Рішення

від 11.06.2014 по справі 905/3313/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2014 Справа № 905/3313/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» (ідентифікаційний код 32276912) в особі структурного підрозділу «Шахта «Єнакіївська» (ідентифікаційний код 26351837)

до відповідача Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління № 9» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» (ідентифікаційний код 00180092)

про стягнення боргу в сумі 23567,02грн.

за участю представників:

від позивача: Бутусова Л.Т. за довіреністю №01/4-276 від 31.12.2013р.

від відповідача: не з'явився

Позивач, Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» в особі структурного підрозділу «Шахта «Єнакіївська» звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №9» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» про стягнення боргу в сумі 23567,02грн.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2014р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №905/3313/14.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за генеральним договором підряду на капітальне будівництво №8 від 15.02.1983р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 23567,02грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії генерального договору підряду на капітальне будівництво №8 від 15.02.201983р., загальних умов, додаткових угод №3 від 16.07.2010р., №4 від 20.08.2010р. до договору, актів здачі-прийомки робіт (наданих послуг) за липень 2010р., №2 за серпень 2010р., б/н за вересень вартостей за липень 2010р., за серпень 2010р., за вересень 2010р., розрахунків за липень 2010р., за серпень 2010р., за вересень 2010р., за жовтень 2010р., за листопад 2010р., актів прийомки виконаних будівельних робіт №1 за липень 2010р., №2 за липень 2010р., №3 за липень 2010р., №8 за серпень 2010р., №10 за серпень 2010р., №11 за вересень 2010р., №12 за вересень 2010р., №14 за жовтень 2010р., №15 за жовтень 2010р., №16 за жовтень 2010р., №17 за листопад 2010р., акту від 12.01.2011р., акту звірки взаємних розрахунків, акту звіряння взаємних розрахунків за період 1 півріччя 2013р., претензії №381/11 від 04.04.2013р. та доказів її направлення, банківської виписки, рахунків-фактури №7 від 31.08.2010р., №16 від 30.09.2010р., №8 від 29.10.2010р., №9 від 30.11.2010р., розрахунку поточної вартості експлуатації машин та механізмів за липень 2010р., за серпень 2010р., за вересень 2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 197, 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 82 Господарського процесуального кодексу України.

05.06.2014р. відповідачем надано до суду заперечення на позовну заяву, за яким останній частково визнає позов в частині стягнення суми у розмірі 1380,93грн., за якою підписані та прийняті до обліку акти наданих послуг за споживання енергії. Також зазначив, що умовами генерального договору підряду №8 від 15.02.1983р. не передбачено відшкодування за користування банею та послуг АБК в сумі 22441,73грн.

11.06.2014р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що суми витрат, виведених в розрахунках, підписані тільки з боку позивача, та письмові підтвердження узгодження з підрядником розрахунку на підприємстві відсутні. Також зазначено, що за електричну енергію акт за липень 2010р. оплачений частково на суму 255,64грн.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

15.02.1983р. між Дирекцією з капітального будівництва в/о «Орджонікідзевугілля» та Трестом «Горлівськвуглебуд» укладено генеральний договір підряду на капітальне будівництво №8 (далі - Договір), за умовами якого замовник здає, а підрядник приймає на себе будівництво (реконструкцію, розширення) підготовка горизонту 550 метрів шахті «Єнакіївська» згідно технічному (технічно-робочому) проекту (п.1 Договору).

16.07.2010р. сторонами укладено додаткову угоду №3 до Договору (далі - Додаткова угода №3), яку укладено Державним підприємством «Орджонікідзевугілля» Міністерства вугільної промисловості України (замовник), Відкритим акціонерним товариством «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» Міністерства вугільної промисловості України (генпідрядник) та Державним відкритим акціонерним товариством «Шахтобудмонтажне управління №9» дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» у зв'язку із уточненням договірних зобов'язань умови генерального договору №8 від 15.02.1983р.

За п.1 Договору в редакції Додаткової угоди предметом договору є будівельно-монтажні роботи, що виконується за проектом «Розкриття та підготовка горизонту 550 метрів» СП «Шахта «Єнакіївська» ДП «Орджонікідзевугілля», затвердженому Мінвуглепромом постановою від 30.06.87р. №123/31-81.

Тривалість виконання робіт з будівництва складає:

Початок робіт - січень 1983р., закінчення робіт - 31 грудня 2011р.

