Ухвала

від 28.05.2014 по справі 194/2386/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4820/14 Справа № 194/2386/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук В. О. Доповідач - Осіян О.М. Категорія 32

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.

суддів - Кіктенко Л.М., Глущенко Н.Г.,

при секретарі - Бец Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області

на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто із відповідача на користь позивача 5500 гривень на відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому внаслідок втрати 55% професійної працездатності у зв'язку із отриманим професійним захворюванням.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки суд не врахував всі обставини у справі, та неправильно застосував норми матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що професійне захворювання, отримане позивачем, пов'язане із виробництвом, оскільки потерпілий працював на підприємстві ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується актом від 02.09.2005 року. За висновком МСЕК від 10.10.2005 року йому встановлено 55% втрати професійної працездатності у зв'язку із професійним захворюванням, а також третю групу інвалідності.

Факт професійного захворювання сторонами не заперечувався, а також було встановлено, що позивач, постійно відчуває наслідки хвороб, стан його здоров'я є незадовільний, у зв'язку із чим він вимушений постійно лікуватися. Ці обставини привели до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, що примушує його пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по новому, а тому суд на підставі ст.ст. 21,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги позивача.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги відсутність доказів про спричинення моральної шкоди позивачу, а також відсутність правових підстав.

Не може бути підставою для відмови у задоволенні позову відсутність експертного висновку про встановлення факту спричинення моральної шкоди позивачу, оскільки відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суд може самостійно визначати наявність чи відсутність факту спричинення моральної шкоди, а також визначати розмір відшкодування.

Крім того, втрата професійної працездатності позивача у зв'язку із отриманим професійним захворюванням встановлена за висновком МСЕК від 10.10.2005 року. А Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» тільки із 2007 року виключена відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України. Тому обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди не може бути покладено на підприємство.

Також немає підстав для висновку щодо спливу строку позовної давності, оскільки відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.268 ЦК України на вказані позовні вимоги позовна давність не поширюється.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи, не дають підстав для відмови у задоволенні позову, а рішення суду необхідно лише змінити в частині визначення розміру відшкодування, відповідно до вимог ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала чинна із моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 20-денний строк.

Судді: