Постанова

від 16.06.2014 по справі 804/7239/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2014 р. Справа № 804/7239/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Алістратової О.І. Науменко О.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРОСАЗІЯ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРРОСАЗІЯ" (далі - ТОВ «УКРРОСАЗІЯ», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" № 0001862204 від 13.05.2014 року.

Представник позивача, позов підтримала і надала пояснення, аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскажуваного рішення. Так, на думку позивача, контролюючим органом було порушено порядок проведення первірки, оскільки замість проведення позапланової документальної перевірки з метою встановлення правомірності формування податкового кредиту, відповідачем було проведено камеральну перевірку. ТОВ «УКРРОСАЗІЯ» отримало від ТОВ «Асстрой -С» податкову накладну за № 36, із зазначенням податку на додану вартість в сумі 12 841, 59 грн. та правомірно відобразило зазначену суму у поданій звітній декларації за березень 2014р. Позивач звернувся до контрагента з листом щодо надання інформації про факт порушення порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі. У відповідь на звернення позивача його контрагент - ТОВ «Асстрой- С» надіслало пояснення, де зазначило, що 24.03.2014 року оформило належними чином податкову накладну за №36, дійсна сума була врахована до податкових зобов'язань за звітний період - березень 2014 року, а вже 17.04.2014 року була подана податкова декларація з податку на додану вартість, у додатках до якої зазначено ТОВ «УКРРОСАЗІЯ» як контрагента та податкову накладну №36.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача аргументована безпідставністю та необгрунтованістю позовних вимог. Так, подана ТОВ «УКРРОСАЗІЯ» податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2014 року згідно приписів податкового законодавства підлягає камеральній перевірці. В ході перевірки відповідачем встановлено, що контрагентом позивача - ТОВ «Асстрой-С» в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано податкову накладну №36 від 24.03.2014р. із сумою, що перевищує 10 000 грн. Отже, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Крім того, відповідач зазначає, що право платника передбачене п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України регулює уточнення платников податків саме податкових зобов'язань, а не коригування сум податкового кредиту

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, податковий орган, відповідач) була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УКРРОСАЗІЯ», код ЄДРПОУ 35864586 за березень 2014 року, за результатами якої складено Акт №1223/04-66-22-04-06/35864586 від 29.04.2014 року (далі - акт перевірки).

Результатами перевірки було встановлено, що перевірка показників з метою встановлення наявності розбіжностей реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного державного реєстру податкових накладних між ТОВ «УКРРОСАЗІЯ» та ТОВ «Асстрой- С» (ІПН 349464101097) є різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, що свідчить про заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 12 842,00 грн., що є порушенням п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивач подав до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська заперечення на акт перевірки (вих. №0705 від 07.05.2014р.) за вх. №6860/10/з від 07.05.2014 р.

Відповіддю на заперечення за № 8025/04-66-22-04-13 від 13.05.2014р. податковий орган повідомив позивача про правомірність зафіксованого порушення вимог податкового законодавства під час проведення камеральної перевірки за період березень 2014 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Красногвардійському раойн м.Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001862204 від 13.05.2014 року, яким ТОВ «УКРРОСАЗІЯ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 160 52, 50 грн., в т.ч. за основним платежем на суму -12 842, 00 грн. та за штрафними санкціями - 3210, 50 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

На виконання умов договору поставки товару (фанера ламінована) від 24.03.2014, укладеного між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Асстрой-С», останнім складено та видано позивачу податкову накладну № 36 від 24.03.2014, на підставі якої ТОВ "УКРРОСАЗІЯ" сформувало податковий кредит звітного періоду.

Реальність укладеного договору, факт поставки та наявність оплати отриманого товару сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

Єдиною підставою для прийняття спірного податкового-повідомлення рішення слугував висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2014 року в зв'язку з відсутністю факту реєстрації податкової накладної № 36 від 24.03.2014р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи зі змісту підпункту "б" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, однією з вимог, яким повинна відповідати податкова накладна, є її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі- Порядок) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Пунктом 8 Порядку визначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Згідно п. 11 Порядку квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

З аналізу наведених норм випливає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг продавець зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі, а податковий орган в установленому закону порядку має повідомити таку особу про відповідне рішення за наслідками розгляду питання про можливість або не можливість реєстрації цієї податкової накладної. Не надіслання суб'єкту господарювання протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної є законною підставою вважати таку податкову накладну зареєстрованою.

Так, контрагент позивача, у відповідності до Порядку направив засобами електронного зв'язку до Єдиного реєстру податкову накладну № 36 від 24.03.2014р.

Належних доказів, про формування та своєчасне направлення податковим органом на адресу ТОВ «Асстрой-С» електронної квитанції про неприйняття декларації, податковим органом не надано.

Оскільки податковим органом не доведено факт належного направлення суб'єкту господарювання протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної № 36 від 24.03.2014р., дану податкову накладну, видану ТОВ «Асстрой-С» слід вважати прийнятою в силу приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 11 Порядку.

Крім того, суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність реєстрації податкової накладної № 36 від 24.03.2014р. в Єдиному реєстру податкових накладних, оскільки в матеріалах справи наявні докази належного направлення постачальником товару цієї накладної до Єдиного реєстру податкових накладних і дані докази податковим органом не спростовано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оскаржуваного рішення, а, отже прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" № 0001862204 від 13.05.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України втирати по оплаті судового збору в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 червня 2014 року

Суддя Р.А. Барановський