ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1733/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Войтович І.І.,
при секретарі - Сердюк О.О.,
за участю:
представника позивача - Антонової С.В.,
представника відповідача - Белінської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Вінстайл"
до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінстайл" (далі - позивач) до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.02.2014 року № 0000172200 та від 15.04.2014 року №0000682200.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав зазначаючи, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товарів (послуг), невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях та зазначив наступне. Відповідачем під час проведення перевірки позивача встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме: оформлення належним чином товарно - транспортних накладних на перевезення товарів в яких відсутній підпис водія - експедитора, відсутня посада особи яка приймала товар, відсутні відмітки про довіреності згідно з яких був отриманий товар, відсутній підпис особи яка дозволила відпуск товару. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори укладені позивачем з ТОВ "ТолДен" та ФОП ОСОБА_3 є безтоварними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх безтоварністю. Вважає прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінстайл» зареєстроване Виконавчим комітетом Каховської міської ради Херсонської області 12.01.2011 року. Свідоцтво про державну реєстрацію Серія А01 №681999. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100322989 від 09.02.2011 року.
Відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України види діяльності ТОВ «Вінстайл» за КВЕД-2010 є: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері права; консультування з питань комерційної діяльності й керування; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
У період з 15.01.2014 року по 21.01.2014 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Вінстайл" (код ЄДРПОУ 37431623) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Толден», за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, та ФОП ОСОБА_3, та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Толден» за ІІІ кВ. 2011 рік та ФОП ОСОБА_3 за І півріччя 2012 рік.
За результатами даної перевірки складено акт від 27.01.2014 року №27/21-15-22-026/37431623 (далі - акт). (т.1, а.с. 28-39).
З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення ст..44, п.138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Толден» у вересні 2011 року, всього в сумі 479173,00 грн., та занижено податок на прибуток за ІІІ кв. 2011 року на загальну суму 479173,00 грн., за І півріччя 2012 року на загальну суму 174581,00 грн.
Також, перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.44.3 ст.44, п. 44.5 ст.44, 44.6 ст. 44, п.185.1 ст.185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість що перевірявся, на загальну суму 130751,00 грн., у тому числі за вересень 2011 року на суму 95835,00 грн., за травень 2012 року на суму 34916,00 грн., зазначені правочини є безтоварними. (т.1, а.с. 39).
Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт придбання товару (послуг) ТОВ "Вінстайл" від ТОВ «ТолДен», ФОП ОСОБА_3, з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.
На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.02.2014 року № 0000172200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 163439,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 130751,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 32688,00 грн.
Також, прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.04.2014 року № 0000682200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 156037,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 146872,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 9165,50 грн. (т.1, а.с. 27).
Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями- рішеннями позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у ТОВ "Вінстайл" відсутні документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «ТолДен» та ФОП ОСОБА_3, судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Між ТОВ «Вінстайл» та ТОВ «ТолДен» укладено договір купівлі - продажу №090201 від 09.02.2011 року. (т.1, а.с. 52). Відповідно до умов даного договору Продавець продає, а Покупець приймає і зобов'язується оплатити товар, асортимент, номенклатура, кількість і вартість якого визначаються в товарних накладних на видачу конкретної партії товару за цим договором.
Протягом вересня 2011 року ТОВ «Вінстайл» перерахувало ТОВ «ТолДен» 779000,00 грн., а ТОВ «ТолДен» фактично поставлено ТОВ «Вінстайл» товарів на суму 575007,51 грн. Таким чином на кінець вересня 2011 року ТОВ «Вінстайл» мало заборгованість перед ТОВ «ТолДен» у сумі 268 357,65 грн.
Виконання даного договору підтверджується наданими суду доказами, а саме: податковими накладними №10 від 01.09.2011 року на загальну суму 135752,87 грн. у т.ч. ПДВ 22625,48 грн.; №54 від 12.09.2011 року на загальну суму 344327,57 грн. у т.ч. ПДВ 57387,93 грн.; №84 від 20.09.2011 року на загальну суму 94927,07 грн. у т.ч. ПДВ 15821,18 грн.; видатковими накладними №10 від 01.09.2011 року на загальну суму 135752,87 грн. у т.ч. ПДВ 22625,48 грн.; №54 від 12.09.2011 року на загальну суму 344327,57 грн. у т.ч. ПДВ 57387,93 грн.; №84 від 20.09.2011 року на загальну суму 94927,07 грн. у т.ч. ПДВ 15821,18 грн.; (т.1, а.с. 71-74).
ТОВ «Вінстайл» отримувало товар на умовах само вивозу зі складу Продавця (ТОВ «ТолДен») м. Київ. Перевезення виконував перевізник ТОВ «Зарсет», що підтверджується наданими суду доказами, а саме: договором перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.08.2011 року №120811 (т.1, а.с. 53-54), актами здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) між ТОВ «Зарсет» та ТОВ «Винстайл» від 01.09.2011 року та від 12.09.2011 року, податковими накладними від 01.09.2011 року №111 на загальну суму 2000,00 грн. у т.ч. ПДВ 333,33 грн., від 12.09.2011 року, № 131 від 12.09.2011 р. на загальну суму 2000,00 грн. у т.ч. ПДВ 333,33 грн., від 20.09.2011 р. №146 на загальну суму 2000,00 грн. у т.ч. ПДВ 333,33 грн., товаро - транспортними накладними від 01.09.2011 року №12 та від 12.09.2011 року №13. Оплата за надані транспортні послуги підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «Вінстайл». (т.1, а.с. 67, 205-206, 223-225).
Вивантаження товару здійснювалося перевізником на складі ТОВ «Вінстайл» у м. Києві. (ТОВ «Вінстайл» орендує у ТОВ «Шелтон» приміщення під розміщення складу, що підтверджується договором суборенди 3-МВ від 01 червня 2011 року. (т.1, а.с. 58-61).
Судом встановлено, що на початок вересня 2011 року залишок товарів на складі становив всього на загальну суму 19 243,63 грн. Всього за вересень 2011 року ТОВ «Вінстайл» оприходувало на свій склад товарів на суму 488 969,54 грн., з яких від ТОВ «ТолДен» отримано товару на суму 479 192,92 грн. (без ПДВ). Відвантажено покупцям за вересень 2011 року на суму 503 142,20 грн. Відвантаження товару здійснювалося з урахуванням залишків товару на початок вересня 2011 року. Відвантаження товару покупцям ТОВ «Вінстайл» здійснювало на своєму складі (м. Київ, вул.. М.Вовчка,18 А) на умовах само вивозу покупцями.
Рух товару за вересень 2011 року на складі підтверджується журналом - ордером та відомістю по рахунку 281 «Товари на складі». (т.1, а.с.197-202).
Крім цього, судом встановлено, що між ТОВ «Вінстайл» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки від 10.01.2012 року №10.01.2012 року.(т.1, а.с. 68-69). Відповідно до умов даного договору Постачальник зобов'язується передати (поставити) та встановити у передбачені у даному договорі строки другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього передбачену даним договором грошову суму.
Протягом травня 2012 року ТОВ «Вінстайл» перерахувало ФОП ОСОБА_3 230000,00 грн., а ФОП ОСОБА_3 фактично поставлено ТОВ «Вінстайл» товарів на суму 209496,75 грн. Таким чином на кінець травня 2012 року ТОВ «Вінстайл» мало заборгованість перед ФОП ОСОБА_3 у сумі 243329,89 грн.
Виконання даного договору підтверджується наданими суду доказами, а саме: податковими накладними №1 від 04.05.2012 року на загальну суму 36752,26 грн. у т.ч. ПДВ 6125,38 грн., № 7 від 10.05.2012 року на загальну суму 81297,36 грн. у т.ч. ПДВ 13549,56 грн., №14 від 18.05.2012 року на загальну суму 73989,65 грн. у т.ч. ПДВ 12331,61 грн., № 21 від 30.05.2012 року на загальну суму 17457,48 грн. у т.ч. ПДВ 2909,58 грн.; видатковими накладними від 04.12.2012 року № РН-000097 на загальну суму на загальну суму 36752,26 грн. у т.ч. ПДВ 6125,38 грн., № РН-000099 від 10.05.2012 року на загальну суму 81297,36 грн. у т.ч. ПДВ 13549,56 грн., № РН-000104 від 18.05.2012 року на загальну суму 73989,65 грн. у т.ч. ПДВ 12331,61 грн., № РН-000118 від 30.05.2012 року на загальну суму 17457,48 грн. у т.ч. ПДВ 2909,58 грн. (т.1, а.с. 75-78).
ТОВ «Вінстайл» отримувало товар на умовах само вивозу зі складу Продавця (ФОП ОСОБА_3) м. Львів. Перевезення виконував перевізник ФОП ОСОБА_4, що підтверджується наданими суду доказами, а саме: договором перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.04.2012 року №0204/2012 (т.1, а.с. 62-63 ), актами здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Винстайл» від 31.05.2012 року, податковими накладними: від 04.05.2012 року №1 на загальну суму 36752,23 грн. у т.ч. ПДВ 6125,38 грн., від 10.05.2012 року №7 на загальну суму 81297,36 грн. у т.ч. ПДВ 13549,56 грн., від 18.05.2012 року №14 на загальну суму 73989,65 грн. у т.ч. ПДВ 12331,61 грн., від 30.05.2012 року №21 на загальну суму 17457,48 грн. у т.ч. ПДВ 2909,58 грн.; видатковими накладними від 04.05.2012 року №РН-000097 на загальну суму 36752,23 грн. у т.ч. ПДВ 6125,38 грн., від 10.05.2012 року №РН-000099 на загальну суму 81297,36 грн. у т.ч. ПДВ 13549,56 грн., від 18.05.2012 року №РН-000104 на загальну суму 73989,65 грн. у т.ч. ПДВ 12331,61 грн., від 30.05.2012 року №РН-000118 на загальну суму 17457,48 грн. у т.ч. ПДВ 2909,58 грн.; товаро - транспортними накладними від 04.05.2012року №16, від 10.05.2012 року №19, від 18.05.2012 року №21, від 30.05.2012 року №24. Оплата за надані транспортні послуги підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «Вінстайл». (т.1, а.с.65-66, 72-79, 216-219).
Вивантаження товару здійснювалося перевізником на складі ТОВ «Вінстайл» у м. Києві. (ТОВ «Вінстайл» орендує у ТОВ «Шелтон» приміщення під розміщення складу, що підтверджується договором суборенди 3-МВ від 01 червня 2011 року. (т.1, а.с. 58-61).
Судом встановлено, що на початок травня 2012 року залишок товарів на складі становив всього на загальну суму 118142,93 грн. Всього за травень 2012 року ТОВ «Вінстайл» оприходувало на свій склад товарів на суму 214990,99 грн., з яких від фОП ОСОБА_3 отримано товару на суму 174580,62 грн. (без ПДВ). Відвантажено покупцям за травень 2012 року на суму 221174,60 грн. Відвантаження товару здійснювалося з урахуванням залишків товару на початок травня 2012 року. Відвантаження товару покупцям ТОВ «Вінстайл» здійснювало на своєму складі (м. Київ, вул.. М.Вовчка,18 А) на умовах само вивозу покупцями.
Рух товару за травень 2012 року на складі підтверджується журналом - ордером та відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та відомістю по рахунку 281 «Товари на складі». ( т.1, а.с. 208-215).
Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг та використання іх у власній господарській діяльності.
Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його котрагентом безпідставним.
Також, суд зазначає, що єдиною підставою для встановлення нереальності господарських операцій позивача з контрагентом слугували Акти перевірки від 19.03.2013 року № 140/23-3/32683911 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТолДен» з питань взаємовідносин з ПП «Індустріальна Будівельна компанія», з ПП «Вентура» за вересень 2010 року, з ТОВ «Компанія Бітіком» за вересень - жовтень 2011 року»; від 22.04.2013 року № 207/17-20/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТзОВ «Матадор» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року» ( т.2, а.с. 54-80).
Суд зазначає, що контрагент позивача ТОВ "Толден" оскаржив у судовому порядку дії Державної податкової інспекції у Києва -Святошинському районі Київської області Державної податкової служби, пов'язані з проведенням зустрічної звірки ТОВ "Толден" з питань з питань взаємовідносин з ПП «Індустріальна Будівельна компанія», з ПП «Вентура» за вересень 2010 року, з ТОВ «Компанія Бітіком» за вересень - жовтень 2011 року. А також, визнання незаконними дій відповідача щодо визнання у акті № 140/23-3/32683911 від 19.03.2013 року нікчемними правочинів, укладених позивачем.
Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду по справі №810/1799-13 від 24 квітня 2013 року адміністративний позов ТОВ "Толден" задоволено частково та визнано протиправними дії, здійснені Державною податковою інспекцією у Києво -Святошинському районі Київської області Державної податкової служби, з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Толден" з питань взаємовідносин з ПП «Індустріальна Будівельна компанія», з ПП «Вентура» за вересень 2010 року, з ТОВ «Компанія Бітіком» за вересень - жовтень 2011 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 810/1799/13-а від 10 вересня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києва -Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року - без змін. (т.1, а.с. 83-90).
Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.44.1 ст.44, п.44.3 ст.44, п. 44.5 ст.44, 44.6 ст. 44, п.185.1 ст.185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 130751,00 грн., у тому числі за вересень 2011 року на суму 95835,00 грн., за травень 2012 року на суму 34916,00 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.
Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень п.44.1 ст.44, п.44.3 ст.44, п. 44.5 ст.44, 44.6 ст. 44, п.185.1 ст.185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, безпідставним.
Щодо встановлення контролюючим органом порушень ст.44, п.138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Толден» у вересні 2011 року, всього в сумі 479173,00 грн., та занижено податок на прибуток за ІІІ кв. 2011 року на загальну суму 479173,00 грн., за І півріччя 2012 року на загальну суму 174581,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з пунктом 137.1. Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах із контрагентами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам із контрагентами, у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем ст.44, п.138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 07.02.2014 року № 0000172200 та від 15.04.2014 року №0000682200, прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив :
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Каховською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 07.02.2014 року № 0000172200, яким ТОВ "Вінстайл" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 163439,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 130751,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 32688,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Каховською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 15.04.2014 року № 0000682200, яким ТОВ "Вінстайл" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 156037,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 146872,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 9165,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінстайл" (код ЄДРПОУ 37431623) судовий збір в сумі 487, 20 грн. (Чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 червня 2014 р.
Суддя /підпис/ Войтович І.І.
кат. 8.3.3
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2014 |
Оприлюднено | 03.07.2014 |
Номер документу | 39492120 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Войтович І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні