Постанова

від 23.06.2014 по справі 910/3784/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р. Справа№ 910/3784/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: Перетятько В.Є. - представник, дов. б/н від 28.03.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент Принт"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2014

у справі № 910/3784/14 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент Принт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"

про стягнення 51 485,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі № 910/3784/14 провадження у справі № 910/3784/14 припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що третейська угода, укладена у вигляді третейського застереження у договорі поставки від 06.07.2010 № NF4600031370 (п. 10.2 договору), яка є чинною та не визнавалась недійсною, тому господарський суд дійшов висновку, що справа № 910/3784/14 підлягає припиненню.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі № 910/3784/14 скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що звернення до третейського суду є одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин; право на звернення до суду за захистом своїх прав передбачене Конституцією України і не може бути заперечене, а розгляд спору в третейському суді є правом сторін та реалізується шляхом взаємного погодження вказаного питання між сторонами, отже, спір, поданий позивачем на розгляд господарського суду, підлягає розгляду саме господарським судом за правилами господарського судочинства.

Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі № 910/3784/14 залишити без змін, вказує на те, що заява про припинення провадження у справі у зв'язку із укладеною сторонами третейською угодою у вигляді третейського застереження про передачу спору на вирішення третейського суду правомірно задоволена місцевим господарським судом та припинено провадження у справі № 910/3784/14 на підставі ч. 1 п. 5 ст. 80 ГПК України; доводи скаржника про те, що п. 10.2 договору поставки, укладеного з відповідачем, суперечить нормам Конституції України та Закону України "Про судоустрій та статус суддів", до уваги не може бути прийнятими, оскільки сторонами при укладенні договору поставки від 06.07.2010 № NF4600031370 погоджено умову про можливість передачі спору на вирішення третейського суду, яка виражає спільну волю сторін, що втілена в угоді, до того ж зазначена умова договору не суперечить договорам, укладення яких передбачено Цивільним кодексом України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, враховуючи доводи заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 48 007,33 грн. основного боргу за період з 06.02.2013 по 10.02.2014, 1 444,17 грн. 3% річних за період з 16.02.2013 по 16.02.2014, 1 747,99 грн. пені за період з 16.02.2013 по 16.08.2014, 286,49 грн. суми інфляційного збільшення боргу за період з 16.02.2013 по 16.02.2014; судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 порушено провадження у справі № 910/3784/14; розгляд справи призначено на 31.03.2014.

28.03.2014 та 18.04.2014 від відповідача надійшли клопотання про припинення провадження у справі № 910/3784/14 на підставі ст.ст. 49, 80, 85 ГПК України, враховуючи те, що згідно з п. 10.2 договору № 4600031370 від 06.07.2010 спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Апеляційний господарський суд не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про припинення провадження у справі № 910/3784/14 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.07.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № NF4600031370, відповідно до п.п. 1, 6.1 якого, позивач, за договором постачальник, зобов'язується поставляти товари по цінах і в асортименті, вказаними в специфікації, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих відповідачем, за договором покупцем, та підтверджених позивачем замовлень, а відповідач зобов'язується приймати такі товари і оплачувати; при наданні позивачем всіх, належним чином оформлених, накладних і товаросупровідних документів, відповідач оплачує поставлений товар через 21 календарний день з моменту реалізації товару.

У п.п. 10.1, 10.2 договору № NF4600031370 сторони погодили, що всі спори, розбіжності, вимоги та непорозуміння, які можуть виникнути у зв'язку з укладенням та виконанням положень даного договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами; у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовились про те, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з даного договору чи у зв'язку з ним, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа", за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 57, рішення якого є остаточними і обов'язковими для обох сторін, і оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених Законом України "Про третейські суди"; сторони погодили, що в процесі розгляду та вирішення спорів буде застосовуватись Регламент Третейського суду при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа"; правом, що регулює даний договір - є матеріальне право України.

Пунктом 5 ч.1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Звернення до третейського суду є одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24 лютого 2004 року N 3-рп/2004). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди").

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами; суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

В ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус судів" від 07.07.2010 № 2453-VI, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України). Отже, з аналізу положень Закону України "Про третейські суди" випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Згідно з частиною 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Таким чином, у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок на звернення до третейського суду. Для такого звернення, необхідна наявність волі обох сторін (тобто наявність угоди про передачу даного (саме цього) спору на розгляд третейського суду. Лише за наявності волі обох сторін про розгляд спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі. Проте, таке клопотання заявив лише відповідач. За відсутності волі на звернення до третейського суду у позивача чинне законодавство України не позбавляє його права на вирішення спору господарським судом. Згідно із ст. 1 ГПК України юридичним та фізичним особам гарантовано право на звернення до господарського суду, згідно із встановленою підвідомчістю справ.

Відповідно до пункту 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

Таким чином, вимога відповідача про припинення провадження у справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись тільки третейським судом, прямо порушує норми Конституції України.

З урахуванням наведеного, за наявності спірних правовідносин суд не вправі відмовити особі в розгляді позовної заяви, якщо з матеріалів справи вбачається, що даний спір підвідомчий господарському суду.

В пункті 4.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що провадження у справі підлягає припиненню, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК); таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі; в останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК; якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.

Проте постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №13 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України" вказаний пункт було доповнено новим абзацом, згідно із яким господарському суду слід мати на увазі, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Відтак, з урахуванням наведеного, право на звернення до суду за захистом своїх прав передбачене Конституцією України і не може бути заперечене, а розгляд спору в третейському суді є правом сторін та реалізується шляхом взаємного погодження вказаного питання між сторонами.

Зазначена правова позиція відповідає судовій практиці (постанови Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі № 5023/6007/12, від 12.02.2014 у справі № 914/3638/13).

Згідно із ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду першої інстанції та передачі справи на розгляд Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент Принт" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі № 910/3784/14 скасувати повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (01103, м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, буд. 57; ідентифікаційний код 36387233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент Принт" (61170, Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 130, кв. 122; ідентифікаційний код 33122850) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу № 910/3784/14 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Л.О. Кондес

В.І. Рябуха