Постанова

від 16.06.2014 по справі 804/7183/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 р. Справа № 804/7183/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Дніпроенерго-ресурс" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроенерго-ресурс" (далі - ТОВ "Дніпроенерго-ресурс", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002072202 від 08.05.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскажуваного рішення. Так, на думку позивача, у ТОВ "Дніпроенерго-ресурс" відсутні будь-які правові підстави відображення в податковій звітності суми, визначеного в податковому повідомлення-рішенні зменшення від'ємного значення у розмірі 860 460,00 грн., у зв'язку з тим, що дані суми не є узгодженими податковими зобов'язаннями, що свідчить про необґрунтованість та незаконність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0002072202 від 08.05.2014 р.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем заперечень до суду не надано.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Головним державним ревізором-інспектором відділу проведення камеральних перевірок - управління податкового аудиту Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Колядюк Ю.Г. на підставі п.п.19-1.1., л.п.19-1.2, п. 19-1.1, п.п.20.1.4, п. 20.1 ст. 20 ПК України та у порядку п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності зі податку на додану вартість за лютий 2014 року ТОВ "Дніпроенерго-Ресурс" (код 36585444), за результатами якої було складено Акт № 1211/2202/36585444 від 14.04.2014 р.

Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ "Дніпроенерго-Ресурс" порушено п. 4 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації) за лютий 2014 року у розмірі 860 460, 00 грн.

Дане порушення, на думку податкового органу, виникло у зв'язку з не відображенням ТОВ "Дніпроенерго-Ресурс" в податковій звітності висновків попередньо документальної перевірки - Акту № 22-02/36585444 від 25.11.2013 р. та податковому повідомленні-рішенні № 0003372201 від 20.12.2013 року, яким змееншено розмір від'ємного значення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 860 460, 00 грн.

Внаслідок вищевказаного позивач невірно відобразив результати податкової звітності в декларації за лютий 2014 року.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем 29 квітня 2014 р. були подані заперечення на акт перевірки вих. № 12 щодо необґрунтованості та незаконності висновків акту перевірки, які залишено відповіддю податкового органу за вих. №9573/22-02 від 08.05.2014р. - залишено без задоволення.

08 травня 2014 р. на підставі Акту № 1211/2202/36585444 від 14.04.2014р. Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0002072202, яким ТОВ "Дніпроенерго-Ресурс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 860 460, 00 грн.

Не погодившись із винесеним рішенням, ТОВ "Дніпроенерго-Ресурс" звернулось до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення та сплати податку на додану вартість урегульовано Податковим кодексом України.

Згідно п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затв. Наказом Міністерства доходів і зборів Україні від 13.11.2013 № 678 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період.

При цьому, відповідно до зазначеного порядку, кожен рядок декларації відображає конкретні дані податкового обліку, тобто ті зобов'язання, що виникли у відповідні звітні періоди.

Так, зокрема, Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затв. Наказом Міністерства доходів і зборів Україні від 13.11.2013 № 678 передбачає, рядок. 21.3 - "зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу".

При цьому, Нікопольська ОДПІ у відповіді на заперечення стверджує про те, що" загальним правилом є обов'язок платника податків при подані декларації враховувати у податковій декларації з ПДВ результати попередніх перевірок.

Також, в акті перевірки відповідач, зменшуючи ряд. 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), зазначає, що від'ємне значення не є сумою грошового зобов'язання, тобто не повинне узгоджуватися в адміністративному та/або судовому порядку, згідно ст. 58 ПК України, та піддягає обов'язковому відображенню виключно за результатами здійсненою перевірки контролюючим органом.

Відповідно до ст.. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню ) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визнається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разу відсутності боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, у разі коли податкове зобов'язання у вигляді зменшення/збільшення від'ємного значення визначається контролюючим органом, дані зобов'язання відображаються у ряд. 21.3 податкової декларації, при цьому жодних обмежень щодо врахування такого від'ємного значення протягом конкретних періодів не передбачено і при цьому конкретно зазначено, що враховується податковий кредит, який сплачено у попередніх та звітному періодах.

Пункт 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011, про порушення норм якого зазначено відповідачем, регулює порядок заповнення рядку 21.3 декларації по податку на додану вартість в разі збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Згідно з п.56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

На підставі ч. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання, недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Враховуючи положення ст. 102 ПК України строк давності оскарження податкового повідомлення-рішення становить 1095 днів.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що за результатами попередньої позапланової перевірки відповідачем було складено Акт №1185/04-07-22-02/36585444 від 25.11.2013р., на підставі якого було винесене податкове повідомлення-рішення № 0003372201 від 20.12.2013 року, яке на момент розгляду справи оскаржується у судовому порядку.

Таким чином, до набрання законної сили судовим рішенням у податкового органу відсутні правові підстави для проведення будь-яких коригувань в податковій звітності за результатами такої перевірки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оскаржуваного рішення, а, отже прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002072202 від 08.05.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмежено. відповідальністю «Дніпроенерго-ресурс» (код ЄДРПОУ 38657960) судові витрати в сумі 488, 00 грн. (чотириста вісімдесят вісім гривень).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський