Рішення

від 25.06.2014 по справі 918/453/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р. Справа № 918/453/14

Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лучезар" до товариства з обмеженою відповідальністю "Західний соко-оцтовий завод", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди

За участю:

Від позивача: Зражевська Я.О. (довіреність № 1 від 19.04.2014 року);

Від відповідача: засновник ОСОБА_1 (посв. від 29.05.03 р. № НОМЕР_1)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лучезар" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Західний соко-оцтовий завод" про спонукання до виконання мирової угоди шляхом передачі позивачу майнових активів відповідача. В обгрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 509, 525, 610 Цивільного кодексу України, Постанову Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" від 17.10.2012 року № 9.

Ухвалою господарського суду від 15 квітня 2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/453/14 розгляд якої призначено на 6 травня 2014 року.

30 квітня 2014 року фізичною особою ОСОБА_1 подано до суду заяву, відповідно до змісту якої останній просить суд залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

5 травня 2014 року від Відповідача у справі надійшов відзив, в якому Відповідач зазначає, що не заперечує проти прийняття рішення, яке буде виконуватися Державною виконавчою службою. Крім того, Відповідач просить розгляд справи провести без участі уповноваженого представника.

Ухвалою господарського суду від 6 травня 2014 року розгляд справи відкладено на 14 травня 2014 року.

14 травня 2014 року від Позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору в порядку, встановленому ч. 3 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк розгляду спору подовжено до 30.06.14 р.

Ухвалою від 30 травня 2014 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 10 червня 2014 року, задоволено клопотання ОСОБА_1, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу - ОСОБА_1.

2 червня 2014 року від Відповідача у справі надійшла заява про розгляд справи без його участі у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання уповноваженого представника, заява підписана директором товариства.

10 червня 2014 року від Позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі, від Відповідача - клопотання про припинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 10 червня 2014 року розгляд справи відкладено на 25 червня 2014 року.

25 червня 2014 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Юссефа Мунзера Абдурахмановича. Судом відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки строк розгляду спору було подовжено на 15 днів і закінчується 30.06.2014 року, а чергове відкладення розгляду справи для належного повідомлення всіх осіб про наступне судове засідання призведе до порушення строку розгляду спору.

Крім того третьою особою у с праві заявлено усне клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, яке також судом залишено без задоволення, оскільки спір у даній справі на підставі ст.ст. 1, 12 ГПК України підлягає вирішенню в господарських судах України.

В судове засідання 25 червня 2014 року представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що нез'явлення Відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.06.2014 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.12.2013 року у справі про бангкрутство ТОВ "Західний соко-оцтовий завод" № 918/489/13 затверджено мирову угоду від 25.11.2013 р. укладену та підписану керівником боржника - ТОВ "Західний соко-оцтовий завод", розпорядником майна, головою комітету кредиторів (далі - Мирова угода).

Справа про банкрутство товариства була порушена господарським судом Рівненської області 20.06.2013 року за заявою ТОВ "Лучезар". Відповідно до п. 1.2. Мирової угоди мирова угода укладена щодо непогашених вимог кредиторів до Боржника. На дату підписання цієї мирової угоди у Боржника не існує зобов'язань перед кредиторами, другої та третьої, п'ятої та шостої черги, а тому ця мирова угода передбачає умови погашення заборгованості перед кредиторами першої та четвертої черги.

У відповідності до п. 3.2. угоди ТОВ "Західний соко-оцтовий завод", на підставі ст. 600 ЦК України, зобов'язався задовольнити включені до реєстру вимоги кредиторів в сумі 571 010,11 грн. шляхом передачі як відступного у власність кредитору ТОВ "Лучезар" наступних майнових активів:

- п. 3.2.1. Земельна ділянка площею 0,2106 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул. М.Грушевського, земельна ділянка 102А, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0434; земельна ділянка площею 0,1446 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, земельна ділянка 64а, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0434, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49345056258; земельна ділянка площею 0,1391 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, земельна ділянка 64б, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0435, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49401756258; земельна ділянка площею 0,1631 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, земельна ділянка 64в, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0436, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48381356258; земельна ділянка площею 0,4309 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, земельна ділянка 64г, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0437, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49295356258; земельна ділянка площею 0,1970 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, земельна ділянка 64д, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0438, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49153656258; земельна ділянка площею 0,0950 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, земельна ділянка 64, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0439, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49448156258; земельна ділянка площею 0,8268 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, земельна ділянка 64е, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0440, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49077156258; земельна ділянка площею 0,1058 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, земельна ділянка 64є, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0441, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48907556258; земельна ділянка площею 0,3992 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, земельна ділянка 64ж, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0442, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48800956258; земельна ділянка площею 0,0647 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, земельна ділянка 64з, кадастровий номер: 5625810100:01:006:0443, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48708756258 - всього на суму 90 900 грн. (без ПДВ).;

- п. 3.2.2. майновий комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.О.Невського, 64, у складі: будівля контори А-2 площею 420,5 кв.м., прохідна Б-1 площею 7,1 кв.м, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5625810100:01:006:0436; оцтовий цех В-2 площею 1 795,2 кв.м. який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5625810100:01:006:0438; майстерня Д-1 (знаходиться в аварійному стані) площею 120,8 кв.м., котельня Е-2 (не експлуатується, знаходиться в аварійному стані) площею 198,6 кв.м., гаражі Т-1 (знаходяться в аварійному стані) площею 135,4 кв.м., цех безалкогольних напоїв з складом Ж-1 (не експлуатується, знаходиться в аварійному стані) площею 690,5 кв.м., які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5625810100:01:006:0437; торговий кіоск Н-1 (не експлуатується) площею 18,3 кв.м., який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5625810100:01:006:0441; меланжевий цех з холодильною камерою, купажне відділення, виробнича лабораторія И-1 площею 434,3 кв.м., склад сокового цеху У-1 (не експлуатується, знаходиться в аварійному стані) площею 555,3 кв.м., цех плодопереробки Л-1 (не експлуатується, знаходиться в аварійному стані) площею 118, 1 кв. м., котельня К-1 площею 101,4 кв.м., які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5625810100:01:006:0442; соковий цех І-1 (не експлуатується, знаходиться в аварійному стані) площею 584,6 кв. м., трансформаторна Ф-1 площею 38,9 кв.м., які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5625810100:01:006:0440; башта Рожновського Бр, свердловина Св, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5625810100:01:006:0044; протипожежний басейн 15 м 3 П (не експлуатується), хлораторна Р (не експлуатується) площею 30,0 кв.м., туалет С (не експлуатується, знаходиться в аварійному стані) площею 8,0 кв.м., які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5625810100:01:006:0440; огорожа № 1, електромережа Ем, зовнішній водопровід Зв, дворова каналізація Дк, теплотраса ТЕП, благоустрій території Ц - всього на суму 229 204,88 грн. (в тому числі ПДВ 38 200,81 грн.);

- п. 3.2.3 виробниче обладнання у складі: генератор у кількості 1 шт., ємкість п/е 7 куб.м у кількості 10 шт., ємкість п/е 10 куб.м у кількості 28 шт., фільтр-прес у кількості 1 шт., насос ГНВ-10/2 у кількості 1 шт., машина для сушки яєчного порошку А1-ФМУ 1987 року виготовлення у кількості 1 шт., машина для сушки яєчного порошку А1-ФМУ 1992 року виготовлення у кількості 1 шт., котел Е1/9 у кількості 1 шт., газовий лічильник у кількості 1 шт., обчислювач газу у кількості 1 шт., насос у кількості 1 шт., агрегат насосний у кількості 1 шт., трансформатор 0,4 кВт у кількості 1 шт. - всього на суму 237 738,16 грн. (в тому числі ПДВ 39 623,03 грн.).

- п. 3.2.4. автомобіль ЗИЛ-130 (1992 рік випуску) у кількості 1 шт., автомобіль ГАЗ-33021 (2003 рік випуску) у кількості 1 шт. - всього на суму 13 167,07 грн. (в тому числі ПДВ 2 194,51 грн.).

Згідно п. 3.5 мирової угоди право власності на земельні ділянки нежитлові будівлі та споруди, виробниче обладнання та автомобілі у кредитора ТОВ "Лучезар" виникає, згідно ст.ст. 11, 182, 328, 334, 600 Цивільного кодексу України, з моменту затвердження господарським судом Рівненської області даної мирової угоди, яка підлягає реєстрації в органах реєстрації речових прав на нерухоме майно.

З моменту державної реєстрації права власності кредитора ТОВ "Лучезар" в органах реєстрації речових прав на земельні ділянки, нежитлові будівлі та споруди, визначені у пунктах 3.2.1., 3.2.2. мирової угоди та з моменту підписання актів приймання передачі виробничого обладнання та автомобілів Боржник вважається таким, що частково виконав зобов'язання перед кредитором ТОВ "Лучезар", а грошові вимоги в сумі 571 010,11 грн. вважаються задоволеними (погашеними) належним чином.

Згідно п. 3.8 Мирової угоди залишок заборгованості Боржника перед кредитором ТОВ "Лучезар" у розмірі 1 945 707, 36 грн. погашається Боржником щомісячно у розмірі 16 000 грн. починаючи з липня 2014 року по серпень 2024 року, у вересні 2024 року 9 707, 36 грн. повністю, але не пізніше 31 грудня 2024 року.

Крім того, згідно п. 4.4. угоди боржник ТОВ "Західний соко-оцтовий завод" має право у строк до 01.07.2014 року погасити свою заборгованість перед кредитором ТОВ "Лучезар" грошовими коштами у сумі 571 010,11 грн. В цьому випадку кредитор ТОВ "Лучезар" зобов'язується повернути у власність ТОВ "Західний соко-оцтовий завод" всі набуті за цією мировою угодою майнові активи Боржника, при цьому залишок заборгованості Боржника перед кредитором ТОВ "Лучезар" у розмірі 1 945 707, 36 грн. вважається погашеним (списаним) з моменту надходження на поточний рахунок ТОВ "Лучезар" грошових коштів у розмірі 571 010,11 грн. у повному обсязі.

Позивач в обгрунтування позову посилається на те, що листом від 05.02.2014 р. № 79 Відповідач повідомив його про неможливість виконати умови мирової угоди від 25.11.2013 р., а саме передати у власність Позивачу майнові активи ТОВ "Західний соко-оцтовий завод" (а.с. 16).

З усних посянень позивача вбачається, що відповідач за умовами п. 3.8 угоди частково роззрахувався з позивачем. Відповідач у відзиві на позов також вказує про часткові розрахунки з позивачем шляхом сплати 27.02.2014 року коштів в сумі 14 300 грн.

12 лютого 2014 року Позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції із заявою про примусове виконання ухвали господарського суду Рівненської області від 17.12.2013 року у справі № 918/489/13 якою було затверджено мирову угоду від 25.11.2013 р.

25 лютого 2014 року ВДВС Радивилівського районного управління юстиції було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Рівненської області від 17.12.2013 року у справі № 918/489/13 на підставі того, що зазначена ухвала господарського суду не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 17).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначеною ухвалою провадження у справі №918/489/13 про банкрутство було припинено згідно п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди та її затвердження судом.

Вказана ухвала суду не оскаржувалась, набрала законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 ГПК України, і у відповідності до приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України, є обов'язковою до виконання на всій території України.

Як зазначає Позивач, Відповідач умов укладеної із позивачем мирової угоди належним чином не виконує, що й стало підставою для звернення до суду із позовною заявою про спонукання до виконання умов мирової угоди шляхом передачі позивачу майнових активів відповідача, визначених мировою угодою.

В обгрунтування заявлених вимог Позивач посилається на п. 7. 9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2011 року № 7, за змістом якого якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження"), і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено наступне.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Оскільки відносини, щодо виконання сторонами мирової угоди затвердженої ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.12.2013 року у справі № 918/489/13 безпосередньо пов'язані із банкрутством ТОВ "Західний соко-оцтовий завод", а саме мирова угода затверджувалася у справі про банкрутство, при регулюванні правовідносин в даній справі слід також керуватися Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до положень ст. 82 вказаного Закону, що регулює, зокрема, наслідки невиконання мирової угоди, мирова угода може бути розірвана в разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів в межах провадження справи про банкрутство. Визнання мирової угоди недійсною чи розірвання мирової угоди є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Пунктами 4.9., 4.11. Мирової угоди передбачено, що мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання Боржником умов мирової угоди, у разі невиконання мирової угоди кредитор може пред'явити свої вимоги до Боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж Боржника обсяг вимог кредитора, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

З наведеного вбачається, шо при звернення із позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди Позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав, визначений ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 82 вказаного вище Закону, оскільки Позивач має право звернутись до суду із заявою у справі про банкрутство відповідача про розірвання мирової угоди з підстав її невиконання.

Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові від 22.05.2013 року у справі № 46/128-б, норми Закону про банкрутство передбачають особливий порядок (способи) захисту прав кредиторів, задоволення вимог яких визначено умовами мирової угоди, у разі невиконання боржником умов цієї мирової угоди, які (способи захисту) полягають, зокрема у пред'явлені вимог про розірвання цієї угоди (але у разі, якщо боржник не виконує умови мирової угоди не менш як третини вимог кредиторів).

Крім того, згідно ст. 111-28 ГПК України, суд враховує висновки Верховного Суду України викладені в постанові від 17.02.2009 року, вимоги позивача про спонукання відповідача до виконання умов мирової угоди шляхом передачі майнових активів не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України, є фактично намаганням вирішити питання пов'язані з укладенням цивільно-правових договорів, обов'язковість укладення яких для сторін діючим законодаством не передбачена.

Посилання Позивача на п. 7. 9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2011 року № 7, а саме на положення законодавства, які регулюють невиконання сторонами мирової угоди, є необгрунтованими в даному випадку, оскільки вказані положення стосуються мирових угод укладених в порядку позовного провадження.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити про те, що підставою відмови ВДВС Радивилівського районного управління юстиції у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали про затвердження мирової угоди було те, що ухвала господарського суду не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме виконавчий документ не скріплений гербовою печаткою.

За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.

Позивачем не було надано доказів звернення до господарського суду Рівненською області із заявою щодо приведення у відповідність вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" ухвали від 17.12.2013р. у справі №918/489/13.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного вище в сукупності суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Лучезар" у задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення підписано 26.06.14 р.

Суддя Гудзенко Я.О.