ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 23 червня 2014 року № 826/7366/14 В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Векликій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Росукрінвест" про стягнення штрафу, ВСТАНОВИВ: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Росукрінвест" штрафу в розмірі 8 500 грн. Ухвалою суду від 29 травня 2014 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали, але не пізніше 20 червня 2014 року подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження. Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу надіслана ухвала суду про відкриття провадження у справі за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджене Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 листопада 2012 року № 2319, Порядок надання звітності фінансовими, довірчими товариствами, а також юридичними особами – особами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 27 січня 2004 року № 27, та зазначає, що на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Росукрінвест" накладено штраф у розмірі 8 500 грн. за порушення законодавства про фінансові послуги, проте Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Росукрінвест" сума штрафу не сплачена. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 191/16/03/01-ФК від 5 грудня 2013 року про застосування штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Росукрінвест" штраф у розмірі 8 500 грн. та зобов'язано про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови письмово повідомити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у термін до 5 січня 2014 року з одночасним наданням у разі сплати штрафу документів, що підтверджують його сплату. Вказана постанова прийнята за результатами розгляду акту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про правопорушення законодавства про фінансові послуги Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Росукрінвест" від 12 листопада 2013 року № 191/16/03-ФК, яким встановлено порушення: - статті 14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо обов'язку фінансових установ надавати звітність відповідно до законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та регулювання ринків фінансових послуг; - підпунктів "б" та "в" пункту 3.9 розділу 3 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами – суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законом та нормативно-правовими актами Держфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 27 січня 2004 року, щодо неподання аудиторського висновку та фінансової звітності завіреної аудитором. В акті зазначено, що суть допущених товариством порушень полягає в неподанні аудиторського висновку за 2012 рік та фінансової звітності завіреної аудитором за 2012 рік, що підтверджує достовірність, повноту річної звітності фінансової компанії та відповідність показників нормативів, установлених для фінансових компаній чинним законодавством. Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12-1 Закону України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 2664-ІІІ) фінансові установи повинні розкривати звіт про корпоративне управління (для фінансових установ, утворених у формі акціонерних товариств), що складається відповідно до вимог цього Закону, законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, і подається: акціонерам фінансової установи; органам, які відповідно до закону здійснюють нагляд за діяльністю відповідної фінансової установи, разом з річною звітністю. Статтею 14 Закону № 2663-ІІІ встановлено, що фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг. Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 27 січня 2004 року № 27, фінансові компанії та довірчі товариства подають до Нацкомфінпослуг такі види звітності за: квартал; рік. У відповідності до пункту 3.9 розділу 3 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, звітність фінансової компанії за рік подається станом на останній день звітного року та містить: а) титульний аркуш (додаток 4); б) фінансову звітність компанії відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 396/3689, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 397/3690, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 398/3691, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 399/3692, та типової форми фінансової звітності № 5 "Примітки до річної фінансової звітності", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.12.2000 за № 904/5125 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.10.2003 № 602, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2003 за № 1029/8350), завірену аудитором; в) аудиторський висновок (аудитора, інформація про якого внесена до реєстру аудиторів, які мають право проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що ведеться Нацкомфінпослуг), що підтверджує достовірність, повноту річної звітності фінансової компанії та відповідність показників нормативів, установлених для фінансових компаній чинним законодавством. При цьому доцільно керуватися методичними рекомендаціями, установленими Нацкомфінпослуг до такого висновку; г) електронні файли, структура, формат та опис полів яких встановлені Нацкомфінпослуг. Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Росукрінвест" не подано аудиторський висновок за 2012 рік та фінансову звітність завірену аудитором за 2012 рік, що підтверджує достовірність, повноту річної звітності фінансової компанії та відповідність показників нормативів, установлених для фінансових компаній чинним законодавством. Доказів зворотнього суду не пред'явлено. Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 Господарського кодексу України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Стаття 218 Господарського кодексу України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (стаття 238 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 39 Закону № 2664-ІІІ, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів. Пунктом 3 частини першої статті 40 № 2664 встановлено, що Уповноважений орган може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону. Уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пунктом 2 частини першої статті 41 Закону № 2664-ІІІ). Порядок застосування штрафних санкцій за порушення учасниками ринків фінансових послуг правил діяльності регулюється статтею 42 Закону № 2664-ІІІ. Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою Уповноваженого органу, його заступниками, директорами департаментів чи головою відповідного територіального управління після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф. Посадові особи Уповноваженого органу, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг. Як вбачається з матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг дотримано передбачених законодавством вимог при накладенні на відповідача штрафу за порушення правил діяльності на ринку фінансових послуг. Таким чином, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг правомірно винесла постанову № 191/16/03/011-ФК від 5 грудня 2013 року про застосування штрафу за порушення, вчинені на ринках фінансових послуг. На момент звернення до суду сума штрафу в розмірі 8 500 грн. товариством не сплачена. Згідно частини третьої статті 41 Закону № 2664-ІІІ штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку. Беручи до уваги те, що суму штрафу до Державного бюджету у розмірі 8 500 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Росукрінвест" (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Уманська, 6, ідентифікаційний код 35429324) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", код бюджетної класифікації за доходами 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) штраф у сумі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.А.Бояринцева
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2014 |
Оприлюднено | 27.06.2014 |
Номер документу | 39457533 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Бояринцева М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні