Ухвала

від 27.06.2014 по справі 0506/4342/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/880/2014(м)

0506/4342/2012

Головуючий в 1 інстанції: Гальченко І.В.

Доповідач: Гаврилова Г.Л.

Категорія 27

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гавриловій Г.Л.

суддів Баркової Л.Л., Сорока Г.П.

при секретарі Костомановій А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом Повного Товариства «Ломбард ТОВ Злато 2009» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Руно2009» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по кредитному договору за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 30 жовтня 2013 року,

ВС Т А Н О В И В:

В серпні 2012 року позивач ПТ «Ломбард ТОВ Злато 2009» та ТОВ «Руно2009» звернувся в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_1, про стягнення суми заборгованості у розмірі 41 875,00 грн. та судових витрат.

В обґрунтування позову зазначивши, що 13.07.2011р. між позивачем і відповідачем був укладений кредитний договір про надання ломбардом фінансового кредиту №33, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав грошима в сумі 25.000грв. у кредит, зобов'язавшись повернути кредит та сплатити відсотки за його користування 18.25% річних. Відповідно до вимог п.2.1 договору сума процентів за користування кредитом та додаткових процентів нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником в день отримання кредиту і в будь якому випадку мінімальним строком для такого нарахування є один календарний день. Згідно п.3.3.1 договору кредит було двічі пролонговано строком по 30 календарних днів, а саме 12.08.2011 та 12.09.2011року, відповідно до п.1 додаткової угоди №2 договору дату повернення кредиту було подовжено до 11.10.2011року. Відповідач кредит не повернув, не виплачує нічого на його повернення, тому має перед банком заборгованість станом на 06.08.2012року 41.875грв., яка складається з основної кредитної заборгованості в сумі 25.000грв., проценти за користування кредитом в сумі 4.125грв., штраф (пеня) за несвоєчасне погашення кредиту 12.750грв., тому просили стягнути зазначену суму, а також судові витрати у розмірі 410,87 грн..

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 30 жовтня 2013 року позовні вимоги ПТ «Ломбард ТОВ Злато 2009» та ТОВ «Руно2009» до ОСОБА_1 про стягнення суми по кредитному договору задоволені. З ОСОБА_1 стягнуто на користь «Ломбард ТОВ Злато 2009» та ТОВ «Руно2009» заборгованість по кредитному договору про надання ломбардом фінансового кредиту №33 від 13.07.2011р. в сумі 41.875грв. та судові витрати в сумі 418рв.75коп..

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1, просив рішення суду скасувати, а у разі ненадання позивачем доказу ( отримання коштів відповідачем) відмовити у задоволені позову. В обґрунтування доводів скарги зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він отримав гроші у сумі 24500грн.

Відповідач ОСОБА_1,належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, клопотань до апеляційного суду не надавав, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справі у його відсутність.( а.с.161, 163-телефонограма та витяг з реєстру телефонограм,а.с. 164- поштове повідомлення про вручення судової повістки)

Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача Щербака І.О., який просив відхилити апеляційну скаргу, судове рішення залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги ПТ «Ломбард ТОВ Злато 2009» та ТОВ «Руно2009» суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 25000 гривень, який той отримав, відповідач порушив умови кредитного договору, припинив вносити платежі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на 06.08.2012 року в сумі 41.875грв., яка складається з основної кредитної заборгованості в сумі 25.000грв., процентів за користування кредитом в сумі 4.125грв., штраф (пеня) за несвоєчасне погашення кредиту 12.750грв., а останній не спростував зворотного.

Колегія погоджується з даними висновками суду.

Судом встановлено, що між ПТ «Ломбард ТОВ Злато 2009» та ТОВ «Руно2009» і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір про надання ломбардом фінансового кредиту №33 від 13.07.2011р. (а.с.6-7), відповідно до якого відповідач отримав у кредит в сумі 25.000грв., під заставу автомобіля, зобов'язавшись повернути кредит та сплатити відсотки за його користування з розрахунку 0.050% в день (річна відсоткова ставка становить 18.250%) на один місяць - до 11.08.2011р. (а.с.6-7, 10-11).

Відповідно до вимог п.3.3.1 договору вказаний кредитний договір було двічі пролонговано строком по 30 календарних днів, а саме 12.08.2011 та 12.09.2011року (а.с.8-9), відповідно до п.1 додаткової угоди №2 договору дату повернення кредиту було подовжено до 11.10.2011року (а.с.9).

У забезпечення зобов'язання 13 липня 2013 року між сторонами було укладено договір закладу майна до ломбарду , згідно якого ОСОБА_1 як Заставодавець передав позивачу як Заставодержателю належний йому автомобіль Опель Вектра НОМЕР_1 загальною вартістю 50 000 гривень, та був складений відповідний акт прийому передачі автомобілю. ( а.с. 72-73)

Станом на 06.08.2012 року відповідач має перед банком заборгованість в сумі 41.875грв., яка складається з основної кредитної заборгованості в сумі 25.000грв., проценти за користування кредитом в сумі 4.125грв., штраф (пеня) за несвоєчасне погашення кредиту 12.750грв. (а.с.12).

Відповідно до ч.1 ст.1054 за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права, виходячи з того, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав позичальнику грошові кошти у сумі, зазначеній в договорі, а відповідач як позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, своєчасно платежі у повному обсязі не проводить, у зв'язку з чим станом на 06.08.2012 року відповідач має перед банком заборгованість в сумі 41.875грв., яка складається з основної кредитної заборгованості в сумі 25.000грв., проценти за користування кредитом в сумі 4.125грв., штраф (пеня) за несвоєчасне погашення кредиту 12.750грв., суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позову та стягнув з відповідача вказану заборгованість.

Стягуючи борг за кредитним договором,суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що під час укладення оспорюваного договору позики були дотримані вимоги щодо письмової форми договору кредиту.

У зв'язку з викладеним, доводи відповідача про те, що він не отримував кредит є безпідставним, оскільки позивачем надано як договір про надання кредиту від 13 липня 2011 року з його особистим підписом, додаткові угоди від 12.08.2011 року та 12.09.2011 року про пролонгацію дії договору, заяву про на видачу готівки за № 36902 від 13 липня 2011 року. платіжне доручення № 626 від 13.07.2011 року, договір застави майна, так і ксерокопію паспорту ОСОБА_1 Дані документи завірені ОСОБА_3 у цей же день та підписані. ( а.с. 8-11, 13-17)

На виконання вимог статті 10 ЦПК України судом була призначена почеркознавська експертиза, разом з цим на вимогу експерта відповідач ОСОБА_1 не надав додаткові матеріали необхідні для надання висновку( а.с.83)

Крім того, в рамках укладеного кредитного договору, у ПАТ « УКРБІЗНЕСБАНК» на ім'я ОСОБА_1 був відкритий особистий рахунок НОМЕР_2, на який згідно платіжного доручення № 636 від 13 липня 2011 року з рахунку, належному ТА ТОВ « РУНО 2009», була нарахована сума 25000 гривень,про що свідчить довідка ПАТ « УКРБІЗНЕСБАНК». ( а.с. 125) У цей же день на виконання кредитного договору ОСОБА_1 погасив заборгованість у сумі 375,00 гривень на погашення процентів, про що свідчить платіжне доручення № 37014, яке ним підписане. ( а.с. 166)

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та положень закону суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог та про наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідач надані докази позивача не спростував .

За таких обставин, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги , судова колегія погоджується з висновками суду щодо задоволення позову, а доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права є безпідставними.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення суд, у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, 307,308ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 30 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді