Рішення

від 24.06.2014 по справі 907/564/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.2014 Справа № 907/564/14

за позовною заявою підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-МВ", м. Мукачево

про стягнення заборгованості 69 682,34 грн. (шістдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дві грн. 34 коп.) та пені у розмірі 1 752,14 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят дві грн. 14 коп.).

Суддя Русняк В.С.

Представники, присутні у судовому засіданні:

від позивача - Дрозденко К.В., довіреність № 248 від 31.12.2013р.;

від відповідача - не з'явився

Суть спору: підприємство з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна", м. Київ звернулось з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-МВ", м. Мукачево про стягнення заборгованості 69 682,34 грн. (шістдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дві грн. 34 коп.) та пені у розмірі 1 752,14 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят дві грн. 14 коп.)

Присутній у судовому засіданні уповноважений представник позивача повідомив про те, що у період після звернення позивача з даним позовом відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 69682,34 грн. У підтвердження наведеного подано копії банківських виписок. В зв'язку з наведеним просить припинити провадження у справі в цій частині.

Позовні вимоги в частині стягнення суми 1752,14 грн. пені представником позивача підтримано.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, участь у даному судовому засіданні свого уповноваженого представника не забезпечив та не подав на вимогу суду письмового відзиву на позов та інших витребуваних матеріалів.

За таких обставин, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 24.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між підприємством з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" (позивачем), м.Київ та товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-МВ" (відповідачем) , м. Мукачево 25.11.2013р. був укладений договір № КІ224000107/13/2107 про поставку нафтопродуктів (товару)

Відповідно до п.1.1 позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.

Згідно п. 1.3 договору року асортимент, кількість товару визначається відповідачем самостійно в мережах добових лімітів. Ціною нафтопродуктів є ціна товару за готівковий розрахунок, який встановлений на АЗС в момент отримання нафтопродуктів з урахуванням знижки, передбаченої додатковою угодою до договору № 13/2107 від 25.11.2013р. Розмір підтверджується відповідним розпорядженнями на встановлення ціни.

Розділом 3 договору сторони передбачили порядок розрахунків за товар. Відтак, сплачувати вартість товару відповідач зобов'язався на умовах 100 % передоплати. Також умовами даного договору передбачалась можливість отримання товару за відсутністю передоплати. При цьому відповідач зобов'язався оплатити вартість отриманого товару не пізніше 2-х банківських днів з моменту виписки позивача відповідного рахунку (п. 3.2. договору). Отримання товару здійснювалось на автозаправних станціях з використанням паливних карток.

У відповідності з п. 6.3.5. договору відповідач прийняв на себе обов'язки по затвердженню актів вибірки нафтопродуктів - інформаційних звітів за звітний місяць. У випадку незгоди з даними акту, відповідач був зобов'язаний надати заперечення протягом З робочих днів. У випадку не отримання позивачем заперечень до акту вибірки (інформаційного звіту), сторони вважали акт вибірки затвердженим.

Як слідує із фактичних обставин і матеріалів справи відповідач придбав товар в грудні 2013р. вартістю 47710,43 грн., в січні 2014р. вартістю 105155,08 грн. Позивачем 25.03.2014р. було виставлено відповідачу для сплати рахунок-фактуру № УЖ-0000025/КІ224000107.

В погашення заборгованості відповідачем бува здійснена часткова сплата заборгованості в розмірі 83 183,17 грн. , що підтверджується випискою банку, зокрема: в грудні 2013 року - 6 017,70 грн.; в січні 2014 року - 67 165,47 грн.; в квітні 2014 року - 10 000 грн.

Однак, вся сума заборгованості відповідачем не була сплачена у встановлений договором строк.

Позивач 06.05.2014 року звертався до відповідача з претензію № 2076 з вимогою про сплату боргу в строк до 12.05.2014 року. Однак, відповідь на претензію відповідач не надав.

Отже, станом на день звернення позивача з даним позовом сума заборгованості відповідача за отриману продукцію, становила 69 682,34 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Стаття 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Після звернення позивача з даним позовом відповідачем згідно з банківськими виписками перераховано позивачу 69 682,34 грн. в погашення основного боргу, що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення суми 69 682,34грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 7.4 договору, передбачено право позивача стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний дінь прострочення

На підставі вказаних умов договору позивачем на прострочену заборгованість нараховано відповідачеві пеню за період прострочення з 24.04.2014р. по 20.05.2014р. в розмірі 1752,14 грн.

Перевіривши доданий до позовної зави розрахунок пені, суд визнає його заявленим в обґрунтованому розмірі та з законних підстав.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Стягується сума 1752,14 пеня .

Провадження у справі в частині стягнення 69 682,34 грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

За правилами ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті судового в розмірі 1827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МВ" (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Свалявська, 5, код 33537953) на користь підприємство з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" (м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код 30603572) суму 1752,14 грн. (одну тисяча сімсот п'ятдесят дві грн. чотирнадцять коп. ) - пені, а також суму 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн.) відшкодування судового збору. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення суми 69 682,34 грн. основного боргу припинити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 26.06.2014р.

Суддя В.С. Русняк