Постанова

від 18.06.2014 по справі 804/6235/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 р. Справа № 804/6235/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників відповідача Туркіної А.С., Кебус М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форма «Р» від 14 квітня 2014 р. № 0005931703 про нарахування позивачеві 25 770,00 гривень податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6442,50 гривень;

- податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форма «Р» від 14 квітня 2014 р. № 0005981703 про нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3293,90 гривень по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форма «Р» від 14 квітня 2014 р. № 0005961703 про нарахування позивачеві 22487,04 гривень податку на доходи фізичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5621,76 гривень;

- рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14 квітня 2014 року № 6/17-3 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого, донараховано 51303,95 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3293,90 гривень;

- вимогу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про сплату боргу від 31 березня 2014 року № Ф про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого, донараховано 51303,95 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3293,90 гривень.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що Лівобережною об'єднаної державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013р., за результатами якої, складено акт від 31.03.2014 року № 1159/17-3/НОМЕР_4. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 14 квітня 2014 р. № 0005931703 про нарахування позивачеві 25 770,00 гривень податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6442,50 гривень; від 14 квітня 2014 р. № 0005981703 про нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3293,90 гривень по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; від 14 квітня 2014 р. № 0005961703 про нарахування позивачеві 22487,04 гривень податку на доходи фізичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5621,76 гривень; рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14 квітня 2014 року № 6/17-3 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого, донараховано 51303,95 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3293,90 гривень; вимогу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про сплату боргу від 31 березня 2014 року № Ф про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого, донараховано 51303,95 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3293,90 гривень. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесені оскаржувані рішення є протиправними.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, у задоволенні позову просили відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Лівобережною об'єднаної державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. № 2755- VI у результаті чого, занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну 22487,04 грн., в т.ч. по періодах:

- 2011р.-6300,5 грн.

- 2012р.- 16186,54 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI. у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 25770,0 грн., у тому числі по періодах: вересень 2011р. - 4000,0 грн.; грудень 2011р. - 4400,0 грн.; січень 2012р. - 2000,0 грн.; травень 2012р. - 2000,0 грн.; червень 2012р. - 2000,0 грн.; жовтень 2012р. - 2000,0 грн.; листопад 2012р. - 1600,0 грн.; лютий 2013р. - 1670,0 грн.; березень 2013р. - 6100,0 грн.;

- п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, у результаті чого, занижено єдиний соціальний внесок, що нараховується на суму чистого оподаткованого доходу на загальну суму 51303,95 грн., в т.ч. по періодах: 2011 р. - 14574,0 грн.; 2012 р. - 36729,95 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 31.03.2014 року № 1159/17-3/НОМЕР_4 на підставі якого, винесено:

- податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форма «Р» від 14 квітня 2014 р. № 0005931703 про нарахування позивачеві 25 770,00 гривень податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6442,50 гривень;

- податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форма «Р» від 14 квітня 2014 р. № 0005981703 про нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3293,90 гривень по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форма «Р» від 14 квітня 2014 р. № 0005961703 про нарахування позивачеві 22487,04 гривень податку на доходи фізичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5621,76 гривень;

- рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14 квітня 2014 року № 6/17-3 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого, донараховано 51303,95 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3293,90 гривень;

- вимога Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про сплату боргу від 31 березня 2014 року № Ф про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого, донараховано 51303,95 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3293,90 гривень.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для встановлених порушень стали взаємовідносини позивача з ТОВ «Міллесіум-Холдінг», ТОВ «ПГ ФАПРОМ», ПП «Енергосталь».

Так, між позивачем та ПП «Енергосталь» 30.09.11 року було укладено договір про надання послуг №110930. Відповідно до умов цього договору (пункти 1.1., 1.2.) ПП «Енергосталь» зобов'язалося із 30.09.11р. по 07.10.11р. виготовити та передати позивачу дерев'яні заготовки у кількості 25 штук на суму 24 000,00 гривень разом із ПДВ. На виконання умов договору ПП «Енергосталь» виготовило та передало, а позивач отримав передбачені договором виготовлені для нього дерев'яні заготовки та оплатив за них обумовлені договором кошти. Дерев'яні заготовки були оприходовані позивачем, як матеріали (ТМЦ), із них та із інших матеріалів, частина із яких була закуплена, а частина виготовлена силами позивача у подальшому було виготовлено готовий до споживання виріб - модельний комплект, який складається, зокрема, але не виключно, із стержневого коробу (ящику), прибилів, літникової системи та був відчужений покупцю на підставі укладеного договору. Копія договору, акту виконаних послуг, рахунку - фактури, податкової накладної, платіжного доручення, банківські виписки, які містяться в матеріалах справи .

08.12.2011р. між позивачем та ПП «Енергосталь» було укладено договір про надання послуг №111208. Відповідно до умов цього договору ПП «Енергосталь» зобов'язалося із 08.12.11р. по 16.12.11р. виготовити та передати позивачу дерев'яні заготовки у кількості 10 штук на суму 12 000,00 гривень разом із ПДВ. На виконання умов договору ПП «Енергосталь» виготовило та передало, а позивач отримав передбачені договором виготовлені для нього дерев'яні заготовки та оплатив за них обумовлені договором кошти. Дерев'яні заготовки були поставлені на баланс (оприходовані) позивачем як матеріали, із них та із інших матеріалів, частина із яких була закуплена, а частина виготовлена силами позивача, у подальшому було виготовлено готовий до споживання виріб, який було відчужено покупцю на підставі укладеного договору. Копія договору, рахунку - фактури, акту виконаних послуг, податкової накладної, платіжного доручення, банківські виписки, які містяться в матеріалах справи .

16.12.2011р. між позивачем та ПП «Енергосталь» було укладено договір про надання послуг №111216. Відповідно до умов цього договору ПП «Енергосталь» у період із 16.12.11р. по 23.12.11р. виготовило та передало позивачу дерев'яні заготовки у кількості 10 штук на суму 12 000,00 гривень разом із ПДВ. На виконання умов договору ПП «Енергосталь» виготовило та передало, а позивач отримав передбачені договором виготовлені для нього дерев'яні заготовки та оплатив за них обумовлені договором кошти. Дерев'яні заготовки були поставлені на баланс (оприходовані) позивачем як матеріали, із них та із інших матеріалів, частина із яких була закуплена, а частина виготовлена силами позивача, у подальшому було виготовлено готовий до споживання виріб, який був відчужений покупцю на підставі укладеного договору. Копія договору, рахунку - фактури, акту виконаних послуг, податкової накладної, платіжного доручення, банківські виписки, які містяться в матеріалах справи.

16.01.2012р. між позивачем та ПП «Енергосталь» було укладено договір про надання послуг №23. Відповідно до умов цього договору ПП «Енергосталь» виготовило та передало позивачеві відповідно 25.01.2012р., 28.03.2012р., 26.04.2012р„ 27.04.2012р„ 28.05.2012р., 25.06.2012р. дерев'яні заготовки. На виконання умов договору ПП «Енергосталь» виготовило та передало, а позивач отримав передбачені договором виготовлені для нього дерев'яні заготовки та оплатив за них обумовлені договором кошти. Дерев'яні заготовки були поставлені на баланс (оприходовані) позивачем як матеріали, із них та із інших матеріалів, частина із яких була закуплена, а частина виготовлена силами позивача, у подальшому було виготовлено готовий до споживання виріб, який був відчужений покупцю на підставі укладеного договору. Копія договору, рахунку - фактури, акту виконаних послуг, податкової накладної, платіжного доручення, банківські виписки, які були надані суду.

10.09.2012 р. між позивачем та ТОВ «ПГ ФАПРОМ» було укладено договір про надання послуг №120910. Відповідно до умов цього договору ТОВ «ПГ ФАПРОМ» у період із 10.09.12р. по 19.09.2012р. виготовило та передало позивачу дерев'яні заготовки у кількості 19 штук на суму 19 000,00 гривень разом із ПДВ. На виконання умов договору ТОВ «ПГ ФАПРОМ» виготовило та передало, а позивач отримав передбачені договором виготовлені для нього дерев'яні заготовки та оплатив за них обумовлені договором кошти. Дерев'яні заготовки були поставлені на баланс (оприходовані) позивачем як матеріали, із них та із інших матеріалів, частина із яких була закуплена, а частина виготовлена силами позивача, у подальшому було виготовлено готовий до споживання виріб, який був відчужений покупцю на підставі укладеного договору. Копія договору, рахунку - фактури, акту виконаних послуг, податкової накладної, платіжного доручення, банківські виписки, були надані суду.

17.10.2012 р. між позивачем та ТОВ «Мілессіум-Холдінг» було укладено договір про надання послуг №121017. Відповідно до умов цього договору ТОВ ТОВ «Мілессіум- Холдінг» виготовило та 26.10.2012р. і 27.11.2012р. передало позивачу дерев'яні заготовки у кількості. На виконання умов договору ТОВ «Мілессіум-Холдінг» виготовило та передало, а позивач отримав передбачені договором виготовлені для нього дерев'яні заготовки та оплатив за них обумовлені договором кошти. Дерев'яні заготовки були поставлені на баланс (оприходовані) позивачем як матеріали, із них та із інших матеріалів, частина із яких була закуплена, а частина виготовлена силами позивача, у подальшому було виготовлено готовий до споживання виріб, який був відчужений покупцю на підставі укладеного договору. Копія договору, рахунку - фактури, акту виконаних послуг, податкової накладної, платіжного доручення, банківські виписки, були надані суду.

Згідно акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку позивача стало те, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при перевірці використано матеріали, що надійшли від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська по наступним суб'єктам господарювання:

- ТОВ «Міллесіум-Холдінг» (код ЄДРПОУ 38299668) - акт №431/22- 02/38299668 від 25.10.2013р., в якому встановлено відсутність підприємства за місцем реєстрації. Використовуючи фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів, ТОВ «МІЛЕССІУМ- ХОЛДІНГ» займалося діяльністю, спрямованою на здійснення операцій з метою отримання податкової вигоди. Встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. ТОВ «МІЛЕССІУМ-ХОЛДІНГ» здійснювало діяльність спрямовану на ухилення від сплати податків, виключно шляхом отримання податкової вигоди за рахунок чи переважно з бюджету (відсутність розумної, економічно - обгрунтованної господарської мети вчинення правочину). Встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях ТОВ «МІЛЕССІУМ-ХОЛДІНГ» з постачальником за період з 01.01.2011p. по 31.07.2013р. та підприємствами-покупцями у перевіряємому періоді в розумінні ст.22, ст.138. п. 198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України;

- ТОВ «ПГ Фапром» (код ЄДРПОУ 38113374) - акт № 1326/224/38113374 від 23.11.2012р., в якому встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку, незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Перевіркою ТОВ «ПГ Фапром» за період вересень, жовтень 2012 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «ПГ Фапром»;

- ПП «Енергосталь» (код ЄДРПОУ 34059958) - № 429/225/34059958 від 14.08.2012р., №1131/226/34059958 від 09.10.2012р., №822/226/34059958 від 11.03.2013р., в якому встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких, відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого, відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до вимог пункту 177.2 статті 177 ПК України, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто, різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередні пов'язаними з одержанням доходу.

Пунктом 177.4 ст.177 Податкового кодексу України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (далі - Положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Доставка придбаних товарно-матеріальних цінностей здійснювалася за рахунок постачальників на умовах СРТ, поставка готових виробів здійснювалася на умовах самовивозу Франко-склад Виконавця.

Оскільки відповідно до укладених договорів, як на придбання, так на продаж товарів послуги на їх транспортування позивачем не замовлялися і не оплачувалися, позивачем товарно-транспортні накладні від контрагентів як при придбанні, так і при реалізації товару не вимагалися.

Товар приймався та відпускався на підставі таких первинних документів, як рахунки-фактури, видаткові накладні, акти приймання-передачі, податкові накладні.

Малогабаритні матеріали, необхідні для виробництва, вага яких, не перевищує 60 кг. позивач закуповує особисто та доставляє на виробництво своїм транспортом. Вказане підтверджується технічним паспортом на автомобіль, водійським посвідченням, пояснювальною запискою від 23.03.14р. вих. № 22 (додаток № 45 до позову, є у матеріалах справи).

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких, позивачем задекларовано суми податкових зобов'язань (договори, податкові накладні, видаткові накладні, інші), а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства, вчинені його контрагентами.

Відповідна правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону, Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких, нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні, також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також, сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Також, суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі "Інтерсплав проти України".

Так, у п. 37 рішення вказується: "Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який, включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності, які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких, останні могли б ґрунтувати свої відмови".

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також, для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про сплату боргу від 31 березня 2014 року № Ф про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого, донараховано 51303,95 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3293,90 гривень суд зазначає, що відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, оскільки, позивачем в судовому порядку оскаржуються рішення податкового органу, що стали підставою для винесення оскаржуваної вимоги, суд вважає винесення вимоги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про сплату боргу від 31 березня 2014 року № Ф, передчасним.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку з чим, присудити з державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14 квітня 2014р. № 0005931703 про нарахування 25 770,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6 442,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14 квітня 2014р. № 0005981703 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 293,90грн. по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14 квітня 2014р. № 0005961703 про нарахування 22 487,04 грн. податку на доходи фізичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5 621,76 грн.;

- рішення від 14 квітня 2014р. № 6/17-3 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого, донараховано 51 303,95 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 293,90 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 18.06.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді І.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов