційні втрати

За участю представників сторін:

від позивача: Чернопис А.І., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олві", м.Краматорськ, Донецька область (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Вестастрой", м.Краматорськ, Донецька область (далі-Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 382391,88 грн., 16198,69 грн. - пеня, 3738,16 грн. - 3% річних, 4991,00 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №18/09-12 від 18.09.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 382391,88 грн.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 16198,69 грн., 4991,00 грн.- інфляційні втрати, 3738,16 грн.- 3% річних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.193,230,231,216,218 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526,549,550,610,611,612,625,629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,2,4,12 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): договір продажу №18/09-12 від 18.09.2012р., розрахункову накладну №ОЛ-1/11-2 від 01.11.2013р., розрахункову накладну №ОЛ-1/11-3 від 01.11.2013р., розрахункову накладну №ОЛ-11/13 від 13.11.2013р., розрахункову накладну №ОЛ25/11-11 від 25.11.2013р., розрахункову накладну №ОЛ25/11-15 від 25.11.2013р., розрахункову накладну №ОЛ-25/11-10 від 25.11.2013р., розрахункову накладну №ОЛ-25/11-9 від 25.11.2013р., розрахункову накладну №ОЛ-25/11-12 від 25.11.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 22.04.2014р.

Представник Позивача у судовому засіданні 22.04.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі надав додаткові документи.

Представник Відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги частково.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі розгляд справи відкладався судом з 22.04.2014р. на 27.04.2014р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 28.05.2014р. справу №905/2155/14 передано на розгляд судової колегії у складі: головуючого судді Мирошниченка Я.С. суддів Філімонової О.Ю., Левшиної Я.О.

Представник Позивача у судовому засіданні 24.06.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій він відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу просить стягнути з Позивача 382391,88 грн., 8099,35 грн. - пеня, 3738,16 грн. - 3% річних, 4991,00 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Суд дослідив зазначену заяву та дійшов висновку, щоцю заяву необхідно розцінювати як заяву про зменшення позовних вимог, та що вона підлягає прийняттю та розгляду по суті.

24.06.2014р. через канцелярію суду Відповідач надав уточнення до відзиву, в якому визнає позовні вимоги в частині основного боргу у розмірі 382391,88 грн.

Представник Позивача клопотання щодо фiксацii судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здiйснювався без застосування техничного фiксування судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК Украiни.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебiчно i повно з'ясувавши всi факти і обставини справи, об'ективно оцiнивши докази, якi мають значення для вирiшення справи, суд:

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олві", м.Краматорськ, Донецька область (надалі - Позивач/Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Вестастрой", м.Краматорськ, Донецька область (надалі - Відповідач/Покупець), укладено Договір купівлі-продажу №18/09-12 (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити й передати у власність Покупцю товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.

Пунктом 5.2 Договору загальна сума Договору складає: 4500000,00 грн.(чотири мільйону п'ятсот тисяч грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ.

Згідно до п.6.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахунку Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальнику грошових коштів протягом десяти календарних днів з моменту поставки Товару Покупцю.

Договір, вступає у законну силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконування сторонами своїх обов'язків за Договором.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору (а.с. 8-9) Позивачем був поставлений товар Відповідачу за видатковими накладними на загальну суму 382391,88 грн. (а.с. 10-17). А саме, за видатковими накладними:

№ОЛ-1/11-2 від 01.11.2013р.,

№ОЛ-1/11-3 від 01.11.2013р.,

№ОЛ-11/13 від 13.11.2013р.,

№ОЛ25/11-11 від 25.11.2013р.,

№ОЛ25/11-15 від 25.11.2013р.,

№ОЛ-25/11-10 від 25.11.2013р.,

№ОЛ-25/11-9 від 25.11.2013р.,

№ОЛ-25/11-12 від 25.11.2013р.

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли саме з Договору №18/09-12 від 18.09.2012р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах Договору.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Згідно п. 6.1 Договору, розрахунки по Договору між сторонами здійснюються шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника грошові кошти протягом десяти календарних днів з моменту поставки Товару Покупцю.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором №18/09-12 від 18.09.2012р.

