Рішення

від 19.06.2014 по справі 908/1868/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/69/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2014 Справа № 908/1868/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик" (19163, Черкаська область, Монастирищенський район, с.Половинчик, вул.. Леніна, 3-В)

до відповідача Приватного підприємства "Віол" (69035, м.Запоріжжя, вул.. Камяногірська, б. 1, кв. 8)

про стягнення 13926 грн. попередньої оплати за договором № 07/06 від 07.06.2011 р., 1190 грн. 39 коп. річних процентів, 1267 грн. 27 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Попова І.А.

Представники:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 13926 грн. попередньої оплати за договором № 07/06 від 07.06.2011 р., 1190 грн. 39 коп. річних процентів, 1267 грн. 27 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Рішення постановлено в судовому засіданні 19.06.2014р.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, клопотав про відкладення розгляду справи.

Позовні вимоги заявлено з наступних підстав: 07.06.2011 р. з відповідачем укладено договір поставки товару № 07/06, за умовами якого останній зобов'язався передати у власність позивача товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його ціну. Відповідно до п. 4.3 оплату за товар позивач мав здійснювати на умовах 100% передоплати до моменту його поставки. На виконання умов договору № 07/06 позивачем перераховано 85500 грн., що підтверджується платіжним дорученням. Відповідно до п. 2.2 договору продавець зобов'язався відпустити товар протягом 2 робочих днів з моменту надходження 100% передоплати. Відповідач зобов'язання з постачання продукції виконав частково на суму 71574 грн. Позивач звернувся до відповідача з вимогами щодо повернення коштів в розмірі 13926 грн. в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо поставки товару. Позивач просить стягнути з відповідача 13926 грн. попередньої оплати. Крім того, у відповідності до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 1190 грн. 39 коп. річних процентів, нарахованих за період з 22.07.2011 р. по 27.05.2014 р., та 1267 грн. 27 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з вересня 2011 р. по квітень 2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов. Ухвалу від 03.06.2014 р. про порушення провадження по даній справі відповідач отримав 10.06.2014 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 19.06.2014 року за відсутності представників сторін.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик» (позивач по справі, покупець) та Приватним підприємством «Віол» (відповідач по справі, постачальник) 07.06.2011 р. укладено договір поставки товару №23/11/1, за умовами якого постачальник зобов'язується продати та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму. Кількість, ціна товару визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. У відповідності до п. 2.2 договору постачальник зобов'язався відпустити товар на протязі 2 робочих днів з моменту надходження 100% передоплати, поставка здійснюється постачальником та за рахунок постачальника.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Додані матеріали свідчать, що на виконання умов договору № 07/06 позивачем перераховано підприємству «Віол» 85500 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2667 від 10.06.2011 р., № 2756 від 17.06.2011 р., № 2919 від 25.06.2011 р., №2930 від 29.06.2011 р. та банківською випискою від 25.06.2011 р. Сторонами складено специфікації від 20.06.2011 р., 22.06.2011 р., 08.07.2011 р., 13.07.2011 р., 22.07.2011 р., якими узгоджено найменування, кількість, вартість товару.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За свідченням позивача, відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо поставки товару виконав частково, а саме: за видатковими накладними № Рн-0000002 від 20.06.2011 р., № РН-0000005 від 23.06.011 р., № РН-0000007 від 08.07.2011 р., № РН-0000008 від 13.07.2011 р., № РН-0000011 від 20.07.2011 р. відповідач передав позивачу товар -м'ясо-кісткову муку в кількості 26,05 тн. на загальну суму 71574 грн.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Наведена норма законодавства передбачає відповідні правові наслідки за умови порушення продавцем зобов'язань щодо передання оплаченого товару. Листами № 77 від 12.08.2011 р., № 01-11/1 від 21.11.2011 р., № 20.12-2 від 20.12.2011 р. позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення здійсненої попередньої оплати. Відповідач відповіді на вимогу не надав, грошові кошти не повернув. Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованість складає 13926 грн.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду доказів передання оплаченого товару або повернення суми передплати, суд вважає, що вимоги в частині стягнення попередньої оплати в сумі 13926 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також вимоги щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів в сумі 1267 грн. 27 коп., нарахованих за період з вересня 2011 р. по квітень 2014 р., та річних процентів в сумі 1190 грн. 39 коп., нарахованих з 22.07.2011 р. по 27.05.2014 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу приписів чинного цивільного законодавства, грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом.

Враховуючи приписи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, а також те, що умовами договору не передбачено такого зобов'язання ПП «Віол», як повернення суми авансу в разі нездійснення поставки товару, грошове зобов'язання виникло у відповідача після того, як позивач скористався своїм правом, наданим ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, та надіслав вимогу про повернення сплаченого авансу.

З огляду на зазначене, направлення позивачем відповідачу вимоги про повернення попередньої оплати (лист № 77 від 12.08.2011 р.) протягом 3 робочих днів з моменту отримання листа, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов'язку з повернення суми передоплати протягом 3 робочих днів з дати отримання вказаної претензії. Таким чином, перебіг строку на повернення передоплати розпочався з 23.08.2011 р. (з урахуванням часу поштового обігу), а не з 22.07.2011 р., як зазначено позивачем у розрахунку. Вимоги про стягнення з відповідача річних процентів задовольняються частково в розмірі 1146 грн. 89 коп. річних процентів, нарахованих з 23.08.2011 р. по 27.05.2014 р. Розрахунок втрат від інфляції грошових коштів судом перевірено, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 1267 грн. 27 коп., нарахованих за період з вересня 2011 р. по квітень 2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 625, 655, 693, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Віол" (69035, м.Запоріжжя, вул.. Камяногірська, б. 1, кв. 8, ЄДРПОУ 32028116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик" (19163, Черкаська область, Монастирищенський район, с.Половинчик, вул.. Леніна, 3-В, ЄДРПОУ 34323885) 13926 (тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. заборгованості, 1146 (одна тисяча сто сорок шість) грн. 89 коп. річних процентів, 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) грн. 27 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1822 (одна тисяча двадцять дві) грн. 07 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 24 червня 2014 року.

Суддя І.А. Попова