Постанова

від 14.03.2014 по справі 802/430/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 березня 2014 р. Справа № 802/430/14-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шаргородському районі про зобов'язання включити до актів звірок витрат та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області про зобов'язання включити до актів звірок витрат та стягнення коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шаргородському районі не прийнято до заліку та не відшкодовано суму виплаченої пенсії ОСОБА_1 як пенсіонерки, син якої загинув на виробництві, в розмірі 609,36 гривень, а також доплату непрацюючому пенсіонеру ОСОБА_2 в розмірі 113,60 гривень.

В зв'язку із наведеним орган Пенсійного фонду звернувся до суду з позовом, у якому просить зобов'язати відповідача включити в акти щомісячних звірок витрати по особових справах потерпілих на загальну суму 722,96 гривень, а також стягнути зазначену суму в судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, проте надав суду клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши адміністративну справу, з'ясувавши всі фактичні обставини, суд встановив наступне.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Стаття 81 Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до таблиць розбіжностей до актів щомісячних звірок по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідачем не прийнято до заліку витрати управління Пенсійного фонду, понесені ним при виплаті пенсії ОСОБА_1 як пенсіонерці, син якої загинув на виробництві, витрати на доставку пенсії в сумі 9,36 гривень, а також доплату непрацюючому пенсіонеру ОСОБА_2 в розмірі 113,60 гривень.

Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відшкодуванню підлягають суми,

Разом з тим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова №265) визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Підвищення до пенсії, яке визначене постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11 березня 2009 року, не передбачене у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно зі статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, підвищення до пенсії не входять до складу пенсії по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника, в зв'язку із чим не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України (постанова від 30 жовтня 2013 року у справі №К9991/847/11, ухвала від 14 листопада 2013 року у справі №К9991/16519/11).

Відтак, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Що ж стосується вимоги управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі в частині стягнення з відповідача витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 як пенсіонерки, син якої загинув на виробництві, то суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, в тому числі, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відтак, сума витрат на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Разом з тим, суд вважає, що спір між сторонами виник на етапі звірки за особовими справами потерпілих, тому орган Пенсійного фонду не уповноважений вимагати отримання коштів безпосередньо у відповідача.

Тому, у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про включення сум до цих актів, так як зазначений вище Порядок не врегульовує спірних правовідносин, які виникли в цьому випадку.

За наведених обставин, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного

права у вигляді зобов'язання відповідача включити в акти щомісячних звірок відповідних витрат є невірним.

А відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрати на виплату пенсії ОСОБА_1 в сумі 609 гривень 36 копійок.

З приводу розподілу судових витрат, то згідно зі статтею 94 КАС України відсутні підстави для такого розподілу.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області (вул. Леніна, 220, м. Шаргород, Вінницька область, р/р 37175003000823 в ГУДК у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 25937736, МФО 802015) на користь управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районіі (вул. Леніна, 222, м. Шаргород, Вінницька область, р/р 25607323710103 в ВАТ "Державний ощадний банк, МФО 302076, код ЄДРПОУ 24900872) кошти на витрати на виплату пенсії ОСОБА_1 в сумі 609 (шістсот дев'ять) гривень 36 копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович