Рішення

від 23.06.2014 по справі 914/1684/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2014 р. Справа № 914/1684/14

За позовом : Дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М», м.Київ

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Динар», м. Львів

Про стягнення заборгованості в сумі 17 927, 29 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Терешко О.А. - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: Подано позов Дочірнім підприємством фірми «Екотехніка-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Динар» про стягнення заборгованості в сумі 17 927, 29 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів наведених у позовній заяві та наданих поясненнях, просив в частині стягнення 5 000,00 грн. припинити провадження у зв'язку з сплатою її відповідачем в процесі розгляду справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 23.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

27 листопада 2013 року між Дочірнім підприємством фірма «Екотехніка-М» (надалі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Динар» (надалі Покупець) було укладено договір постачання товару № М-07.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець приймати цей Товар, і вчасно здійснювати оплату Товару на умовах і в порядку, передбаченому даним Договором, в асортименті, кількості і за цінами, які зазначені у видатковій та податковій накладній.

Згідно 1.2 Договору, право власності на Товар, що передається, а також ризик його випадкової загибелі, переходить від Продавця до Покупця, в момент підписання уповноваженими представниками Сторін приймально - здавальних документів.

Відповідно до п. 3.4 Договору, оплата за Товар, здійснюється Покупцем на протязі 21 банківського дня, з моменту відвантаження партії товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу згідно видаткової накладної № ЭЛ00005138 від 27 листопад 2013 року товар загальною вартістю 19 618,16 грн. за який відповідач зобов'язувався провести оплату. Однак, оплату проведено частково за поставлений товар.

Як вбачається з позовної заяви поставка Товару за вище зазначеним Договором здійснювалась не одноразово.

Позивачем відповідачу була направлена Претензію від 24.03.2014 року вих. № 2503/14 з вимогою перерахувати суму боргу в розмірі 20 927,29 грн. у семиденний строк від дня отримання претензії на рахунок ДПФ «Екотехніка-М».

Однак, дана претензія Відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

В процесі розгляду справи Відповідачем сплачено заборгованість в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками рахунків Позивача з банківської установи.

Станом на день винесення рішення, заборгованість Відповідача складає 12 927,29 грн., яку Позивач просить стягнути на його користь.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору постачання товару № М-07 від 27 листопада 2013 року Позивач поставив Відповідачу товар, що підтверджується видаткової накладної № ЭЛ00005138 від 27 листопад 2013 року на загальну суму 19 618,16 грн.

Позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спору, однак, претензія яка направлялась на адресу Відповідача була залишена без відповіді.

Як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи Відповідачем здійснено оплату за отриманий товар згідно видаткової накладної № ЭЛ00005138 від 27 листопад 2013 року частково в сумі 5 000,00 грн.

У зв'язку з сплатою даної заборгованості в процесі розгляду справи в цій частині позовних вимог суд припиняє провадження.

Заборгованість в сумі 12 927,29 грн., яка виникла у відповідача перед позивачем за отриманий товар, підлягає до стягнення.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позов не заперечив, доказів погашення заборгованості суду не подав.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Динар» (79022, м. Львів, вул. Виговського, 25/67, код ЄДРПОУ 37655763) на користь Дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94-А, код ЄДРПОУ 24363204) - 12 927,29 грн. - основного боргу та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. В частинні стягнення 5 000,00 грн. провадження у справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.06.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.