Згідно п. 4.1 Договору, поставка Товару здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту надходження заявки від Покупця.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за прийнятий товар у повному обсязі не виконав. Сума боргу у розмірі 382391,88 грн.- не сплачено.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 382391,88 грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, Позивачем з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені - 8099,35 грн., 3738,16 грн. - 3% річних, 4991,00 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.9.2 за прострочку платежу, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі одинарної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Таким чином, суд перевірив наданий арифметичний розрахунок пені за період з 12.11.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 48000,00 грн., з 12.11.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 48000,00 грн., 24.11.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 92820,00 грн., з 06.12.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 12325,25 грн., з 06.12.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 50117,29 грн.,06.12.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 59619,82 грн., з 06.12.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 42370,92 грн., з 06.12.2013р.по 25.03.2014р. на суму основного боргу 29138,60 грн.

Судом встановлено, що, враховуючи п. 9.2. Договору, Позивачем вірно було визначено розмір пені., у зв`язку з чим, ця вимога підлягає задоволенню в повному обсязі у розмірі 8099,35 грн.

Стосовно вимоги Позивача щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 4991,00 грн. та 3% річних у розмірі 3738,16 грн., суд зазначає наступне.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий арифметичний розрахунок 3% за період з 12.11.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 48000,00 грн., з 12.11.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 48000,00 грн., 24.11.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 92820,00 грн., з 06.12.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 12325,25 грн., з 06.12.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 50117,29 грн.,06.12.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 59619,82 грн., з 06.12.2013р. по 25.03.2014р. на суму основного боргу 42370,92 грн., з 06.12.2013р.по 25.03.2014р. на суму основного боргу 29138,60 грн.

Судом встановлено, що розрахунок є вірним, у зв`язку з чим ця вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем наданий арифметичний розрахунок інфляційних втрат за грудень 2013р., січень - лютий 2014 р. на суму основного боргу 382391,88 грн.

Судом встановлено, що Позивачем були допущені арифметичні помилки, проте суд не може виходити за межі позовних вимог, у зв`язку з чим ця вимога підлягає частковому задоволенню.

Крім того, враховуючи заявлені Позивачем вимоги про стягнення заборгованості за договом продажу №18/09-12 від 18.09.2012р. у розмірі 382391,88 грн., за висновками суду, останній повинен сплатити судовий збір в розмірі 7892,45грн.

Проте, як встановлено судом, до позовної заяви, в якості доказу сплати судового збору Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 103 від 31.03.2014р.на суму 8146,40 грн.

За змістом п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У відповідності до п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи наведене, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 161,99 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Олві", м.Краматорськ, Донецька область.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві", м.Краматорськ, Донецька область до Приватного акціонерного товариства "Вестастрой", м.Краматорськ, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 382391,88 грн., 8099,35 грн. - пеня, 3738,16 грн. - 3% річних, 4991,00 грн. - інфляційні втрати - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вестастрой", м.Краматорськ, Донецька область (84301,Донецька область, м.Краматорськ, вул. Вознесенського, б.25, код ЄДРПОУ 30073921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві", м.Краматорськ, Донецька область (84323,Донецька область, м.Краматорськ, вул. Ювілейна, б.4, кв.48, код ЄДРПОУ 31875400 ) суму основного боргу у розмірі 382391,88 грн., 4975,08 грн.- інфляційні втрати, 3738,16 грн.- 3% річних, 8099,35 грн. - пеня та судовий збір в сумі 7984,09 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Повернути з державного бюджету на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві", м.Краматорськ, Донецька область (84323,Донецька область, м.Краматорськ, вул. Ювілейна, б.4, кв.48, код ЄДРПОУ 31875400 ) надмірно сплачений судовий збір у сумі 161,99 грн. за платіжним дорученням № 103 від 31.03.2014р.

У судовому засіданні 24.06.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2014р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Я.С. Мирошниченко

Суддя О.Ю. Філімонова

Суддя Я.О. Левшина