Постанова

від 18.06.2014 по справі 813/2633/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 18 червня 2014 року                                                                                                 № 813/2633/14   Львівський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого-судді                                      Ланкевича А.З. секретар судового засідання                  Приймак С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, встановив : Позивач звернувся з позовом,  в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.01.2014 року № 9839485 та зобов'язати провести державну реєстрацію права постійного користування. Посилається на те, що ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, серед яких така підстава, як накладення арешту на майно боржника відсутня та відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена. Тому вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що обмежує позивача у реалізації права постійного користування на земельні ділянки. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, жодних доказів про виконання ухвал суду та пояснень щодо відношення до позову не надходило, а відтак суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі його представника. Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку. Судом встановлено, що розпорядженням Голови Самбірської районної державної адміністрації № 805 від 12 листопада 2008 року надано дозвіл Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою для розміщення будівель та споруд, забезпечення експлуатації на території Самбірського району. Головою Самбірської районної державної адміністрації видано розпорядження № 428 від 21 серпня 2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою по передачі в постійне користування земельної ділянки ДТГО «Львівська залізниця» на території Кульчицької сільської ради». Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Управлінням Держземагенства у Самбірському районі 04 грудня 2013 року зареєстровано право власності на земельну ділянку в межах Кульчицької сільської ради Самбірського району за цільовим призначенням – для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту. Тому, на підставі вищевикладеного, Відокремлений підрозділ «Самбірська дистанція колії» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» звернувся до Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції Львівської області із заявами від 23 грудня 2013 року про проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою в межах Кульчицької сільської ради Самбірського району за кадастровим номером 4624283700:02:000:0768. Рішенням Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції Львівської області від 11 січня 2014 року № 9839485 відмовлено у державній реєстрації права постійного користування у зв'язку з накладенням арешту на все нерухоме майно Самбірської районної державної адміністрації згідно постанови державного виконавця    Сіщук В.В. від 09.04.2013 року ВП № 30183146. При цьому, державний реєстратор прав на нерухоме майно керувався ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ст.57 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частин 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.       Згідно ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-ІV (надалі – Закон України № 1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне  визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.           Відповідно до п.2, 6 ч.1 ст.19 Закону України № 1952-ІV державна реєстрація прав проводиться на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону та інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення  прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.           Згідно положень ст.16 Закону України № 1952-ІV рішення органу виконавчої влади чи  органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне   користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут)  вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи  територіальної громади на зазначену земельну ділянку.           Відповідно до 24 Закону України № 1952-ІV у державній реєстрації прав та їх обтяжень  може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених   щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1)  заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього  правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права  власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3)  під  час  подання  заяви  про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх  окремі  частини), що виникло на підставі документа, за  яким  правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;          5-4) після завершення п'ятиденного  строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення  нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;               5-6)  заяву  про  державну  реєстрацію  прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;                6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене  право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.              Згідно ч.4 ст.24 Закону України № 1952-ІV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.             Таким чином, ст.24 Закону України № 1952-ІV встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, серед яких така підстава, як накладення арешту на майно боржника відсутня, а відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена. З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог         ст.24 Закону України № 1952-ІV відмовлено позивачу в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а тому рішення від 11 січня 2014 року № 9839485 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Що стосується позовної вимоги позивача про зобов'язання Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції Львівської області провести державну реєстрацію права постійного користування, суд зазначає, що такий спосіб захисту передбачає втручання у внутрішню діяльність відповідача, що суперечить принципу розподілу влад та така вимога є передчасною.      На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення частково ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує відповідно до задоволених вимог всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції Львівської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11 січня 2014 року № 9839485. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально -галузевого об'єднання «Львівська залізниця» сплачену ним суму судового збору в розмірі         73 (сімдесят три) грн 08 коп. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.                     Головуючий                                                             Ланкевич А.З.