За п.11.5. Договору в редакції Додаткової угоди №3 додаткова угода діє з моменту його підписання до 31 грудня 2010 року та є невід'ємною частиною договору №8 від 15.02.1983р.

Відповідно до п.3 Договору в редакції Додаткової угоди №3 договірна ціна робіт, доручених для виконання генпідряднику із залученням субпідрядників складає 25745тис.грн.

За приписами загальних умов до Договору, які підписані з обох сторін, при одночасному веденні замовником та підрядником на одній і тій самій шахті гірничопрохідницьких робіт (реконструкція, підготовка нового горизонту та інше) замовник зобов'язаний забезпечити підрядника, відповідно потребам, послугами, необхідними для провадження робіт: підйомом, водовідливом, вентиляцією, електроенергією, порожняком, відкаткою у шахті і на поверхні, теплом (п.5 Загальних умов).

Пунктом 6 Загальних умов передбачено, що замовник забезпечує підрядника акумуляторними лампами, саморятівниками, телефонним зв'язком поверхні і горизонту шахти, який будується, пранням і ремонтом спецодягу і спецвзуття, для робітників і ІТР, приладами з контролю рудничного повітря, а також приладами з виміру газу метану та вуглекислого газу.

Розрахунки з наданих послуг відшкодовуються підрядником на підставі планової калькуляції замовника, погодженої з підрядником.

Так, 30.07.2010р. сторонами складено акт здачі-прийомки робіт за липень 2010р. на суму 306,77грн., 30.08.2010р. акт №2 за серпень 2010р. на суму 339,76грн., 30.09.2010р. акт №3 за вересень 2010р. на суму 734,40грн., що разом становить 1380,93грн., які підписані з обох сторін. Отже, суд робить висновок, що надані послуги замовника прийняті субпідрядником без заперечень.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2013р. відповідачем сплачено на користь позивача за надані послуги 255,64грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснив розрахунків з позивачем за Договором, внаслідок чого у відповідач перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 1125,29грн.

Відповідно до ч.2 Перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.

За приписами ч.4 Перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, враховуючи, що спірні правовідносини мали місце у 2010 році та порушення зобов'язання за Договором відбулося у 2010 році, до останніх застосовуються припис Цивільного кодексу України, який діє з 01.01.2004р.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є змішаним договором, який включає в себе ознаки як договору підряду так і договору про надання послуг.

Відповідно до ч.2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 1125,29грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 1125,29грн.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги адміністративно-побутового комбінату, послуги лампового двору, послуги електро-механічної служби, господарський суд зазначає наступне.

На підтвердження надання вказаних послуг позивачем надано розрахунки наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи.

Дослідивши вищевказані розрахунки, судом встановлено, що останні складені позивачем та підписані лише з боку останнього, тому не приймаються судом у якості належного доказу надання послуг.

Проте, обумовленої сторонами Договору калькуляції на надані послуги, яка узгоджується з підрядником та є підставою для розрахунків позивачем суду не представлено. Також позивачем у письмових пояснення підтверджено, що суми витрат, виведених в розрахунках, підписані тільки з боку позивача, та письмові підтвердження узгодження з підрядником розрахунку на підприємстві відсутні.

За визначенням Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак, первинних документів, що свідчать про здійснення господарської операції з надання послуг адміністративно-побутового комбінату, послуг лампового двору, послуг електро-механічної служби, позивачем суду не представлено.

Також судом не приймаються до уваги акти звіряння взаємних розрахунків, оскільки за своєю правовою природою не є документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до встановленого, суд дійшов висновку, що про відсутність об'єктивних обставин та фактичних даних, які б свідчили про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором за надання послуг адміністративно-побутового комбінату, послуг лампового двору, послуг електро-механічної служби.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надання послуг з електроенергії у розмірі 1125,29грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 22441,73грн. за надання послуг адміністративно-побутового комбінату, послуг лампового двору, послуг електро-механічної служби є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.901 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» в особі структурного підрозділу «Шахта «Єнакіївська» до відповідача, Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №9» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» про стягнення боргу в сумі 23567,02грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтобудмонтажне управління №9» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест Горлівськвуглебуд» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Гагаріна, б.34, ідентифікаційний код 00180092) на користь Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» (86405, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Трестовська, буд.10, ідентифікаційний код 32276912) в особі структурного підрозділу «Шахта «Єнакіївська» заборгованість у розмірі 1125,29грн., судовий збір у розмірі 87,24грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 11.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2014р.

Суддя Ю.В. Сич