Рішення

від 12.06.2014 по справі 752/1886/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 752/1886/14-ц

Провадження № 2/752/2292/14

12.06.2014 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О.,при секретарі Гончарову І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна ІнвестКомпанія» про стягнення коштів, -

встановив:

у лютому 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до ТОВ «Міжнароднаінвест компанія» (далі - відповідач) про стягнення коштів, при цьому пояснивши наступне.

Позивач пояснила, що у червні 2014 року їй необхідні були кошти у сумі 170000,0 грн. для початку здійснення підприємницької діяльності. Разом з цим, у газетах «Афіша» та «Метро» позивач знайшла рекламні оголошення ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія», в яких йшлося про швидке надання грошових коштів під низький відсоток з мінімальним пакетом документів, та вказувались номери телефонів. В свою чергу на звернення позивача в офісі ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» консультант пояснила, що компанія може надати позивачу кредит у розмірі 170000,0 грн. на строк 180 місяців, що мав погашатися позивачем щомісяця шляхом сплати коштів у сумі 1454,44 грн.При цьому консультант зазначила, що для отримання кредиту позивач має оплатити ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія»страховий платіж вартістю 8500,0 грн., з метою покриття можливого ризику неповернення кредиту. Крім того позивачу пояснили, що кошти у сумі 170000 грн. будуть перераховані ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» на банківський рахунок позивача протягом трьох днів після підписання договору та сплати повної суми вищезазначеного страхового платежу.У зв'язку із наведеним, позивач сплатила на користь ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» кошти у сумі 8500,0 грн. згідно меморіального ордеру від 13.06.2013р. за №13778774 та підписала Угоду від 13.06.2013р. за № 000617 та до неї Положення про приділення та надання фінансового ліміту.Однак, у визначений строк відповідач не надав позивачу кошти у сумі 170000,0 грн. В наступному відповідач листом від 21.06.2013р. за № 2702 повідомив позивача, що рішення про надання їй коштів буде вирішено на засіданні Фінансового Комітету, призначеного на 12.07.2013р. Проте, до цього часу позивач не отримала від ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» ні листа про прийняте рішення, ні коштів, а всі звернення позивача до ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» ігноруються останнім. В свою чергу, лише згодом позивач зрозуміла, що сплачені нею 8500,0 грн. було проведено як плату за підготовку документів, а не страховий платіж для отримання коштів у сумі 170000,0 грн. від ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія». При цьому позивач пояснила, що на її волевиявлення під час укладання Угоди від 13.06.2013р. за № 000617 та сплати коштів у сумі 85000,0 грн. вплинули реклама відповідача і консультація працівника його офісу, які ввели її в оману щодо справжнього предмету Угоди від 13.06.2013р. за № 000617 та призначення платежу у сумі 8500,0 грн., оскільки сама позивач не могла зрозуміти їх, адже не володіє відповідними знаннями у сфері права та фінансів. У зв'язку із наведеним, позивач зазначила, що її як споживача було введено в оману через нечесну підприємницьку діяльність відповідача, недостовірну рекламу та консультації позивача, а також є несправедливими щодо позивача умови Угоди від 13.06.2013р. за № 000617, внаслідок чого вона є нікчемною згідно ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». На підставі вищевикладеного позивач просила стягнути на її користь з відповідача ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» грошові кошти у сумі 8500,0 грн., сплачених останньому за недійсним правочином - Угодою від 13.06.2013р. за № 000617 і до неї Положенням про приділення та надання фінансового ліміту, а також витрати на юридичну допомогу у сумі 1300,0 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги. В наступному представником позивача було надано заяву про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні, за наявними доказами.

Відповідач, повідомлений про дату та час судового розгляду у порядку ст.74ЦПК України, у судове засідання не з'явилася, про поважність причин неявки не повідомив суд. Разом з цим відповідачем було надано суду письмові заперечення на позов, якими відповідач не визнав позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не відмовилася від надання їй інформаційних послуг відповідачем та оплатила їх вартість у сумі 8500,0 грн., відповідач вважає справедливими положення Угоди від 13.06.2013р. за № 000617, а позивач не надала ґрунтовних доказів про отримання від неї коштів шляхом обману. Крім того, як слідує із письмових заперечень відповідача, останній формує групу з третіх осіб за рахунок яких утворюється фонд для фінансування, та згідно положеньУгоди позивач отримала можливість стати учасником такої групи і бути обраною для купівлі товару за рахунок фонду, при умові належного виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем за Угодою.

Врахувавши пояснення сторін, з'ясувавши обставин на які сторонипосилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність задовольнити позов, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.06.2013 року між позивачем як споживачем та відповідачем як виконавцем було укладено Угоду № 000617 та до неї Положення про приділення та надання Фінансового ліміту позивачу в розмірі 170000,0 грн. на 180 місяців зі щомісячною сплатою позивачем на користь відповідача коштів у сумі1454,44 грн.

Відповідно до § 1,2 Угоди її предметом є надання позивачу можливості на визначених Угодою і Положенням умовах стати Партнером секції програми відповідача ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія», метою якої є купівля Партнером секції програми товару, зазначеного в Положенні ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія».

Відповідно до змісту Угоди сумою Фінансового Ліміту є 170000гр., строк - 180 місяців, при цьому учасник системи сплачує на користь відповідача кошти за оформлення документів для укладення наведеної Угоди в сумі 8500,0 грн., шляхом 100% попередньої оплати.

На виконання умов Угоди позивач згідно квитанції від 13.06.2014р. за № 13778774 сплатила кошти у сумі 8500,0 грн. на користь ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» за послугу з підготовки документів, що є 100% попередньою оплатою. При цьому згідно Положення про приділення та надання фінансового ліміту, оплата за оформлення - це оплата за підготовку документів, призначена організаторові ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» за організацію секції програми Партнерів, що зазначені в угоді.

Таким чином, виконання послуг по наведеній Угоді полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені Угодою платежі, а ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» формує групу учасників, за рахунок чистих внесків яких здійснюється наступне придбання товару Партнером.

Учасник отримує права Партнера секції програми і персональний номер, а ТОВ «Міжнародна Інвест Компанія» протягом 18 робочих днів після активації угоди повідомляє Партнера програми про дату засідання фінансового комітету з питання приділення ліміту Партнеру.

Відповідно до §6 Положення про приділення та надання Фінансового Ліміту приділення здійснюється Фінансовим Комітетом і перше приділення ресурсів для Партнера секції програми відбуватиметься не пізніше, ніж в наступному місяці після активації угоди.

Фінансовий Ліміт надається Партнерові, який пропонує найбільшу кількість щомісячних платежів,зазначених у бланку Гарантованої пропозиції, а у випадку однакової кількості щомісячних платежів у партнерів, - шляхом жеребкування.

Тобто, право на отримання грошових коштів мають не всі учасники системи, а тільки ті, які мають найвищу кількість балів, а у випадку однакової кількості балів - шляхом випадкового жеребкування.

Крім того, укладена між сторонами Угода не містить строків отримання учасником Фінансового Ліміту та не передбачає чітких гарантій отримання їх клієнтом.

Таким чином, право позивача, як Партнера, отримати Фінансовий Ліміт, залежить також від участі третіх осіб - Партнерів, договір з якими позивач не укладав, та про існування яких останньому не відомо.

Отже із змісту укладеної між сторонами Угоди, вбачається, що позивач сплатив кошти не за сам товар - отримання кредиту, а лише за можливість шляхом жеребкування одержати право на його отримання, а відповідач без залучення власних коштів формував групи учасників, за рахунок коштів яких здійснювалася передача права на отримання грошових коштів одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи - Партнерів, залучених відповідачем.

Відповідно до ст.ст.901, 905 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з укладеної між сторонами Угоди строк її виконання не зазначений.

До того ж, зі змісту Положення про приділення та надання Фінансового Ліміту вбачається, що відповідач фактично виступив посередником у наданні позивачу кредиту за рахунок третіх осіб, коло та згода яких також не була визначена на момент укладення Угоди, оскільки коло цих осіб (Партнерів) не було доведено до відома позивача та формувалося шляхом укладення таких Угод.

Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.Під такими обставинами розуміється таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов правочину, яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати, що правочин не був би укладеним.

Крім тогосуд зазначає, що згідно положень Угоди Товар оплачується за рахунок Щомісячних платежів Партнерів, що знаходяться на банківському рахунку відповідача.

Таким чином, відповідачформуєзагальний фонд («Фінансовий ліміт») за рахунок сплати групою клієнтів (Партнерами) коштів Щомісячних платежів, визначених Угодою.

При цьому наведений «Фінансовий ліміт» призначений безпосередньо для придбання Товарів для Партнерів програми.

Як було зазначено, дозвіл на придбання Товару (тобто надання «Фінансового Ліміту») надається не всім Партнерам секції, а лише тим, які мають найвищу кількість щомісячних платежів, а у випадку однакової кількості щомісячних платежів у Партнерів, - шляхом жеребкування.

З врахуванням цих обставин суд приходить до висновку, що при укладенні договору з позивачем відповідач допустив нечесну підприємницьку практику, що вводить споживача в оману та сприяє розвитку пірамідальної схеми, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання власної продукції, тобто розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Окрім того суд зазначає, що вимог ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Положеннями ч. 2, п. 3, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

З укладеної між сторонами Угоди не вбачається конкретного визначення термінів отримання кредиту позивачем та умови його отримання.

Угодою прописані чіткі обов'язки позивача, як споживача послуг відповідача, в той час, коли надання самої послуги - кредиту, обумовлене лише власним розсудом відповідача, як виконавця послуг та непередбачуваних результатів жеребкування, про що до відома замовника послуги не доведено ні до укладення договору, ні при його підписанні.

Враховуючи приведене вище, суд вважає, що послуга, яка була предметом Угоди між сторонами, запропонована відповідачем позивачу на невизначене майбутнє, на умовах, викладених у нечіткий та незрозумілий спосіб, без надання доступної інформації, необхідної для здійснення свідомого вибору при укладенні договору та поставлена за Угодою в залежність від результатів непередбачуваного жеребкування.

Відповідно до ч. 2 п. 2. ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч.1, п.7 ч. 3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У зв'язку зі наведеним суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність стягнути із відповідача на користь позивача кошти у сумі 8500,0 грн., які було сплачено останньою за Угодою.

Разом з цим позивачем було здійснено згідно Квитанції касового ордера від 09.12.2013р. за № 11 витрати у сумі 1300,0 грн. на оплату правової допомоги адвоката ОСОБА_2, згідно Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2, Акта виконаних робіт, та здійсненого процесуального представництва, що зафіксовано у Журналі судового засідання по справі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 79, ст. 84 і ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність стягнути із відповідача на користь позивача кошти у сумі 1300,0 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215, 224-229 ЦПК України , суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна ІнвестКомпанія» про стягнення коштів, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна ІнвестКомпанія» (код ЄДРПОУ 38218600) на користь ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у сумі 8500,0 (вісім тисяч пятсот) гривень 00 коп., сплачених на підставі Угоди від 13.06.2013р. за № 000617.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна ІнвестКомпанія» (код ЄДРПОУ 38218600) на користь ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в сумі 1300 (одна тисяча триста) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя