Ухвала

від 24.06.2014 по справі 2а-6466/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року справа №2а-6466/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Геращенко І.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі № 2а-6466/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0002142310/0,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати не чинним податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року №0002142310/0 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 449 803 грн., а також нарахування штрафних санкцій у розмірі 112 450,80 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (код за ЄДРПОУ 37288173) за січень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №175/23/31441877 від 28.03.2011 року. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0002142310/0, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем - 449803,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 112450,80 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу та зазначає, що між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» укладено договір № 203 купівлі-продажу від 01.12.2010 року та договір № 282 про надання експедиторських послуг від 15.11.2010 року. За результатами виконання цих договорів ТОВ «Юрторгпак» видані позивачу податкові накладні та позивачем сформовано податковий кредит. Крім того, позивач зазначає, що він веде бухгалтерський облік та подає фінансову звітність згідно законодавства, всі господарські операції підтверджені первинними документами (актами виконаних робіт та видатковими накладними). Позивач вважає, що умови договору не суперечать вимогам Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо укладання відповідних видів договорів, не суперечать нормам діючого законодавства та направлені на настання реальних наслідків. Волевиявлення учасників договору було вільним, конституційні права та свободи людини і громадянина умовами договору не порушені, майно держави не пошкоджено. Тобто укладені договори не можуть бути визнані нікчемними (недійсними). За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що податковий орган як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих органами державної податкової служби України повноважень, у зв'язку з чим підстав для скасування податкового повідомлення-рішення не було.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивача зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.03.2001 року за № 13821070021008281, перебуває на податковому у відповідача та є платником податків, є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 100274869 ( а.с. 136-139).

Податковим органом 28.03.2011 року згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на виконання вимог розпорядження ДПА України від 24.02.2011 року № 48-р «Про відпрацювання підприємств» та відповідно до наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 25.03.2011 року № 561 проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Юрторгпак» за січень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.03.2011 року № 175/23/31441877, у висновках до якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 3 ст. 5, п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 завищено податковий кредит в сумі 449803,00 грн. через те, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту зазначену суму ПДВ, внаслідок укладення з ТОВ «Юрторгпак» нікчемних правочинів, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 449803,00 грн. (Т.1 а.с.10-19).

На підставі акту перевірки № 175/23/31441877 від 28.03.2011 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002142310/0 від 11.04.2011 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 449803,00 грн. та за штрафними санкціями - 112450,80 грн. (Т.1 а.с.27).

При цьому, висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на тому, що платник податку не надав до перевірки документів на запит ДПІ від 18.03.2011 року № 11536/7/23-223 (Т. 1 а.с. 154).

Однак, з тексту вказаного запиту вбачається, що податковим органом вимагалось надання загалом документів за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року щодо здійснення фінансово-господарьскої діяльності, придбання та реалізації товарів, послуг та сплати податків і зборів.

Натомість у наказі про призначення документальної позапланової перевірки від 25.03.2011 року зазначається конкретне питання перевірки взаємовідносин з ТОВ "Юрторгпак" за січень 2011 року і акт перевірки стосується також взаємовідносин позивача з ТОВ "Юторгпак".

Зазначене свідчить, що позивач був позбавлений реальної можливості в строк надати документи на підставі яких можливо було зробити висновок про реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ "Юрторгпак", про що правильно в постанові зазначено судом першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» 0112.2010 року укладено договір купівлі-продажу № 203, предметом якого є придбання позивачем спецодягу та матеріалів в асортименті, визначеному у специфікаціях до договору та зобов'язання ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун» сплатити повну вартість товару та прийняти товар (Т. № 1 а.с.28-35, Т. № 4 а.с. 37-46). За цим договором позивач самостійно доставляв товар, що підтверджується видатковими накладними, які є в матеріалах справи.

Придбання позивачем спецодягу та інших товарів за вищевказаним договором підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями про перерахування коштів на рахунок ТОВ "Юрторгпак" за придбаний товар.

Крім того, позивачем надано суду й інші документи які засвідчують факт реальності господарських операцій з контрагентом: договір купівлі-продажу складського приміщення від 13 лютого 2009 року, наказ № 74-к від 22 липня 2010 року про наявність в штаті механіка по ремонту транспорту; наказ про наявність в штату начальника транспортного відділ № 78-к від 1 листопада 2007 року; довідку про наявність об'єктів які знаходяться на балансі та в використанні позивача в якому перелічено автотранспорт; складську відомость по рахунку 207 запасні частини за січень 2011 року, акт списання від 28 лютого 2011 року товаро-мітеріальних цінностей; розпорядження № 51 від 21 грудня 2010 року про визначення місця зберігання автомобільних запчастин та комлектуючихостаннього. (Т. № 2 а.с. 21-37)

Крім того, між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» укладено договір про надання експедиторських послуг з перевезення № 282 від 15.11.2010 року, предметом якого є надання послуг з перевезення працівників позивача на підставі замовлень, а ТОВ «Юрторгпак» приймає на себе зобов'язання з організації перевезень працівників ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун», а у разі необхідності укласти договір про надання послуг з третьою особою (Т.1 а.с.36-37).

Згідно зазначеного договору TOB "Юрторгпак" приймає на себе зобов'язання тільки з організації перевезень працівників позивача та не здійснює перевезення самостійно.

На виконання умов договору про надання експедиторських послуг з перевезення № 282 від 15.11.2010 року позивачем отримано від ТОВ «Юрторгпак» податкові накладні № 444 від 31.01.2011 року, № 446 від 31.01.2011 року, № 449 від 31.01.2011 року, № 435 від 31.01.2011 року, № 2 від 31.01.2011 року, № 441 від 31.01.2011 року, № 445 від 31.01.2011 року, № 448 від 31.01.2011 року, № 436 від 31.01.2011 року, № 437 від 31.01.2011 року, № 440 від 31.01.2011 року, № 438 від 31.01.2011 року, № 447 від 31.01.2011 року, № 443 від 31.01.2011 року, № 442 від 31.01.2011 року.

На підтвердження факту надання зазначених послуг за вказаним договором позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-3101-042 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-044 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-041 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-043 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-037 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-047 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-046 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-038 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-034 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-039 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-040 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-045 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-036 від 31.01.2011 року, № ОУ-3101-035 від 31.01.2011 року (Т.1 а.с. 45-84, 105-108).

Оплата позивачем податку на додану вартість за надані експедиторські послуги підтверджена платіжними дорученнями № 881 від 29 березня 2011 року, № 709 від 17 березня 2011 року, № 660 від 14 березня 2011 року, № 641 від 12 березня 2011 року, № 622 від 10 березня 2011 року, № 602 від 9 березня 2011 року, № 594 від 3 березня 2011 року (Т.1 а.с.38-44).

Факт отримання послуг з організації перевезення працівників позивача до місця охорони об'єктів підтверджено наявністю договорів, укладених останнім з іншими суб'єктами господарювання на фізичну охорону об'єктів із зазначенням даних про дислокацію об'єктів охорони та актів виконання послуг з охорони, які були чинні у січні 2011 року (Т. № 3 а.с. 192-248, Т. № 4 а.с. 1-36, 88-97), наказом № 139 від 31.12.2010 року «про направлення працівників на об'єкти для надання послуг з охорони вахтовим методом організації роботи» (Т. № 3 а.с. 129-191), заявками з перевезення особового складу позивача у січні 2011 року, подані на виконання до ТОВ "Юрторгпак" з відмітками про фактичне виконання. (Т. № 2 а.с. 38-250, Т. № 3 а.с. 1-66), довідкою про наявність об'єктів, що охороняє ТОВ "Аагенство безпеки "Тайфун" (Т. № 2 а.с. 34-37).

Посилання податкового органу в акті перевірки позивача від 28.03.2011 року № 175/23/41441877 на акт перевірки ТОВ "Юрторгпак" № 167/23-37288173 від 28.03.2011 року як на доказ нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Юрторгпак" колегія суддів вважає необґрунтованим.

Так, з акту перевірки ТОВ "Юрторгпак" № 167/23-37288173 від 28.03.2011 року вбачається, що перевірка податковим органом проводилась без дослідження первинних документів, так як податковим органом фактично не було надано платнику податків часу для подання цих документів. (Т. 4 а.с. 63-71).

При цьому судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року у справі № 2а-6743/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 року, визнано протиправним наказ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 25.03.2011 року № 564 «Про призначення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Юрторгпак" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року», визнано неправомірними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську з проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Юрторгпак" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, результати якої оформлено актом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 28.03.2011 року № 167/23-37288173 (Т. 4 а.с. 49-59).

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на вищевказаний акт перевірки ТОВ "Юрторгпак", як на доказ нереальності господарських операцій позивача є неправомірним.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Юрторгпак" за січень 2011 року та додатків до неї ТОВ "Юрторгпак" відображено у податковому обліку взаємовідносини з позивачем (Т. 4 а.с. 103-111).

Коригування даних податкових зобов'язань ТОВ "Юрторгпак" на суму 458197,67 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун» здійснено податковим органом лише на підставі акту перевірки № 167/23-37288173 від 28.03.2011 (Т. 4 а.с. 61-62, 112).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року з розрахунком коригування сум ПДВ, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів реєстром виданих та отриманих податкових накладних (Т.1 а.с.109-130).

Згідно вказаної декларації з податку на додану вартість (додаток №5) за січень 2011 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по контрагенту ТОВ «Юрторгпак» січень 2011 року - 449803,51 грн.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту зокрема вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлені правила визначення податкового кредиту звітного періоду. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити податкової накладної, тобто об'єктивні вимоги до документа.

Таким чином, досліджені під час розгляду даної справи первинні документи спростовують висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки від 28 березня 2011 року № 175/23/41441877 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки по взаємовідносинам з ТОВ "Юрторгпак" про те, що позивачем неправомірно сформовано податкового кредиту у розмірі 449803,00 грн.

Стосовно доводів апеляційної скарги про не встановлення транспортних засобів, якими ТОВ «Юрторгпарк» здійснював перевезення пасажирів, колегія суддів зазначає, що вказані обставини можливо встановити лише шляхом проведення перевірки вказаного підприємства, проте останнє на час розгляду справи знаходиться в стані припинення і його перевірка податковим органом не проводилась, до участі в розгляді справи не залучалось. За умовами ж договору позивач жодного відношення до вказаних перевезень не мав, а тому відповідно не може і мати докази того, якими ж транспортними засобами перевозились пасажири до місця призначення. З цього привожду колегія суддів приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності у нього даних про транспортні засоби чи водіїв, які здійснювали вказані перевезення, а також взагалі про перевізників.

З урахуванням документів, які знаходяться в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові наслідки за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні зобов'язання, податкові накладні видані у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому, у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаним контрагентом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підчстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі № 2а-6466/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам. які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: І.В.Геращенко

Л.В.Ястребова