Постанова

від 23.06.2014 по справі 823/1579/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року справа № 823/1579/14

м. Черкаси

15 год. 35 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

за участю секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства «Мітарт» про стягнення заборгованості,

встановив:

02 червня 2014 року до суду з позовною заявою звернулася Христинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якій просить стягнути з приватного підприємства «Мітарт» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету податковий борг у розмірі 32211 грн 08 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 32211 грн 08 коп по податку на додану вартість.

Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою з 29.10.2007, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, а також зареєстрований в Христинівській ОДПІ, як платник податку на додану вартість. Відповідно до статті 67 Конституції України, статті 44 Господарського кодексу України, статті 16 Податкового кодексу України суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати податки і збори, своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно з довідкою позивача відповідач має відкриті рахунки у банківських установах.

Згідно з матеріалами адміністративного позову за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 32211 грн 08 коп. Вказана сума боргу виникла внаслідок самостійно узгодженого податкового зобов'язання, платником подано декларації з податку на додану вартість та застосованих контролюючим органом штрафних фінансових санкцій за не подачу звітності

Загальна сума заборгованості з податку на додану вартість становить 32211 грн 08 коп., що підтверджується матеріалами справи.

20.09.2013 відповідачем подано декларацію з податку на додану вартість №9013359281 від 20.09.2013 та нараховано до сплати 31615 грн 41 коп. податку на додану вартість. 30.09.2013 платнику надано розстрочку на суму 31615,41 грн та нараховано відсотки за користування розстроченням 425, 67 грн. 28.12.2013 згідно податкового повідомлення рішення №0000352200 від 12.12.2013 нараховано штрафну санкцію в розмірі 170 грн за не подачу звітності.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними документами є податковим боргом відповідача.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ф» від 21.01.2014 №1-06 на загальну суму 32211, 08 грн. Вказана вимога направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення однак повернута поштою.

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Беручи до уваги пункт 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, повернуті податкова вимога вважається врученою.

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання з ПДВ не сплатив, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 95.2. статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено пунктом 20.1.34 статті 20.1 ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Мітарт», ідентифікаційний код 35453467, з рахунків у банках, обслуговуючих підприємство (АТ «ДельтаБанк» номер рахунку 26051002016922 МФО 380236, Уманська філія АППБ «Аваль» номер рахунку 2600812796 МФО 354228, ЧОДАТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Черкаси №260582913 МФО 354411, АТ «ДельтаБанк» номер рахунку 26006002016922 МФО 280236, АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві номер рахунку 26001296639 МФО 380805) на користь бюджету через Христинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області 32211 (тридцять дві тисячі двісті одинадцять) грн 08 коп. податкового боргу.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 25 червня 2014 року