Постанова

від 25.06.2014 по справі 826/6277/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2014 року письмове провадження № 826/6277/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. вирішив у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві третя особаПриватне акціонерне товариство «Авеста Трейд» провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 24.05.2013 за №933;

2) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авеста Трейд», за результатами якої складено акт від 27.05.2013 №348/22-509/34295994;

3) зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 27.05.2013 №348/22-509/34295994 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авеста Трейд» з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідач не мав права видавати наказ від 24.05.2013 №993 на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та проводити дії по її проведенню, оскільки 27.03.2013 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Авеста Трейд».

Представник податкового органу з позовними вимогами не погодилась, в запереченні на адміністративний позов зазначила, що оскаржуваний наказ та дії по проведенні перевірки є правомірними та обґрунтованими, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд за клопотанням позивача залучив до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Авеста Трейд» - правонаступника прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста Трейд». Враховуючи вищевикладене, судом оголошувалася перерва у зв'язку з залученням третьої особи.

В призначене судове засідання 04.06.2014 третя особа в судове засідання не прибула, хоча й була повідомлена про час і місце судового розгляду.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.05.2013 начальником Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби видано наказ № 933 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ТОВ «Авеста Трейд» (код за ЄДРПОУ 34295994), яким на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78, п.79.1 п.79.2 ст. 79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та постанови слідчого з СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Євпак М.Ю. від 23.04.2013 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110090000029 від 23.04.2013 наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Авеста Трейд» (код за ЄДРПОУ 34295994) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 в термін з 24.05.2013 тривалістю 1 робочий день.

В період 27.05.2013 Державною податковою інспекцією у Святошинському міста Києва ДПС на підставі 78.1.11 п.78.1 ст.78, 79.1, 79.2 ст.79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, постанови слідчого з СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Євпак М.Ю. від 23.04.2013 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110090000029 від 23.04.2013 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Авеста Трейд» (код за ЄДРПОУ 34295994) з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 27.05.2013 №348/22-509/34295994 яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, зокрема:

пп.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VIзі змінами та доповненнями, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV зі змінами та доповненнями в результаті чого задекларовані податкові зобов'язання в сумі 30 428 822, 0 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ за період 01.01.2011 по 31.12.2012) зменшено до нуля та задекларований податковий кредит в сумі 30 232 290, 0 грн. (рядок 17 декларації з ПДВ за період 01.01.2011 по 31.12.2012) зменшено до нуля.

Засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста Трейд» - ОСОБА_1 вважаючи наказ № 933 від 24.05.2013 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС щодо проведення перевірки та складання акту протиправними звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.75.1.2 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно п. 78.2. Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, обставиною, яка зумовлює призначення документальної виїзної перевірки та видання відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є отримання постанови слідчого з СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Євпак М.Ю. від 23.04.2013 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110090000029 від 23.04.2013.

Частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 2-зп від 23.06.1997 в справі № 3/35-313 вказано, що "…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. "

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2008 від 22.04.2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії " правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування " і після реалізації вичерпують свою дію.

Наказом № 933 від 24.05.2013 призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

Зазначена перевірка була проведена відповідачем на підставі вказаного наказу в період 24.05.2013 та за її результатами складено акт № 348/22-509/34295994 від 27.05.2013.

Оскаржуваний наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, при цьому за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, відповідачем складено акт № 348/22-509/34295994 від 27.05.2013.

Отже, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оскаржуваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу № 933 від 24.05.2013 не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимими для позивача з огляду на те, що після проведення на його підставі перевірки він вичерпав свою дію відносно позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу № 933 від 24.05.2013 не спрямовані за захист порушених прав та інтересів позивача, а отже є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо оскарження позивачем дій відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 та складання акту № 348/22-509/34295994 від 27.05.2013, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Діяльність працівників контролюючого органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сама по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за результатами розгляду матеріалів перевірки та складеного акту податкові повідомлення - рішення позивачу не виносились.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки дії відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 та складання акту № 348/22-509/34295994 від 27.05.2013 самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов'язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання таких дій протиправним, а отже позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовної вимоги - 5 слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.74 Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно положень ст.ст. 14, 54 179 Податкового кодексу України, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, слід зазначити, що податковим законодавством не передбачено прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Отже, як вбачається із вищевказаних норм, зміни у зв'язку зі складанням актів до баз даних відповідача не вносяться.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів про внесення відповідачем змін до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» у зв'язку зі складанням акта № 348/22-509/34295994 від 27.05.2013.

Не існує також будь-яких доказів, що наявність у цій комп'ютерній базі будь-якої інформації, що безпосередньо впливає на права платників податків. Законодавчо статус інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не визначено, тому відомості в цій базі не мають значення без підтвердження певними доказами.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо міркувань позивача про те, що податковий орган не мав права здійснювати будь-які дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста Трейд», оскільки станом на видачу наказу та проведення перевірки податковим органом в ЄДР містився запис про припинення вищезазначеної юридичної особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до приписів ч.17 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року N 755-IV перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.

Отже, як вбачається з аналізу вищевказаних норм та матеріалів адміністративної справи перетворення даного товариства не завершено. Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18716793 від 22.05.2014 відомостей щодо Приватного акціонерного товариства «Авеста Трейд» не знайдено. Крім того, відповідно до Протоколу №1 Загальних зборів засновників ТОВ «Авеста Трейд» від 17.01.2013 всі обов'язки голови комісії по реорганізації залишено за ОСОБА_1 (копія даного протоколу міститься в матеріалах справи). Таким чином, провівши перевірку ТОВ «Авеста Трейд» податкова реалізувала своє право щодо її здійснення відносно вищевказаного товариства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій