Рішення

від 23.06.2014 по справі 911/1426/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" червня 2014 р. Справа № 911/1426/14

за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія", м. Бровари

до Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Центру реабілітації інвалідів "Прагнення", м. Бровари

про стягнення 16 664,69 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - Коваленко О.М. предст. дов. №01-12 від 03.01.2014р.;

відповідач - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Центру реабілітації інвалідів "Прагнення" (далі - відповідач) про стягнення 48 964,69 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за Договором № 171 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 01.11.2011р., в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2014р. у справі №911/1426/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 19.05.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2014р. розгляд справи відкладався на 23.06.2014р., у зв'язку з неявкою повноважних представників сторін.

23.06.2014р. через канцелярію суду позивачем були подані додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог, які були залучені судом до матеріалів справи.

Також, позивач, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подав через канцелярію суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 16 664,69 грн. заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що відповідачем, було частково сплачено суму заборгованості у розмірі 32 300,00 грн., на підтвердження чого позивач надав виписки з власного банківського рахунку.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) поряду.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що має місце нова ціна позову - 16 664,69 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується поштовим повідомленням № 0740014509406.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, яких достатньо для об'єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, а також враховуючи приписи статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи, суд, керуючись нормами статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 23.06.2014р. оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.11.2011р. між Комунальним підприємством Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія" (виконавець) та Підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Центру реабілітації інвалідів "Прагнення" (споживач) було укладено договір № 171 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що плата за послуги з теплопостачання здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання, в розмірі 100% від вартості запланованого обсягу подачі послуг на наступний місяць.

Згідно з п. 3.10 договору, фактично надані виконавцем послуги з теплопостачання у відповідному місяці оформляються актом про надання послуг. Виконавець зобов'язується направити споживачу на адресу, що вказана в договорі акт про надання послуг, а споживач зобов'язується протягом 5-ти днів з моменту його отримання повернути його виконавцю в належно оформленому вигляді.

Послуги вважаються наданими з дати складання акта про надання послуг (п. 3.11. договору).

Згідно з п. 3.12. договору у випадку неповернення споживачем належно оформлених актів надання послуг, та відсутності письмових заперечень, послуги теплопостачання вважаються наданими та прийнятими споживачем.

Договір укладається терміном на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 9.1 договору).

Також, Комунальним підприємством Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія" та Підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Центру реабілітації інвалідів "Прагнення" було підписано додаток № 1 до договору № 171 від 01.11.2011 р., відповідно до якого виконавець надає послуги споживачу з централізованого опалення та підігріву води в приміщеннях відповідача, а саме - в приміщенні центру реабілітації в житловому будинку в м. Бровари, вул. Київська, 292, а також у приміщенні центру реабілітації в житловому будинку в м. Бровари, вул. Київська, 290-А.

Оскільки сторонами не було письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду умов договору, строк дії останнього, у відповідності до п. 9.1 договору, було продовжено на наступний календарний рік.

На виконання умов договору КП Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія" було надано Підприємству об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Центру реабілітації інвалідів "Прагнення" послуги з теплопостачання за період з 01.10.2013 р. до 01.04.2014 р. на загальну суму 53 964,69 грн., що підтверджується актами про надання послуг, у тому числі - від 31.10.2013 р. на суму 4089,78 грн., від 29.11.2013 р. на суму 8681,40 грн., від 31.12.2013 р. на суму 11 711,46 грн., від 31.01.2014р. на суму 11 246,14 грн.

КП Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія" було виставлено Підприємству об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Центру реабілітації інвалідів "Прагнення" рахунки, у тому числі - № 1936/171 від 21.10.2013 р., №2301/171 від 15.11.2013 р., № 66/171 від 21.01.2014 р., № 436/171 від 17.02.2014р., №841/171 від 17.03.2014р.

Вказані вище акти наданих послуг та рахунки були надіслані на адресу відповідача, що підтверджується, наявними у матеріалах справи копіями списків згрупованих поштових відправлень.

Наявні в матеріалах справи акти про надання послуг не містять підпису представника відповідача, проте, оскільки вказані акти були направлені позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, та у встановлений строк ним не повернуті, то відповідно до п. 3.12. договору послуги вважаються наданими і прийнятими в обсягах та за цінами, які вказані в даних актах.

В подальшому відповідачем було сплачено 32 300,00 грн. боргу, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача від 18.04.2014 р. та від 06.06.2014р.

Таким чином, на даний час за відповідачем рахується заборгованість в сумі 16 664,69 грн., яку і просить стягнути позивач.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статей 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 171 від 01.11.2011 р. про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 16 664,69 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Центру реабілітації інвалідів "Прагнення" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290А, код ЄДРПОУ 32128977) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради "Броваритепловодоенергія" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3А, код ЄДРПОУ 13711949) - 16 664 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 69 коп. боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 26.06.2014р.

Суддя Щоткін О.В.