Рішення

від 19.05.2014 по справі 905/2480/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.2014 Справа № 905/2480/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд», м.Донецьк (ідентифікаційний код 33524504)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Мегабудінвест», м.Донецьк (ідентифікаційний код 36616482)

про стягнення заборгованості в сумі 38000,00грн., пені у розмірі 3135,56грн., інфляції в сумі 465,72грн., 3% річних у розмірі 1339,56грн.

за участю представників

від позивача: Білоусов С.В. за довіреністю від 24.10.2013р.,

від відповідача: не з'явився

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Мегабудінвест», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 38000,00грн., пені у розмірі 3135,56грн., інфляції в сумі 465,72грн., 3% річних у розмірі 1339,56грн.

Ухвалою від 14.04.2014р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №905/2480/14.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору надання послуг №366/13 ТБ від 14.02.2013р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 38000,00грн. та підстави для нарахування пені у розмірі 3135,56грн., інфляції в сумі 465,72грн., 3% річних у розмірі 1339,56грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору надання послуг №366/13 ТБ від 14.02.2013р., акту надання послуг №66 від 28.02.2013р., банківських виписок, акту звіряння взаємних розрахунків за період 2013р., претензії №639 від 03.10.2013р. та доказів її направлення, рахунки №11 від 14.02.2013р., №19 від 28.02.2013р. та докази їх направлення.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 193, ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 530, 629, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, які направлялись на юридичну адресу відповідача, зазначену відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

19.05.2014р. позивачем надано заяву, за якою останній відмовляється від стягнення пені у розмірі 3135,56грн., інфляції в сумі 465,72грн., 3% річних у розмірі 1339,56грн.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

14.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІК Мегабудінвест» (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» (виконавець) укладено договір надання послуг №366/13 ТБ (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надати послуги крана на об'єкті: територія ПАТ «АМК» м.Алчевськ, Луганська область, наступні об'єкти згідно заявки замовника, а замовник зобов'язується сплатити надані послуги в порядку і розмірі, визначеному цим договором (п.1.1. Договору).

За п.8.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання даного договору уповноваженими сторонами і діє до 31.12.2013р., але у всяк випадку до повного виконання кожною із сторін своїх обов'язків за цим договором.

Відповідно до п.5.1. Договору сума договору складає сума всіх актів наданих послуг (виконаних робіт), підписаних сторонами за весь строк дії цього договору.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що сторони проводять звірку об'ємів і вартості наданих послуг та оформляють акт виконаних робіт (наданих послуг) по кожній заявці або за кожні 7 (сім) днів роботи техніки.

Так, сторонами 28.02.2013р. складено акт надання послуг на суму 87600,00грн., який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

За п.5.4. Договору замовник здійснює першу передоплату за послуги та перебазування у розмірі 46000,00грн. відповідно до поданої заявки та виставленого виконавцем рахунку, за 48 годин до початку надання послуг/роботи техніки виконавця, виходячи з розрахунку згідно п.5.2., 5.3. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, замовник перерахував аванс у розмірі 39600,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок.

Відповідно до п.5.5. Договору наступні оплати за послуги замовник здійснює шляхом передоплати у розмірі 100% вартості послуг/роботи техніки виконавця, виходячи з розрахунку згідно п.5.2., 5.3. цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, замовник частково сплатив вартість наданих послуг у розмірі 10000,00грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія банківської виписки.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у встановлені терміни замовник не здійснив розрахунків з підрядником, у зв'язку із чим у замовника перед підрядником виникла заборгованість у розмірі 38000,00грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 38000,00грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 38000,00грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3135,56грн., інфляцію в сумі 465,72грн., 3% річних у розмірі 1339,56грн., нараховані за період з 06.03.2013р. по 19.06.2013р. на суму 48000,00грн., з 20.06.2013р. по 01.09.2013р. на суму 38000,00грн.

Проте, 19.05.2014р. позивачем надано заяву, за якою останній відмовляється від стягнення пені у розмірі 3135,56грн., інфляції в сумі 465,72грн., 3% річних у розмірі 1339,56грн.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищевказана відмова від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3135,56грн., інфляції в сумі 465,72грн., 3% річних у розмірі 1339,56грн. не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству. Відповідач заперечень на відмову позивача від частини позовних вимог до суду не надав. Суд прийняв заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3135,56грн., інфляції в сумі 465,72грн., 3% річних у розмірі 1339,56грн. відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3135,56грн., інфляції в сумі 465,72грн., 3% річних у розмірі 1339,56грн. підлягає задоволенню, а провадження в цій частині по справі №905/2480/14 - припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 901 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/2480/14 в частині стягнення пені у розмірі 3135,56грн., інфляції в сумі 465,72грн., 3% річних у розмірі 1339,56грн.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Мегабудінвест», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 38000,00грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Мегабудінвест» (83049, м.Донецьк, вул.Воїнська, буд.16 «А», ідентифікаційний код 36616482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» (83030, м.Донецьк, вул.Рогачевська, буд.1 «в», ідентифікаційний код 33524504) суму основної заборгованості у розмірі 38000,00грн., судовий збір у розмірі 1616,78грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2014р.

Суддя Ю.В. Сич