Рішення

від 26.06.2014 по справі 917/674/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2014 р. Справа №917/674/14

за позовом Семенівського міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства по енергетиці і електрифікації "Райагропроменерго", вул. Шевченка, 55/15, смт.Семенівка, Полтавська область, 38200

до Семенівської районної ради, вул. Леніна, 44, смт. Семенівка, Полтавська область, 38200

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Семенівська районна державна адміністрація, вул. Леніна, 44, смт. Семенівка, Полтавська область

про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

Суддя Паламарчук В.В.

Представники сторін:

від позивача: Гриценко І.І. ліквідатор

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Розглядається позовна заява Семенівського міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства по енергетиці і електрифікації "Райагропроменерго" до Семенівської районної ради про визнання права власності на нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 55/15, смт. Семенівка, Полтавської області.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що він не має права видавати свідоцтва про право власності на будівлі, та не є належним відповідачем по справі.

Розглянувши матеріали справи №917/674/14, заслухавши представника позивача, суд встановив:

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що постановою господарського суду Полтавської області від 20.12.2012р. по справі №18/2296/12 Семенівське міжгосподарське виробничо-експлуатаційне підприємство по енергетиці та електрифікації "Райагропроменерго" (38200, вул. Шевченка, 55/15, смт. Семенівка, Семенівського району, Полтавської області, код ЄДРПОУ 05510125) визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гриценка І.І.

Згідно рішення Виконавчого комітету Семенівської районної ради народних депутатів від 28.05.1983 року за №179 про безкоштовну передачу на баланс райсільгоспенерго нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: 38200, смт. Семенівка, вул. Шевченка, 55/15, Семенівського району, Полтавської області відповідна будівля передана на баланс Семенівського міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства по енергетиці та електрифікації "Райагропроменерго" та знаходиться в його користуванні по нинішній час. Для підтвердження даного факту арбітражний керуючими (ліквідатором) Семенівського міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства по енергетиці та електрифікації "Райагропроменерго" Гриценко І.І. звернувся до Семенівської РДА щодо роз'яснення рішення Виконавчого комітету Семенівської районної ради народних депутатів від 28.05.1983 року за №179 в частині передачі нежитлового приміщення, а точніше, яке саме приміщення було передане даним рішенням. 25.02.2014р. Семенівською РДА надано інформацію щодо вищевказаного рішення, а точніше, рішенням Виконавчого комітету Семенівської районної ради народних депутатів від 28.05.1983 року за №179 передавалося нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: 38200, смт. Семенівка, вул. Шевченка, 55/15, Семенівського району, Полтавської області на баланс райсільгоспенерго.

У відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №666061 та статуту Семенівського міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства по енергетиці та електрифікації "Райагропроменерго" місцезнаходження юридичної особи є: 38200, смт. Семенівка, вул. Шевченка, 55/15, Семенівського району, Полтавської області.

Також, у відповідності до Акту прийому-передачі матеріальних цінностей Семенівського міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства по енергетиці та електрифікації "Райагропроменерго" від 05.07.2011 року ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняв матеріальні цінності Семенівського "Райагропроменерго", а саме: "1. Приміщення". Як повідомив колишній директор Семенівського міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства по енергетиці та електрифікації "Райагропроменерго" ОСОБА_3 підприємство використовувало приміщення, яке знаходиться за адресою: 38200, смт. Семенівка, вул. Шевченка, 55/15, Семенівського району, Полтавської області з моменту державної реєстрації, а отже, з 27.07.1998 року та до теперішнього часу.

Згідно рішення щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатами розгляду запиту наданого державним реєстратором прав на нерухоме майно Маньківським І.І. відомості про нерухоме майно за Семенівським міжгосподарським виробничо-експлуатаційним підприємством по енергетиці та електрифікації "Райагропроменерго" відсутні. Також, згідно довідки наданої КП "Лубенське МБТІ" від 27.03.2013р. за №211 інформація по нерухомому майну, яке розташоване за адресою: 38200, смт. Семенівка, вул. Шевченка, 55/15, Семенівського району, Полтавської області відсутня.

Отже, з невідомих причин нежитлове приміщення яке розташоване за адресою: 38200, смт. Семенівка, вул. Шевченка, 55/15, Семенівського району, Полтавської області так і не було зареєстроване на праві власності ні за Семенівським міжгосподарським виробничо-експлуатаційним підприємством по енергетиці та електрифікації "Райагропроменерго" ні за іншими юридичними чи фізичними особами.

Виходячи з вищевикладеного, та у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ЦК України ліквідатор звернувся до господарського суду із позовною заявою про визнання права власності за Семенівським міжгосподарським виробничо-експлуатаційним підприємством по енергетиці та електрифікації "Райагропроменерго" на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: 38200, смт. Семенівка, вул. Шевченка, 55/15, Семенівського району, Полтавської області за набувальною давністю згідно з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено зазначеним Кодексом.

Відповідно до п. 9 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014р. № 5 суди при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Відповідно до п. 13 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014р. № 5 можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до п. 14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014р. № 5 виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Відповідно до п. 1 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, п. 8 цих положень встановлено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давністю поширюється також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, перебіг десятирічного строку володіння приміщенням для набувальної давності розпочався 01.01.2001 р. за три роки до набрання чинності ЦКУ. Зважаючи на вказані норми, визнання права власності за набувальною давністю може мати місце починаючи з 01.01.2011р.

За таких підстав, враховуючи, що з 1998 року Семенівське міжгосподарське виробничо-експлуатаційне підприємство по енергетиці та електрифікації "Райагропроменерго" добросовісно заволоділо нежитловим приміщенням, яке розташоване за адресою: 38200, смт. Семенівка, вул. Шевченка, 55/15, Семенівського району, Полтавської області, постійно користувалося ним і володіє ним безперервно по нинішній час, протягом якого воно постійно використовувало його у своїй господарській діяльності, підтримувало у технічному стані, проводило ремонти, благоустрій території та інше, позивач просить визнати за ним право власності.

Суд, розглянувши та дослідивши представлені докази в їх сукупності приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, необхідними умовами для визнання права власності за набувальною давністю є добросовісність, строк володіння, відкритість та безперервність користування майном. Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч.1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном). Позов про право власності за давністю володіння не може пред'являти законний володілець, тобто особа, яка володіє майном по волі власника. Тобто виключено набуття права власності на майно, яке належить володільцю в силу певного титулу - оренди, найму, зберігання, оперативного управління, застави, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи спірне майно було надано позивачу згідно рішення Виконавчого комітету Семенівської районної ради народних депутатів від 28.05.1983 року за №179 про безкоштовну передачу на баланс райсільгоспенерго (Семенівського міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства по енергетиці і електрифікації "Райагропроменерго"). Тож даний факт виключає можливість застосування в даному випадку поняття "заволодіння чужим майном", оскільки позивач володіє майном на правових підставах.

Таким чином, суд не вбачає можливості застосування ч.1 ст.344 ЦК України для визнання права власності на спірне майно за набувальною давністю.

Проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.82-85 ГПК України, ст. 344 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Відмовити у задоволенні позову.

2. Копії рішення направити сторонам, третій особі.

Суддя Паламарчук В.В.