Рішення

від 24.06.2014 по справі 915/611/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 915/611/14

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Мотуз В.С.,

з участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/611/14

за позовом : Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Березоволуцьке" , 37342, с.Березова Лука, Гадяцький р-н., Полтавська обл.,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форинер", 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 61, кв. 11,

про стягнення заборгованості у розмірі 21481, 96 грн. ,-

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Березоволуцьке" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форинер" про стягнення 20254,00 грн. основного боргу, 386,21 грн. трьох процентів річних, 841, 75 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язання за договором поставки в частині належної поставки товару.

Позивач заявою від 18.06.2014 року уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 20254,00 грн. основного боргу, 174,79 грн. трьох процентів річних, 1941,22 грн. збитків від інфляції.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, позов не спростував. Ухвали господарського суду направлені на адресу відповідача: вул. Нікольська, буд. 61, кв. 11, м.Миколаїв, повернуті поштовою установою до суду з відміткою "із закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників позивача та відповідача.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого:

Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Березоволуцьке" (далі-позивач) у відповідності до виставленого ТОВ «Форинер» (далі-відповідач) рахунку № 114 від 27.08.2013 року на суму 76 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, перерахувало вищевказані кошти на банківський рахунок ТОВ «Форинер» в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою та копією платіжного дорученням № 173 від 30.08.2013 року. (а.с.)

Матеріали справи свідчать, що відповідно до видаткової накладної (а.с. 9) № 131 від 05.09.2013 року, товаро-транспортної накладної БЗС № 653725 від 28.08.2013 року (а.с.10) відповідачем було поставлено, а позивачем отримано товару (макуха соняшникова) на загальну суму 55746,00 грн. у кількості 29340 кг.

У зв'язку із тим, що відповідачем було поставлено товару на суму 55746,00 грн., у останнього утворилась заборгованість за недопоставлений ним товар у розмірі 20254,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача станом на момент розгляду справи складає 20254,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на юридичну адресу відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості № 11 від « 22» січня 2014 року на суму 20 254,00 грн., але вказана вимога відповідачем отримана не була, конверт за штриховим кодом 3734215021755 було повернуто із поміткою «у зв'язку із закінченням строку зберігання» та повернуто відправникові 28.02.2014 року. Таким чином, вимога позивача про погашення заборгованості залишилась без належного реагування , а заборгованість не сплаченою.

Відповідно до п.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.ст. 205, 206 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Як видно з досліджених матеріалів справи та витікає з поведінки сторін (а.с. 7 -12), між сторонами укладено договір поставки на загальну суму 76000,00 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. 610 ЦК визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Форинер" не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 20254,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за просрочку виконання зобов'язання з поставки товару, нарахованих за період з 11.03.2014р. по 23.06.2014р. у сумі 174,79 грн. та інфляційних витрат, нарахованих за період з 11.03.2014р. -23.06.2014р. у сумі 1941,22 грн., то слід зазначити наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язань, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 536 ЦК України визначає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на викладене, підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форинер" грошових коштів у сумі 3 % річних за просрочку виконання зобов'язання з поставки товару, нарахованих за період з 11.03.2014р. по 23.06.2014р. у сумі 174,79 грн. та інфляційних витрат, нарахованих за період з 11.03.2014р. - 23.06.2014р. у сумі 1941,22 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договору, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форинер", 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 61, кв. 11, ідентифікаційний код 38396171, на користь Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Березоволуцьке", 37342, с.Березова Лука, Гадяцький р-н., Полтавська обл., ідентифікаційний код 03771577, основний борг у розмірі 20254 (двадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири ) грн. 00 коп., три проценти річних у розмірі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 79 коп., збитки від інфляції у розмірі 1941 (одна тисяча дев'ятсот сорок одна) грн. 22 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 26.06.2014р.