Постанова

від 24.06.2014 по справі 01/3365

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 01/3365 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Міщенка П.К. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року у справі господарського суду № 01/3365 Черкаської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси до ПАТ "Темп" про визнання банкрутом розпорядник майнаГолінний А.М. в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Державний ощадний банк України":Бакуменко О.О. (довіреність №13-11/135 від 21.10.2013 року), Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси: не з'явилися, ПАТ "Темп":Чепурна С.А. (довіреність №1.6-01/43 від 19.02.2014 року), Державного агентства резерву України:Солдатов Є.Г. (довіреність №481/0/4-1 від 06.02.2014 року). В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.10.2004 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Темп" (далі - боржника) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Рекуна В.А. (том копій матеріалів справи №01/3365, а.с. 1).

Ухвалою підготовчого засідання від 09.12.2004 року у задоволенні клопотання представника боржника про припинення провадження у справі відмовлено, зобов'язано ініціюючого кредитора у десятиденний строк здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, ухвалою попереднього засідання від 25.08.2005 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (том копій матеріалів справи №01/3365, а.с. 2 - 5).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.04.2012 року продовжено строк процедури розпорядження майном на шість місяців, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голінного А.М., якого зобов'язано через два місяці після призначення надати комітету кредиторів та господарському суду звіт про проведену роботу з пропозиціями щодо відновлення платоспроможності боржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.11.2012 року заяву розпорядника майна про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі задоволено, затверджено мирову угоду, укладену між ПАТ "Темп" та головою комітету кредиторів - Державною податковою інспекцією у місті Черкасах, на умовах, зазначених в описовій частині даної ухвали, скасовано арешт, накладений на все майно боржника ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.10.2004 року, провадження у справі про банкрутство ПАТ "Темп" припинено (том копій матеріалів справи №01/3365, а.с. 17 - 26).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.11.2012 року у справі №01/3365 скасовано, справу скеровано до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду (том 14, а.с. 117 - 121).

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року у даній справі залишено в силі (том 14, а.с. 206 - 211). Колегія суддів касаційного суду погодилася в цілому з висновками апеляційного суду про помилковість затвердження оскаржуваної мирової угоди судом першої інстанції, при цьому, не погодилася з висновками мотивувальної частини постанови апеляційного суду про незаконність списання за умовами мирової угоди вимог четвертої черги, в той час як вимоги усіх кредиторів третьої черги було розстрочено; про можливість розстрочення поточної заборгованості кредиторів третьої черги на стадії розпорядження майном, оскільки такі висновки суперечать принципам задоволення вимог кредиторів згідно частин 2, 3 статті 31 Закону про банкрутство, та механізму укладення мирової угоди відповідно до статті 37 зазначеного Закону, який дозволяє прийняття рішення про прощення (списання) боргів чи їх частини більшістю голосів конкурсних кредиторів боржника.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 09.07.2013 року та від 28.11.2013 року продовжувався строк процедури розпорядження майном боржника у даній справі (том 14, а.с. 243 - 245, том 15, а.с. 172 - 174).

27.11.2013 року розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до суду зі заявою про затвердження мирової угоди від 26.11.2013 року та припинення провадження у справі (вх. №26908/13) (том 15, а.с. 151-164) .

