Рішення

від 23.06.2014 по справі 914/1766/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2014 р. Справа № 914/1766/14

За позовом: Комунального підприємства Львівської обласної ради "Підприємство автотранспортного обслуговування", м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства "Агросоюз-Захід", м. Львів

про стягнення 5 588, 79 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Ярмолюк В.В. - представник

від відповідача : не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Комунального підприємства Львівської обласної ради "Підприємство автотранспортного обслуговування" до Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" про стягнення 5 588, 79 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.05.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2014 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, визначених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, про причини невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим відповідачем 10.06.2014 р.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Підприємство автотранспортного обслуговування" звернулося з позовом до Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" про стягнення 5 588, 79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 28.01.2013 року між Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Підприємство автотранспортного обслуговування" (надалі-позивач, виконавець) та Приватним підприємством "Агросоюз-Захід" (надалі-відповідач, замовник) було укладено договір № 121 (надалі-договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по збереженню автомобіля в закритому приміщенні підприємства, на умовах і в порядку передбачених договором.

Згідно додатку № 1 до договору від 28.01.2013 р. № 121, сторонами досягнута згода про договірну ціну на стоянку автомобіля в закритому приміщенні підприємства на термін з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. в розмірі 720 грн. за один місяць.

На виконання своїх зобов'язань за договором, позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується актами на виконання робіт (надання послуг) від 27.06.2013 р. № 837 на суму 720, 00 грн., від 31.07.2013 р. № 999 на суму 720, 00 грн., від 30.08.2013 р. №1150 на суму 720, 00 грн., від 30.09.2013 р. № 128 на суму 720, 00 грн., від 31.10.2013 р. № 1443 на суму 720, 00 грн. Крім цього, акти на виконання робіт (надання послуг) та рахунки на їх оплату за листопад та грудень 2013 року, скеровані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, що долучені до матеріалів справи, однак відповідачем позивачу без жодних пояснень не повернуті.

Відповідно до п.2.2. договору, оплата за надані послуги здійснюється відповідачем щомісячно до 5-го числа наступного за звітним місяця.

З огляду на те, що відповідач грошові зобов'язання щодо оплати за стоянку автомобіля не виконав, кошти не сплатив, 02.10.2013 р. КП Львівської обласної ради "Підприємство автотранспортного обслуговування" звернулось до ПП "Агросоюз-Захід" з претензією № 227 про сплату заборгованості за надані послуги по збереженню автомобіля, в термін до 15.10.2013 р. Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

24.01.2014 р. позивач повторно заернувся до відповідача з претензією № 3 про сплату заборгованості за надані послуги по збереженню автомобіля в розмірі 5 040, 00 грн., в термін до 07.02.2014 р., однак вказана претензія також залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на те, що відповідач не сплатив заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 5 040, 00 грн.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, згідно до п. 2.3. договору, пеню у розмірі 472, 57 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 76, 22 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 (глава 63) ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно приписів ст. 903 вказаного Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору від 28.01.2013 р. № 121, позивач надав відповідачу послуги по збереженню автомобіля в закритому приміщенні підприємства, що підтверджується актами на виконання робіт (надання послуг), копії яких долучені до матеріалів справи та доказами надіслання актів за листопад та грудень 2013 року відповідачу. Загальна вартість наданих послуг становить 5 040, 00 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до п.2.2. договору, оплата за надані послуги здійснюється відповідачем щомісячно до 5-го числа наступного за звітним місяця.

Приписами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 5 040, 00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В позовній заяві позивач просив суд також стягнути з відповідача пеню у розмірі 472, 57 грн та 3 % річних у розмірі 76, 22 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 76, 22 грн., суд вважає, що при їх нарахуванні позивачем застосовано неправильний спосіб розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково в сумі 38, 06 грн., що також підтверджується розрахунком наданим в судовому засіданні позивачем.

Щодо позовної вимого про стягнення пені в сумі 472, 57 грн., то пунктом 2.3. договору сторонами передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період порушення строків сплати, від вартості наданих послуг за кожний день прострочення. Оскільки позивачем при розрахунку пені не враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, суд встановив, що до стягнення підлягає пеня в розмірі 165, 48 грн

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не забезпечено явки повноважного представника в судові засідання, не подано доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення в сумі 5 243, 54 грн.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на нього пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 14, код ЄДРПОУ 33252578) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради "Підприємство автотранспортного обслуговування" (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 16, код ЄДРПОУ 04013927) суму у розмірі 6 958, 12 грн.з них:

- 5 040, 00 грн. - основного боргу;

- 165, 79 грн. - пені;

- 38, 06 грн. - 3 % річних;

- 1 714, 27 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Повне рішення складено 26.06.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.