Рішення

від 16.06.2014 по справі 904/1365/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 904/1365/14 16.06.14

За позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім Київської кондитерської фабрики ім. К. Маркса"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд"

про стягнення 92 259, 02 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Богун В.П.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Торговий дім Київської кондитерської фабрики ім. К. Маркса" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд" про стягнення заборгованості за договором поставки № Д-06/09/13-30-3Б від 06.09.2013 р. у розмірі 91 986, 84 грн. та 272, 18 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2014 р. порушено провадження у справі № 904/1365/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.03.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2014 р. справу № 904/1365/14 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

23.04.2014 р. матеріали справи № 904/1365/14 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 р. справу № 904/1365/14 прийнято суддею Пригуновою А.Б. до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.05.2014 р.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі провадження у справі позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд" заборгованість у розмірі 91 979, 32 грн. та 264, 59 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Тож, приймаючи до уваги, що вищевказана заява не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу та отримані представником, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.06.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2013 р. між Дочірнім підприємством "Торговий дім Київської кондитерської фабрики ім. К. Маркса" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд" укладено договір поставки № Д-06/09/13-30-3Б, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товар, найменування, асортимент та ціна якого визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2. договору загальна сума договору визначається як сукупна сума всіх накладних, за якими був переданий товар в період дії договору.

Відповідно до п. 7.1. оплата партії товару здійснюється із розстроченням платежу, частинами по мірі реалізації кожні 10 календарних днів за товар, який реалізовано за такий період.

Договір, відповідно до п.п. 10.1., 10.2., вступає в дію з моменту йог підписання і діє до 31.12.2013 р. та автоматично продовжується на наступний календарний рік - у разі відсутності заперечень сторін.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 06.09.2013 р. до договору № Д-06/09/13-30-3Б від 06.09.2013 р. відповідач зобов'язаний оплатити поставлену продукцію за цінами, щзжвказаними у накладних або рахунках-фактурах протягом 26-ти календарних днів з дня поставки та протягом 4-х календарних днів - за торти.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № Д-06/09/13-30-3Б від 06.09.2013 р., позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 404 631, 81 грн., що підтверджується видатковими накладними засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Також наявними у справі видатковими накладними підтверджується повернення відповідачем товару на загальну суму 63 713, 94 грн.

При цьому, виписками з банківського рахунку Дочірнього підприємства "Торговий дім Київської кондитерської фабрики ім. К. Маркса" підтверджується перерахування відповідачем коштів за договором № Д-06/09/13-30-3Б від 06.09.2013 р. на загальну суму 248 938, 55 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання за договором № Д-06/09/13-30-3Б від 06.09.2013 р. в частині розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 91 979, 32 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, виходячи з умов договору № Д-06/09/13-30-3Б від 06.09.2013 р., строк виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару є таким, що настав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач правом надання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання зобов'язань за договором № Д-06/09/13-30-3Б від 06.09.2013 р. не надав, обґрунтованих причин неможливості виконання грошових зобов'язань не навів.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Дочірнього підприємства "Торговий дім Київської кондитерської фабрики ім. К. Маркса" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд" заборгованості у розмірі 91 979, 32 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 264, 59 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, приймаючи до уваги, що відповідачем допущено прострочення оплати вартості отриманого від позивача товару, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про притягнення відповідача до відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача, який зроблено за період з 23.01.2014 р. до 27.02.2014 р. розмір 3 % річних складає 264, 59 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Дочірнього підприємства "Торговий дім Київської кондитерської фабрики ім. К. Маркса" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, код ЄДРПОУ 36148981), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Дочірнього підприємства "Торговий дім Київської кондитерської фабрики ім. К. Маркса" (03039, м. Київ, пр. Науки, 1, код ЄДРПОУ 24093503) заборгованість у розмірі 91 979, 32 (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять грн. 32 коп.) грн., 264, 59 (двісті шістдесят чотири грн. 59 коп.) грн. - 3 % річних та 1 845, 18 (одна тисяча вісімсот сорок п'ять грн. 18 коп.) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.06.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.