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.01.2014 року (суддя Швидкий В.А.) у задоволенні заяви розпорядника майна Голінного А.М. про затвердження мирової угоди від 26.11.2013, затвердженої рішенням комітету кредиторів від 26.11.2013, оформленого протоколом №7, відмовлено з підстав дискримінації кредиторів четвертої черги, чиї вимоги були списані за умовами мирової угоди, в той час як вимоги кредиторів третьої черги було розстрочено, що на думку суду першої інстанції є порушенням вимог законодавства про банкрутство (том 15, а.с. 210 - 217).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 30.01.2014 року та прийняти нове рішення про затвердження мирової угоди від 26.11.2013 року у справі №01/3365, мотивуючи тим, що укладення між керівником боржника та головою комітету кредиторів мирової угоди, яка стосується розстрочення та прощення боргів боржника перед кредиторами, відповідає вимогам Закону про банкрутство щодо її змісту, а умови спірної мирової угоди відповідають чинному законодавству України про банкрутство.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Доманської М.Л., суддів: Гарник Л.Л., Пантелієнка В.О.) , з врахуванням ухвали про виправлення описки від 12.05.2014 року, апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.01.2014 року у справі №01/3365 скасовано, задоволено заяву розпорядника майна Голінного А.М. про затвердження мирової угоди від 26.11.2013 та припинення провадження у справі №01/3365, затверджено мирову угоду у справі №01/3365 про банкрутство ПАТ "Темп" від 26.11.2013, укладену між ПАТ "Темп" та комітетом кредиторів ПАТ "Темп" в особі голови комітету кредиторів - Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на умовах, зазначених в описовій частині постанови апеляційного суду, припинено провадження у даній справі (том 16, а.с. 171 - 190, 217 - 218).

Не погоджуючись з винесеною постановою, конкурсний кредитор - ПАТ "Державний ощадний банк України" (далі - скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 15.04.2014 року, а ухвалу суду першої інстанції від 30.01.2014 року у даній справі залишити в силі, аргументуючи порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 35, 37 Закону про банкрутство, статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 4, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) . Скаржник зазначив про те, що умови оскаржуваної мирової угоди не є рівними для всіх кредиторів, при цьому, апеляційний суд, затверджуючи спірну мирову угоду, не звернув увагу на відсутність згоди ПАТ "Державний ощадний банк України", як конкурсного кредитора, на її укладення, а також на те, що зі спірної мирової угоди не вбачається, які саме подальші дії будуть вчинені з метою фінансового оздоровлення підприємства-боржника.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року прийнято касаційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" до провадження, призначено її розгляд у судовому засіданні, яке відбудеться 24.06.2014 року о 12 год. 00 хв., зобов'язано ПАТ "Державний ощадний банк України" до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції докази надіслання копії касаційної скарги ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

До початку судового засідання у справі через канцелярію Вищого господарського суду України скаржником подано документи, витребувані ухвалою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 15.04.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників учасників провадження у справі, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, мирова угода - це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

Відповідно до частин 1 - 3, 5 статті 35 Закону про банкрутство, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Статтею 36 Закону про банкрутство передбачено, що мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону. У разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами статті 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника. Для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Відповідно до статті 37 Закону про банкрутство, мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається. Мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону .

Згідно з частинами 3, 6 статті 38 Закону про банкрутство, господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство .

Частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 27.11.2013 року розпорядник майна Голінний А.М. звернувся до господарського суду зі заявою про затвердження мирової угоди від 26.11.2013 року та припинення провадження у справі, яку підписали голова правління боржника Згіблов О.Г. та голова комітету кредиторів боржника в особі ДПІ у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області в особі виконуючого обов'язки начальника Коваля О.М. Рішення про укладення мирової угоди та звернення до суду зі заявою про її затвердження прийнято більшістю голосів членів комітету кредиторів боржника на зборах згідно протоколу зборів №7 від 26.11.2013 року (том 15, а.с. 151 - 164) .

Суди встановили, що згідно мирової угоди заборгованість боржника, що віднесена до третьої черги задоволення, складає 2 096 543, 66 грн., в тому числі 1 645 162, 66 грн. - вимоги ДПІ у місті Черкасах, 451 381 грн. - вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву; вимоги четвертої черги задоволення складають 3 087 159, 23 грн., серед яких 95 258, 56 грн. - вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго"; 556 192, 05 грн. - вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Дніпропетровського регіонального відділення; 65 451, 33 грн. - вимоги Приватного підприємця ОСОБА_11; 6 958, 11 грн. - вимоги Приватного підприємця ОСОБА_12; 17 145, 92 грн. - вимоги ВАТ "Виробничо-торгівельна фірма "Кременчукмеблі"; 1 902 812, 01 грн. - вимоги ТОВ "Черкаський деревообробний комбінат"; 19 693, 70 грн. - вимоги ВАТ "Вікторія-1"; 47 500 грн. - вимоги ТОВ "Юридична компанія "Перспектива"; 376 147, 55 грн. - ПАТ "Державний ощадний банк України". Вимоги шостої черги задоволення визначено на суму 1 071 578, 96 грн., в тому числі вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" на суму 1 028 227, 15 грн. та ДПІ у місті Черкасах на суму 43 351, 81 грн. (том 15, а.с. 152 - 161).

