Рішення

від 27.06.2014 по справі 612/366/14-ц

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 612/366/14-ц

2/612/200/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2014 р. смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мороза О.І.,

за участю серетаря - Коняєвій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням посівів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням посівів, що сталося на початку квітня 2014 року. Матеріальну шкоду оцінює в 3000,00 грн. Крім того просить стягнути на його користь понесені витрати на сплату судового збору у сумі 243,60 грн., витрати на правову допомогу у сумі 200 грн. В обгрунтування позову вказує на наступне.

Він є власником земельної ділянки, площею 1,0000 га, кадастровий №6320683500:01:000:0079, що знаходиться на території Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯМ №375514, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №632068351001257.

Восени 2013 року на вказаній земельній дялінці ним було засіяно 0,70 га озимою пшеницею. На початку квітня 2014 року йому стало відомо, що на цій земельній ділянці пасеться худоба ОСОБА_3 та пошкоджує посіви.

10.04.2014 року він з цього приводу звернувся до ВМ (с. Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області. В ході проведення перевірки співробітниками міліції були встановлені вищезазначені обставини спричинення йому матеріальної шкоди у розмірі 3000 грн. худобою відповідача. Добровільно відшкодувати завдану матеріальну шкоду відповідач не бажає. Посилаючись на наведене і просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказуючи на те, що посіви були не надто пошкоджені, озима потім відросла. На посівах паслась не тільки його худоба.

Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, виходячи із наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 1,0000 га, кадастровий №6320683500:01:000:0079, що знаходиться на території Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області. Зазначене вбачається із Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯМ №375514, зареєстрованого в Книзі записів

реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №632068351001257 (а.с. 5). Ця обставина сторонами не заперечувалася.

У Висновку ДІМ ВМ (с. Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області від 14.04.2014 року, вказано, що ході проведення перевірки співробітниками міліції було встановлено, що вказана земельна ділянка була засіяна озимою пшеницею. На початку квітня 2014 року по телефону знайома ОСОБА_2 повідомила останнього, що на його земельній ділянці пасеться худоба ОСОБА_3 ОСОБА_3 пояснював, що на деякий час залишив худобу без нагляду. Йому зателефонували односельці і повідомили про це. Коли він пішов завертати худобу, зустрів ОСОБА_2 який з цього приводу зробив йому зауваження. Такими діями худоби відповідача ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду у розмірі 3000 грн. (а.с. 6).

ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав, що декілька голів належної як йому так і іншим гормадянам великої рогатої худоби дійсно паслися на озимині ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_4 повідомила у судовому засіданні що саме вона виявила худобу яка паслася на озимі ОСОБА_2 про що і повідомила його дочку. Паслось близько 10 голів корів, точну їх кількість сказати не може.

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 156 ЗК України передбачені підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

В п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до ст.156 ЗК України , ст. 1166 ЦК України така шкода відшкодовується у повному обсязі. Зокрема, при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних із збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їх призначення.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди позивач на підтвердження надав тільки Висновок дільничного інспектора міліції. У цьому Висновку зазначено, що посіви озимої пшениці були на площі 0,70 га і розмір заданої шкоди склав 3000 гривень. Проте Висновок не містить будь-яких відомостей на підтвердження як площі посівів так і розміру завданої шкоди.

Крім вищенаведеного позивачем не надано суду доказів:

- про площу земельної ділянки на якій росла озима;

- про сорт висіяної озимої пшениці та її репродукцію;

- про площу пошкоджених посівів;

- про ступінь пошкодження посівів із зазначенням прогнозованого відсотка втрати врожайності;

- про ринкову вартість зерна пшениці;

- про середню урожайність висіяного сорту пшениці та інше.

Не спростоване твердження відповідача що на посівах паслася не тільки його худоба.

Згідно ст. 57 ЦПК України , доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивач не скористався наданими йому правами, не обґрунтував належним чином свої позовні вимоги та не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 10 , ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже за вищевикладених обставин суд вважає, що позивачем не надані належні та допустимі докази на підтвердження заявлених у позові вимог щодо розміру матеріальної шкоди.

На підтвердження понесення судових витрат відповідачем документальне підтвердження не надане. На підставі ст.88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

А тому керуючись ч.1 ст. 1166 ЦК України, ст. 156 ЗК України ст.ст. 10,11,60,88, 209,212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням посівів, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Мороз