Рішення

від 28.01.2014 по справі 260/9802/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Провадження по справі № 2/260/111/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Бескровної О.Л.

при секретарі: Гладкій Г.В.

за участю

представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зазначивши в обґрунтування своїх вимог наступне. Він, сумісно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками земельної ділянки площею 0,1 га (кадастровий номер 1410137700:00:002:0103) домоволодіння по АДРЕСА_1, без визначення часток співвласників із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), право власності яких на цю земельну ділянку посвідчено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.04.2013 (індексний номер 2729393). В межах вищезгаданої земельної ділянки протиправно, без відповідного дозволу на розміщення тимчасової споруди, розташована частина металевого гаражу для зберігання автотранспортного засобу площею 10,5 м 2 (із розмірами в плані - 3,5 м х 3,0 м), який належить відповідачу - ОСОБА_2. На його неодноразові пропозиції звільнити незаконно зайняту частину земельної ділянку домоволодіння АДРЕСА_1, площею 10,5 м 2 , відповідач продовжує незаконно користуватися нерухомим майном без дозволу на це власників даної земельної ділянки. З огляду на викладене, посилаючись на вимоги ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 13, 15, 16, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 90, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, просив суд зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 шляхом виносу належного йому металевого гаражу за межі даної земельної ділянки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_3, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що права власників земельної ділянки по АДРЕСА_1 жодним чином не порушуються, оскільки позивач здійснив самозахват більшої площі ділянки чим йому належить. Частина гаражу, яка знаходиться на вказаній ділянці, у такому разі, не обмежує права власників користуватися належною їм площею землі.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з»явилися, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, причину своєї відсутності суду не повідомили, заперечень не надали.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 сумісно із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками земельної ділянки площею 0,1 га (кадастровий номер 1410137700:00:002:0103) домоволодіння по АДРЕСА_1, без визначення часток співвласників із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), право власності яких на цю земельну ділянку посвідчено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.04.2013, №2729393 (а.с.8,9)

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, складеного 10.09.2013 року головним спеціалістом відділу землеустрою Управління земельних ресурсів Донецької міської ради Корнійцем В.В., в межах вказаної земельної ділянки без відповідного дозволу на розміщення тимчасової споруди, розташована частина металевого гаражу для зберігання автотранспортного засобу площею 10,5 м 2 , що належить відповідачу - ОСОБА_2 (а.с. 10) Вказані обставини у судовому засіданні відповідачем жодним доказом не були спростовані, а також не були доведені доводи щодо самовільного зайняття позивачем частини землі, що знаходиться поза встановленої межі.

Так, загальні засади правового режиму права власності і обов'язки власників визначені ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України та ст. 13 Цивільного кодексу України, які, зокрема, встановлюють, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в їх формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав наведених вимог, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник не може використовуватися правом власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та рззпорялжаннсвоїм майном.

Статтею 90 Земельного кодексу України встановлено, що власники земельних ділянок мають право, окрім іншого, самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню.

На підставі викладено, суд вважає, що у даних правовідносинах права позивача, як співвласника земельної ділянки, порушені, і відповідно до вимог ст. 16 ЦК України їх необхідно відновити, задовольнивши позов у повному обсязі і зобов'язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 шляхом виносу належного йому металевого гаражу за межі даної земельної ділянки.

Разом з тим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст.319,321, 391 ЦК України, ст. 90 ЗК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 шляхом виносу належного йому металевого гаражу за межі даної земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СУДДЯ:

28.01.2014