Ухвала

від 12.06.2014 по справі 5-1251км14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі

головуючого ОСОБА_14., суддів ОСОБА_15, ОСОБА_16., за участю прокурора ОСОБА_17.,представника цивільного позивача ОСОБА_18.,

розглянула в судовому засіданні 12 червня 2014 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та представника цивільного позивача Дочірнього підприємства компанії «Дапекс Трейдінг Лімітед» - «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_19 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 8 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_3

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 8 липня 2013 року засуджено

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 192 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;

- за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;

- за ч. 2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки;

- за ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_3 звільнено від призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України в зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні злочину передбаченого ст. 220 КК України закрито у зв'язку із скасуванням злочинності діяння.

Цивільний позов ДП «Дапекс Трейдінг України» - залишити без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2013 року вирок районного суду щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він маючи намір на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме грошовими коштами ДП «Дапекс Трейдінг Україна» в особливо великих розмірах, шляхом приховування стійкої фінансової неспроможності, підроблення документу, вчиненого повторно, та використання підроблених документів, вчинив вказані злочини при наступних обставинах.

Так, він, являючись співзасновником та до 31.01.2003 року директором ТОВ «СП «Інтерпроект» (СДРПОУ 14275893), зареєстрованого за адресою: м. Київ, б-р. JI. Українки, 26, яке постановою Господарського суду м. Києва № 24/367-Б від 31.01.2003 року визнано банкрутом, а відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством, та згідно зі ст. 25 вказаного Закону права керівника юридичної особи переходять до призначеного ліквідатора, у липні 2003 року представився директору ДП «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_4 та заступнику директора вказаного підприємства - ОСОБА_5, як фактично діючий директор ТОВ «СП «Інтерпроект».

Після цього, ОСОБА_3, видаючи себе за директора ТОВ «СП «Інтерпроект», хоча таким не являвся, у липні 2003 року запропонував керівництву ДП «Дапекс Трейдінг Україна», а саме директору ОСОБА_4 та заступнику директора ОСОБА_5 вкласти грошові кошти даного підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво житлового Комплексу за адресою: АДРЕСА_1, яке зобов'язався здійснити у 18-місячний термін.

З цією метою, ОСОБА_3, переконуючи керівництво ДП «Дапекс Трейдінг Україна» у вигідності здійснення інвестицій у будівництво житлового комплексу, умисно, з корисливих мотивів подальшого особистого збагачення шляхом шахрайського заволодіння коштами вказаного підприємства, приховав перед потенційним кредитором - ДП «Дапекс Хрейдінг Україна» фактичну фінансову неспроможність ТОВ «СП «Інтерпроект», не повідомивши службовим особам ДП «Дапекс Трейдінг Україна» про те, що ТОВ СП «Інтерпроект» 31.01.2003 року визнано банкрутом Господарським судом м. Києва, надавши при цьому недостовірні відомості про те, що він являється директором та уповноважений здійснювати господарську діяльність від імені ТОВ «СП «Інтерпроект», яка останнім фактично не проводилась у зв'язку з банкрутством, створивши тим самим оманливе враження про нормальний фінансовий стан ТОВ «СП «Інтерпроект».

Подання ОСОБА_3 вказаних неправдивих відомостей керівництву ДП «Дапекс Трейдінг Україна» послужило виникненню довіри з боку останніх та підставою для подальшого виникнення правовідносин з приводу спільного будівництва вищевказаного житлового комплексу між ДП «Дапекс Трейдінг Україна» та ТОВ «СП «Інтерпроект». Результатом таких правовідносин стало укладення вказаними підприємствами договору № 30/05-1 від 29.07.2003 року на пайову участь у будівництві, та перерахування директором ДП «Дапекс Трейдінг Україна», відповідно до умов договору грошових коштів в сумі 3600000 грн. на рахунок ТОВ «СП «Інтерпроект», які ОСОБА_3 в подальшому привласнив, не виконавши зобов'язання по будівництву житлового комплексу, завдавши своїми діями великої матеріальної шкоди ДП «Дапекс Трейдінг Україна».

Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами, ОСОБА_3 підробив документ, який посвідчується підприємством, і який надає права, з метою його використання, при наступних обставинах.

Так, він у травні 2003 року представився ректору НТУУ «КПІ» ОСОБА_10 директором ТОВ «СП «Інтерпроект» та запропонував від імені даного підприємства на умовах повного фінансування здійснити будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці ІНФОРМАЦІЯ_2».

