Постанова

від 25.06.2014 по справі 808/3742/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 25 червня 2014 року 10 год. 15 хв. Справа №  808/3742/14м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – не прибула, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Аліда» про припинення юридичної особи. До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується – позивач) до Приватного підприємства «Аліда» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд припинити юридичну особу відповідача (код ЄДРПОУ 36535147). Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а відповідно до довідки від 28.05.2014 за №5430/10/08-18-28-17 відповідач не звітує з 1 червня 2013 року, що є підставою для прийняття рішення про припинення юридичної особи. Ухвалою судді від 12.06.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.06.2014. 25.06.2014 позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, та не подав жодних заяв, клопотань чи письмових заперечень проти адміністративного позову. До суду повернувся поштовий конверт із зазначенням «за закінченням терміну зберігання». За приписами частини 1 статті 17 Закону України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується – Закон України №755-IV), відомості про юридичну особу або фізичну особу – підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. За приписами частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, причини неприбуття суду не відомі. Керуючись частиною 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення справи по суті. Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу. Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд       ВСТАНОВИВ: Відповідач – Приватне підприємство «Артіс», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні припису статті 4 Закону України №755-IV (а.с. 3-4). Відповідач зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (код ЄДРПОУ 36535147) за юридичною адресою: 69065, Запорізька область, місто Запоріжжя, Ленінський район, вулиця Михайлова, будинок №34-Б. За приписами частини 1 статті 17 Закону України  №755-IV, відомості про юридичну особу або фізичну особу – підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. За приписами частини 1 статті 33 Закону України №755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України №755-IV, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Частиною 2 статті 38 Закону України №755-IV встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що на момент звернення до суду з позовом відповідач не подає до контролюючого органу звітність більше року – з 01.06.2013. Зі змісту довідки від 28.05.2014 за №5430/10/08-18-28-17 вбачається, що відповідач не звітує до контролюючого органу з 1 червня 2013 року (а.с. 7). Разом з цим, позивачем надано до суду довідку від 26.05.2014 за №5399/10/08-28-20-11, відповідно до якої відповідач станом на 26.05.2014 не має заборгованості зі сплати платежів до бюджету (а.с. 6). Однак, вивчивши зміст наявних у справі документів, суд з'ясував, що зазначена позивачем у довідці від 28.05.2014 дата, з якої відповідач начебто не звітує до контролюючого органу, викликає сумнів, оскільки зі змісту наявної у матеріалах справи копії податкової декларації ПП «Аліда» з податку на додану вартість за 2013 року вбачається, що ця податкова звітність була подана відповідачем до контролюючого органу 14.06.2013. Таким чином, суд приходить до висновку, що довідка 28.05.2014 за №5430/10/08-18-28-17 подана позивачем із недостовірними даними, а тому не приймає цю довідку за належний та допустимий доказ обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги про припинення юридичної особи відповідача. Таким чином, позивач звернувся до суду передчасно: дата подання позову до суду 10.06.2014, дата подання декларації платником податків – 14.06.2013. Тобто, позивач станом на 10.06.2014 не мав передбачених законом підстав для звернення до суду з позовом та надав суду недостовірні дані про дату подання платником податків останньої звітності. Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується – ПК України) встановлено, що платники податків зобов'язанні подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Зібрані судом по даній адміністративній справі докази свідчать про те, що відповідач є реально існуючим суб'єктом права, статус юридичної особи не втратив, а відтак, згідно з законом повинен подавати до контролюючого органу податкову та іншу звітність у порядку та строки, визначені ПК України. З матеріалів справи вбачається, що вказаної вимоги закону відповідач дотримався – останню податкову звітність подав до контролюючого органу 14.06.2013, натомість позивач звернувся до суду з позовом 10.06.2014. За приписами підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Таким чином, оскільки відповідач подав останню податкову звітність 14.06.2013, а позивач звернувся до суду 10.06.2014, тобто на час звернення позивача із позовом до суду не минув річний строк з дати подання відповідачем останньої податкової звітності, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні позову. Згідно частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи наведене та керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд       ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову – відмовити повністю. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.        Суддя                                                                         К.М. Недашківська