Рішення

від 23.04.2014 по справі 910/23334/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа № 910/23334/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Качур С. А. (довіреність № ЦХП-15/80 від 30.12.2013 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метротранс", м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 212 571, 30 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП „Укрзалізничпостач" звернулось в господарський суд міста Києва із позовом до ТОВ „Метротранс" про стягнення 4 086, 30 грн пені, 208 485, 00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки та відвантаження товару у встановлений строк згідно договору поставки № ЦХП-06-02312-01 від 24.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/23334/13 за позовом ДП „Укрзалізничпостач" до ТОВ „Метротранс" про стягнення 212 571, 30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. справу № 910/23334/13 передано за підсудністю до господарського суду Київської області, оскільки місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: 08400, вул. Пугачова, 7, к. 39 м. Переяслав-Хмельницький, Київська область.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2014 р. прийнято до провадження справу № 910/23334/13 за позовом ДП „Укрзалізничпостач" до ТОВ „Метротранс" про стягнення 212 571, 30 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 12.03.2014 р.

12.03.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.03.2014 р.

26.03.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.04.2014 р.

09.04.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло додаткове пояснення № ЦХП/0-16 від 08.04.2014 р., що долучене судом до матеріалів справи.

09.04.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.04.2014 р.

23.04.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08400, вул. Пугачова, 7, к. 39 м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ЦХП-06-02312-01, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Згідно з п. 4.3. договору загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 64 519 440, 00 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору обсяги закупівлі та сума договору може змінюватися в зв'язку зі зміною реального фінансування та планів покупця. Про зміну обсягів закупівлі покупець повідомляє постачальника шляхом направлення листа або шляхом укладання сторонами додаткової угоди до даного договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...), пункт призначення - матеріальний склад ДП „Укрзалізничпостач", м. Фастів, вул. Шевченка, 48.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе покупець.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити покупцю копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або належним чином підтвердити її отримання.

Кожна партія продукції постачається протягом 15 календарних днів з дати письмової рознарядки покупця, якщо інше не вказано у рознарядці.

Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника.

Покупець не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування покупця.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що датою поставки продукції вважається дата приймання продукції покупцем на матеріальному складі ДП „Укрзалізничпостач" у м. Фастові, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною і довіреністю або актом прийому-передачі.

Пунктом 13.7. договору визначено строк його дії, згідно якого термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2012 р., а в разі наявності потреби покупця, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою направленими на адресу постачальника - до повного виконання.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано специфікацію № 1 до договору поставки № ЦХП-06-02312-01 від 24.04.2012 р. на продукцію загальною вартістю 64 519 440, 00 грн.

У листопаді 2012 р. позивач направив відповідачу лист - рознарядку № ЦХП-20/5134 від 12.11.2012 р. на відвантаження колійного інструменту по договору поставки № ЦХП-06-02312-01 від 24.04.2012 р. на загальну суму 7 372 380, 00 грн.

У грудні 2012 р. позивач звернувся до відповідача із листом № ЦХП-20/5856 від 18.12.2012 р., у якому надав погодження про продовження терміну дії рознарядки № ЦХП-20/5134 від 12.11.2012 р. на відвантаження бензорізів Stihl TS 800 у кількості 50 шт. та комплектів шпалопідбивки з коробкою розподільною арматури кабельної в кількості 40 комп. на суму 773 594, 40 грн. в грудні місяці п.р.

У грудні 2012 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 01-220 від 28.12.2012 р., у якому повідомив про неможливість виконання з технічних причин поставки бензорізів Stihl TS 800 у кількості 50 шт. та просив розглянути можливість на зменшення разнорядки на суму 1 389 900, 00 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.1. договору передбачено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується пеня у розмірі 0, 1 % від суми непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним свого обов'язку щодо поставки у повному обсязі товару за договором поставки № ЦХП-06-02312-01 від 24.04.2012 р.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 208 485, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № ЦХП-06-02312-01 від 24.04.2012 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по поставці товару з 19.12.2012 р. по 08.11.2013 р. всього на загальну суму 4 086, 30 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується пеня у розмірі 0, 1 % від суми непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним свого обов'язку щодо поставки у повному обсязі товару за договором поставки № ЦХП-06-02312-01 від 24.04.2012 р.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості - з 19.12.2012 р. - по 19.06.2013 р., сума основної заборгованості - 1 389 900, 00 грн, кількість днів заборгованості - 183 дні, розмір пені - 0.1 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 1389900.00 19.12.2012 - 19.06.2013 183 0.001 % 2543.52 1 389 900, 00 грн х 0, 001 % х 183 = 2 543, 52 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки № ЦХП-06-02312-01 від 24.04.2012 р. у вищевказані періоди становить 2 543, 52 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 2 543, 52 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метротранс" (ідентифікаційний код 36351060) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач" (ідентифікаційний код 19014832) 2 543 (дві тисячі п'ятсот сорок три) грн 52 (п'ятдесят дві) коп. пені, 208 485 (двісті вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн 00 (нуль) коп. штрафу та судові витрати 4 220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн 57 (п'ятдесят сім) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

30 квітня 2014 р.