Судами встановлено, що відповідно до умов мирової угоди розстрочено сплату зобов'язань боржника перед ДПІ у місті Черкасах зі сплати податків і зборів в розмірі 1 645 162, 66 грн. протягом трьох років, а також перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву на суму 451 381 грн. впродовж трьох років; загальна сума вимог кредиторів третьої черги, яка підлягає розстроченню, становить 2 096 543, 66 грн. (1 645 162, 66 грн. + 451 381 грн.).

Також судами встановлено, що згідно умов оскаржуваної мирової угоди підлягає прощенню (списанню) заборгованість боржника перед кредиторами четвертої та шостої черг всього на суму 4 158 738, 19 грн., в тому числі й перед ПАТ "Державний ощадний банк України" на суму 376 147, 55 грн. (четверта черга) та на суму 1 028 227, 156 грн. (шоста черга); при цьому, на дату підписання спірної мирової угоди у боржника не існує зобов'язань перед кредиторами першої, другої та п'ятої черг.

Відмовляючи у задоволенні заяви розпорядника майна боржника Голінного А.М. про затвердження мирової угоди від 26.11.2013 року у даній справі про банкрутство, суд першої інстанції виходив з того, що домовленість між боржником та кредиторами щодо прощення (списання) кредиторами боргів боржника відсутня, що порушує права та охоронювані законом інтереси кредиторів; умови оскаржуваної мирової угоди не є рівними для всіх кредиторів; суду не надано належних доказів на підтвердження можливості відновлення платоспроможності боржника, справа про банкрутство щодо якого порушена ще у 2004 році; згідно умов спірної мирової угоди сума прощення (списання) заборгованості перед кредиторами значно перевищує суму розстрочення.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд встановив, що на зборах кредиторів ПАТ "Темп" від 22.08.2012 року обрано до складу комітету кредиторів боржника таких кредиторів: ДПІ у місті Черкасах, ВАТ "Виробничо-торгівельна фірма "Кременчукмеблі" та ТОВ "Черкаський деревообробний комбінат", про що складено протокол (том 16, а.с. 146 - 151) . Скаржник до складу комітету кредиторів боржника обраний не був. Також апеляційним судом встановлено, що на засіданні комітету кредиторів боржника №7 від 26.11.2013 року більшістю голосів членів комітету кредиторів боржника прийнято рішення про укладення мирової угоди на зазначених умовах та звернення до суду про її затвердження.

Відтак, доводи скаржника про недосягнення згоди між кредиторами, як стороною мирової угоди, було спростовано висновками апеляційного суду, оскільки відповідно до статті 16 Закону про банкрутство комітет кредиторів боржника є органом колективного представництва інтересів конкурсних кредиторів та приймає рішення про укладення мирової угоди у справі про банкрутство більшістю голосів членів комітету кредиторів боржника.

Також апеляційним судом було спростовано висновки суду першої інстанції про неможливість списання вимог кредиторів четвертої та шостої черги, в той час як вимоги кредиторів третьої черги розстрочуються з посиланням на положення статей 31, 35 Закону про банкрутство.

При цьому, апеляційним судом встановлено відсутність у даній справі про банкрутство кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника та інших кредиторів 1-2 черги.

Також апеляційним судом встановлено, що матеріалами справи підтверджуються обставини належного повідомлення всіх членів комітету кредиторів боржника про дату, час і місце проведення зборів комітету кредиторів, на яких затверджено оскаржувану мирову угоду, та обставини надіслання кредиторам проекту зазначеної мирової угоди для ознайомлення (том 15, а.с. 29 - 41).

Апеляційний суд встановив, що спірна мирова угода від 26.11.2013 року підписана та скріплена печатками зі сторони боржника - керівником в особі Голови правління Згіблова Олександра Георгійовича, який діє на підставі Статуту підприємства-боржника, а зі сторони кредиторів - головою комітету кредиторів - ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області в особі начальника Коваля Олега Михайловича, що підтверджує факт надання згоди на укладення оскаржуваної мирової угоди боржником, кредиторами, яких представляє комітет кредиторів, та органом доходів і зборів, як органом стягнення, як цього вимагає Закон про банкрутство.

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що мирова угода від 26.11.2013 року, умовами якої передбачено розстрочення та прощення (списання) боргів боржника перед кредиторами, відповідає вимогам Закону про банкрутство щодо її змісту, порядок укладення мирової угоди сторонами дотримано, мирова угода затверджена комітетом кредиторів боржника, який представляє інтереси всіх кредиторів, умови мирової угоди відповідають чинному законодавству України про банкрутство, стосуються лише прав та обов'язків сторін та можуть бути виконані, у зв'язку з чим затвердив мирову угоду та припинив провадження у справі про банкрутство ПАТ "Темп".

Апеляційним судом не взято до уваги доводів Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та ПАТ "Державний ощадний банк України", викладених у запереченнях проти затвердження спірної мирової угоди, у зв'язку з тим, що кредиторами не зазначено конкретних норм чинного законодавства України, яким, на їх думку, не відповідає порядок укладення оскаржуваної мирової угоди та суперечать умови спірної мирової угоди.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду про затвердження мирової угоди, укладеної між боржником та головою комітету кредиторів боржника у даній справі про банкрутство, та не вбачає порушення вимог законодавства про банкрутство апеляційним господарським судом.

Доводи скаржника про неналежну оцінку судом апеляційної інстанції обставин справи з посиланням на докази, прийняті до уваги апеляційним судом та спростовані апеляційним судом, зводяться до намагання переконати суд касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 111 7 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

Доводи скаржника про недосягнення між боржником та кредиторами домовленості щодо прощення (списання) кредиторами боргів боржника спростовуються за встановленими апеляційним судом обставинами прийняття рішення про укладення спірної мирової угоди від імені кредиторів ПАТ "Темп" комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів-членів комітету та обставинами підписання оскаржуваної мирової угоди від імені кредиторів головою комітету кредиторів - ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області в особі начальника Коваля О.М., що відповідає приписам статті 35 Закону про банкрутство, яка визначає порядок укладення мирової угоди сторонами у справі про банкрутство.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційного суду не вбачає правових підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року у справі №01/3365, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що в ході касаційного розгляду справи було встановлено правовий статус скаржника, як особи, яка володіла правами іпотекодержателя майна боржника, оскільки боржник виступив як майновий поручитель третьої особи за одержаний нею кредит, не маючи власних кредитних зобов'язань перед скаржником. Також з пояснень представників боржника та скаржника було встановлено, що заставне майно боржника реалізовано ще у 2006 році. Відтак, зобов'язання боржника, як майнового поручителя, припинилися після реалізації заставного майна відповідно до частини 1 статті 17 Закону "Про іпотеку", а в решті незадоволених вимог скаржник вправі звертатися до третьої особи, яка отримала кредит. З огляду на зазначене, перебування скаржника в реєстрі вимог кредиторів боржника, як кредитора четвертої черги, було необґрунтованим. Розпоряднику майна спільно з боржником належало звернутися до господарського суду про внесення змін до реєстру вимог кредиторів та виключення скаржника з реєстру вимог конкурсних кредиторів після припинення зобов'язань з іпотеки.

З огляду на таке, скаржником не доведено порушення його прав оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року у справі №01/3365 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

П.К. Міщенко