Після отримання згоди ректора НТУУ «КПІ» на укладення договору інвестування у будівництво житлового комплексу, він, у невстановленому слідством місці, 30.05.2003 року підробив документ, а саме, договір про інвестування № 30/05 від 30.05.2003 року, укладений між ТОВ «СП «Інтерпроект» та НТУУ «КПІ», куди вніс неправдиві відомості, а саме, підписавши його від імені генерального директора ТОВ «СП «Інтерпроект», яким не являвся на момент укладання договору, так як ТОВ «СП «Інтерпроект» постановою Господарського суду м. Києва № 24/367-Б від 31.01.2003 року було визнано банкрутом, а відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством, та згідно зі ст. 25 вказаного Закону права керівника юридичної особи переходять до призначеного ліквідатора, яким, постановою суду було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1. Даний договір із внесеними до нього ОСОБА_3 недостовірними відомостями надав останньому право побудувати житловий комплекс за вказаною адресою та отримати матеріальну вигоду від комерційної реалізації житла у ньому у випадку його побудови.

Згідно техніко-криміналістичної експертизи вказаного документу №593 від 12.12.2010 року досліджуваний підпис, виконаний від імені ОСОБА_3 в договорі про інвестування №30/05 від 30.05.2003 року, виконано ОСОБА_3

Крім того, він, підробивши 30.05.2003 року, у невстановленому слідством місці договір про інвестування № 30/05 від 30.05.2003 року, укладений між ТОВ «СП «Інтерпроект» та НТУУ «КПІ», куди вніс неправдиві відомості, а саме, підписавши його від імені генерального директора ТОВ «СП «Інтерпроект», яким не являвся на момент укладання Договору, так як ТОВ «СП «Інтерпроект» постановою Господарського суду м. Києва № Н/367-Б від 31.01.2003 року було визнано банкрутом та використав його при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3 діючи від імені директора ТОВ «СП «Інтерпроект», у липні 2003 року запропонував директору ДП «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_4 та заступнику директора вказаного підприємства - ОСОБА_5 вкласти грошові кошти даного підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1. Для переконання службових осіб ДП «Дапекс Трейдінг Україна» у вигідності даної інвестиції, а також у серйозності своїх намірів, як директора ТОВ «СП «Інтерпроект», ОСОБА_3, у липні 2003 року, перебуваючи по АДРЕСА_1, на території ІНФОРМАЦІЯ_2», продемонстрував службовим особам, які знаходились з ним - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ділянку за вказаною адресою, на якій повинно було бути здійснено будівництво, зі слів ОСОБА_3 В підтвердження своїх слів та намірів останній пред'явив ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вищевказаний підроблений договір про інвестування № 30/05 від 30.05.2003 року, укладений між ТОВ «СП «Інтерпроект» від імені директора підприємства ОСОБА_3, який ним не являвся, та НТУУ «КПІ», який надавав право останньому здійснювати будівництво на вказаній земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Видаючи підробку за справжній документ, ОСОБА_3 домігся виникнення довіри з боку службових осіб ДП «Дапекс Трейдінг Україна», які не здогадувались про обман, та виникнення в подальшому взаємовідносин між ТОВ «СП «Інтерпроект» та ДП «Дапекс Трейдінг Україна», які призвели до заволодіння ОСОБА_3 грошима останнього в особливо великих розмірах.

Крім того, він, у липні 2003 року, під час зустрічі з директором ДП «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_4 та заступником директора вказаного підприємства - ОСОБА_5 представився їм діючим директором ТОВ «СП «Інтерпроект». При цьому, ОСОБА_3 ввів в оману останніх, оскільки станом на липень 2003 року не являвся директором ТОВ «СП «Інтерпроект», яке постановою Господарського суду м. Києва № 24/367-Б від 31.01.2003 року визнано банкрутом.

Ввівши в оману керівництво ДП «Дапекс Трейдінг Україна», продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, видаючи себе за директора ТОВ «СП «Інтерпроект», запропонував керівництву ДП «Дапекс Трейдінг Україна», вкласти грошові кошти даного підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, яке зобов'язався, як директор ТОВ «СП «Інтерпроект», за якого себе видавав, здійснити у 18-місячний термін.

Погодившись на пропозицію ОСОБА_3, будучи впевненим у тому, що ОСОБА_3 являється діючим директором ТОВ «СП «Інтерпроект», директор ДП «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_4 від імені підприємства уклав 29.07.2003 року в офісі даного підприємства за адресою: м. Київ, б-р Л. Українки, 24, договір № 30/05-1 на пайову участь у будівництві з ТОВ «СП «Інтерпроект», який з другої сторони від імені генерального Директора був підписаний ОСОБА_3

При цьому, поставивши підпис від імені директора ТОВ «СП «Інтерпроект» ОСОБА_3 повторно вніс у документ неправдиві відомості, оскільки на момент підписання Договору не являвся директором ТОВ «СП «Інтерпроект», яке постановою Господарського суду м. Києва № 24/367-Б від 31.01.2003 року визнано банкрутом.

Підписання даного договору надало права ТОВ «СП «Інтерпроект» отримати від ДП «Дапекс Трейдінг Україна» інвестиційні кошти в сумі 3600000грн., якими ОСОБА_3, маючи доступ до рахунку підприємства, в подальшому заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Для завершення свого злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ДП «Дапекс Трейдінг Україна» в особливо великих розмірах, він, при зустрічі у липні 2003 року з директором вказаного підприємства ОСОБА_4 та заступником директора ОСОБА_5, представився їм діючим директором ТОВ «СП «Інтерпроект» (ЄДРПОУ 14275893), зареєстрованого за адресою: м. Київ, б-р Л. Українки, 26. При цьому, ОСОБА_3, діючи умисно, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами ДП «Дапекс Трейдінг Україна», ввів в оману керівництво останнього, представившись у липні 2003 року діючим директором ТОВ «СП «Інтерпроект», оскільки ним не являвся, так як вказане підприємство постановою Господарського суду м. Києва № 24/367 - Б від 31.01.2003 року було визнано банкрутом.

Після цього, видаючи себе за директора ТОВ «СП «Інтерпроект», ОСОБА_3 у липні 2003 року запропонував вищевказаним службовим особам ДП «Дапекс Трейдінг Україна» вкласти грошові кошти даного підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, яке зобов'язався, як директор ТОВ «СП «Інтерпроект», здійснити у 18-місячний термін.

В подальшому, ОСОБА_3, переконавши вказаних службових осіб ДП «Дапекс Трейдінг Україна» у вигідності інвестування ними грошових коштів підприємства у будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1, повторно ввів в оману останніх, запевнивши, що в нього є всі необхідні дозволи органів державної влади та місцевого самоврядування на будівництво житлового комплексу за вказаною адресою, і про даний проект обізнаний Київський міський голова (на той час - Омельченко О.О.). який підтримує даний проект. Хоча насправді жодного дозволу на будівництво житлового комплексу за даною адресою ним отримано не було, жодного звернення на адресу органів, дозволи яких необхідно отримати для початку будівництва, від імені ОСОБА_3 або іншої службової особи ТОВ «СП «Інтерпроект» не надходило, земельна ділянка за вказаною адресою з цільовим призначенням для будівництва житлового комплексу TOB СП «Інтерпроект» не виділялась.

Не будучи обізнаними про обман ОСОБА_3, не знаючи про те, що останній не являється директором ТОВ «СП «Інтерпроект», яке 31.01.2003 року визнано банкрутом, а також про те, що жодний дозвіл на будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1, ТОВ «СП «Інтерпроект» не наданий, службові особи ДП «Дапекс Трейдінг Україна» погодились вкласти грошові кошти підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво вказаного житлового комплексу, після чого ДП «Дапекс Трейдінг України в особі директора ОСОБА_4 29.07.2003 року в офісі даного підприємства за адресою м. Київ, б-р Л. Українки, 24, уклало договір № 30/05-1 на пайову участь у будівництві з ТОВ «СП «Інтерпроект», який з другої сторони від імені генерального директора був підписаний ОСОБА_3

На виконання умов договору, з метою здійснення ТОВ «СП «Інтерпроект» будівництва житлового комплексу, ДП «Дапекс Трейдінг Україна» перерахувало 07.08.2003 року на рахунок ТОВ «СП «Інтерпроект» № НОМЕР_1, відкритий в АТ «Укрінбанк» грошові кошти в сумі 3 600 000 грн. Після отримання вказаної суми грошових коштів на рахунку підприємства, ОСОБА_3, маючи доступ до розпорядження грошовими коштами на рахунку підприємства - банкрута, заволодів вказаною сумою коштів ДП «Дапекс Тгейдінг Україна» та розпорядився ними на власний розсуд, при цьому жодних домовленостей, не виконав, будівництво комплексу по АДРЕСА_1, не розпочав, і тим самим завдав своїми злочинними діями матеріальної шкоди вказаному підприємству на суму, що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на момент вчинення злочину складав 51 гривню, і становить особливо великі розміри.

В касаційній скарзі прокурор, вважає, судові рішення щодо ОСОБА_3 незаконними, такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, просить судові рішення щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на те, що суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_3 з ч. 4 ст. 190 на ч. 2 ст. 192 КК України. Крім того, вважає, що суд апеляційної інстанції виніс немотивовану ухвалу, яка не відповідає ст. 377 КПК України в редакції 1960 року.

В касаційній скарзі представник цивільного позивача Дочірнього підприємства компанії «Дапекс Трейдінг Лімітед» - «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_18. просить судові рішення по справі в частині цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Вважає, що суд цивільний позов по справі невмотивовано залишив без задоволення.

Заслухавши доповідача, думку представника цивільного позивача ОСОБА_19, який підтримав свою касаційну скаргу в повному обсязі, думку прокурора ОСОБА_17., який вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України в редакції 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при провадженні у справі кримінально-процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України в редакції 1960 року, мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу та наслідків, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази. Формулювання обвинувачення повинно містити точний опис обставин справи із зазначенням ознак об'єктивної сторони складу злочину, визнаного судом доведеним, та його кваліфікуючих ознак.

Однак, як убачається з матеріалів справи ці вимоги кримінально-процесуального закону судом були порушені.

Вирок суду щодо ОСОБА_3 не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Суд у вироку всупереч ч. 1 ст. 334 КПК України в редакції 1960 року, взагалі не навів формулювання обвинувачення ОСОБА_3 за ч.ч. 1, 2, 3 ст. 358 КК України, а висновок про те, що ОСОБА_3 фактично залишився директором ТОВ «СП«Інтерпоект» суперечить пред'явленому досудовим слідством обвинуваченню за цими статтями. Таким чином, судом допущена невідповідність у висновках викладених у вироку суду.

Крім того, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 ознак шахрайства та кваліфікував його дій за ч. 2 ст. 192 КК України, як завдання майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, посилаючись на те, що засуджений мав на меті виконати взяті на себе зобов'язання за договорами з НТУУ «КПІ» та «Дапекс Трейдінг Україна», в той час не взявши до уваги показання свідків: ОСОБА_11, який не зміг пояснити які взаємовідносини були у ТОВ «Корінф» з ТОВ «СП«Інтерпоект» у 2003 році та які послуги чи товари надавалися останньому, директора ТОВ «СП«Інтерпоект» ОСОБА_3 він не пам'ятає; свідків ОСОБА_4, ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання по будівництву будинку не виконав, після перерахування ТОВ «Дапекс Трейдінг Україна» грошових коштів в сумі 3 600 000 грн., ОСОБА_3 змінив адресу офісу та переховувався; свідків ОСОБА_13, ОСОБА_9 про те, що договір інвестування житла не було виконано у зв'язку з тим, що посадові особи з ТОВ«СП«Інтерпоект» не надали меж будинку та зникли, а спроби з ними зв'язатись не дали позитивних результатів; свідка ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3 жодного разу не згадав, що його підприємство визнано банкротом і ОСОБА_3 діяв від імені директора, хоча ним вже не являвся.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_3 ознак шахрайства є безпідставними.

Крім того, при скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України на відміну від шахрайства, не відбувається вилучення чужого майна з фонду власника цього майна, а винний отримує матеріальну винагороду в результаті використання майна, яке мало надійти у розпорядження власника. Проте в даному випадку ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він злочинним шляхом, а саме шляхом надання підроблених документів та обманом керівника «Дапекс Трейдінг Україна» отримав у своє розпорядження грошові кошти даного підприємства, якими мав можливість розпорядитися з моменту перерахування на рахунок ТОВ«СП«Інтерпоект».

Крім того, у даній кримінальній справі ДП «Дапекс Трейдінг Україна» визнано цивільним позивачем на суму 6 175 971,95 грн., але у вироку цивільний позов, у порушення вимог ст. 334 КПК України в редакції 1960 року, залишено без задоволення та у мотивувальній частині не зазначено підстав для відхилення вказаного цивільного позову, що на думку колегії суддів, є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Апеляційний суд, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо правильної перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 192 КК України, в порушення вимог ст. 377 КПК України в редакції 1960 року, в ухвалі обмежився лише тим, що обставини викладені у вироку є обґрунтованими і відповідають фактичним обставинам справи, не навівши переконливих мотивів прийнятого рішення та не давши відповіді на доводи викладені в апеляційних скаргах.

За таких обставин, судові рішення щодо ОСОБА_3 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, вжити заходів до повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи та постановити законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства

Керуючись статтями 394 - 396, 398 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та представника цивільного позивача Дочірнього підприємства компанії «Дапекс Трейдінг Лімітед» - «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_19 задовольнити.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 8 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_3 в частині його засудження скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Судді:

ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16