Рішення

від 25.06.2014 по справі 904/3995/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.14р. Справа № 904/3995/14

За позовом Прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ, в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривого Рога, Дніпропетровської області

до Житлово-будівельного кооператива "РАССВЕТ-17", м. Кривого Рога

про стягнення 55 244,15 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Прокурора: Матісова О.В., посвідчення № 001453 від 27.08.12 р.

Від Позивача: представник Кожемятов К.М., довіреність № 112/01 від 13.01.2014 р.

Від Відповідача: представник Іванова Т.І., посвідчення АВ № 677557 від 29.01.2014 р., Сорока В.І., довіреність № б/н від 24.06.2014 р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" звернувся з позовом до Житлово-будівельного кооператива "РАССВЕТ-17", в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 48 009 грн. 14 коп. основного боргу, інфляційні витрати 2250,08грн., 3% річних 320,18грн. та 7% штрафу 3044,97грн.;

винести на стадії порушення провадження у справі ухвалу про забезпечення позову, а саме: накладення арешту на рахунки та майно відповідача;

стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.

Позивач обґрунтував свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем грошових зобов'язань за договором № 193 від 21.10.2013р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач подав до позову:

- розрахунок ціни позову;

- копії актів здачі-прийняття послуг;

- копія договору купівлі-продажу теплової енергії;

- копії реєстраційних та статутних документів Відповідача та Позивача.

На виконання вимог ухвали суду від 10.06.2014р. Позивач надав до справи:

- акт звірки по справі № 904/3995/14, станом на 19.06.2014р. з відміткою про отримання 4-х примірників;

- довідка про стан заборгованості ЖБК «Рассвет-17» станом на 23.06.2014р.;

- копія статуту ЖБК «Рассвет-17» від 25.10.2002р.

Представники Відповідача в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що за їх даними заборгованість об'єднання складає 17253,89грн.

В судовому засіданні 24.06.14р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Криворізька теплоцентраль» (Позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Рассвет-17» (Відповідач) 21.10.2013р. укладено договір № 193 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов укладеного Договору Позивач бере на себе зобов'язання постачати Відповідачу теплову енергію, а Відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію, у терміни передбачені Договором (п1.1 Договору). Свої договірні зобов'язання Позивач виконав у повному обсязі, про що свідчать акти прийому - передачі послугза період з листопада 2013р. по березень 2014р., які підписані за участю Відповідача.

Пунктом 7.2.7 Договору передбачено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки.

Відповідач в порушення п.п. 6.1.-6.3. Договору не виконав свої зобов'язання, не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію своєчасно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунком, у зв'язку з чим станом на 15.05.2014 р. за період з листопада 2013р. по березень 2014р. утворилась заборгованість в сумі 48009,14 грн. На момент вирішення спору заборгованість Відповідача склала 29277,23грн. через погашення частини боргу після порушення справи в суді.

Керуючись ст. 625 ЦК України та п. 7.2.7 Договору Позивач нарахував інфляційні збитки на суму 2250,08 грн., 3% річних - 320,18 грн., пені - 1619,78 грн. та 7% штрафу - 3044,97 грн. за період прострочення з 21.12.2013року по 21.04.2014року.

Спір між сторонами полягає в тому, що платежі, які надходять до Позивача від мешканців об'єднання, зараховуються в погашення боргу за інші періоди, який стягнутий в судовому порядку.

З урахувань встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 534 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Пунктом 6.8 укладеного сторонами договору від 21.10.2013р. № 193 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді визначено, якщо при погашенні дебіторської заборгованості боржником в первинних документах не зазначено період, за який відбувається погашення заборгованості, зараховувати платежі чи інші форми розрахунків в сплату заборгованості по мірі її виникнення в хронологічній послідовності згідно принципу нарахування і відповідності.

Під час судового розгляду Відповідач заявив, що на його поточний рахунок накладено арешт для виконання раніше прийнятого судового рішення про стягнення боргу за отримане теплову енергію від Позивача. Поточні платежі здійснювалися на рахунок Позивача безпосередньо членами об'єднання.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що з боку Відповідача як юридичної особи відсутні докази здійснення платежів на заявлену у позові суму за спірний у справі період, оскільки поточні платежі надходили від членів об'єднання. Якби ці платежі поступали на поточний рахунок об'єднання, вони в будь-якому випадку б спрямовувалися на погашення боргу Відповідача перед Позивачем, який виник раніше, оскільки виконання раніше прийнятого судового рішення є безумовним. З огляду на це, суд вважає, що визначена Позивачем остаточно сума боргу у розмірі 29277,23грн. доводиться матеріалами справи і не спростована Відповідачем належним чином.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, 901-903 ЦК України та ст.ст. 4, 173, частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші сторони господарських відносин зобов'язання повинні виконувати належним чином у відповідності з законом, іншими правовими актами, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У відповідності з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем з оплати отриманої теплової енергії у гарячій воді своєчасно та у повному обсязі, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 29277,23грн. 3% річних - на суму 320,18 грн. та інфляційних втрат на суму 2250,08 грн. підлягають задоволенню. В частини позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 18731,91грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмета спору на підставі ч.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки після порушення у справі зазначена сума була перерахована в погашення боргу Відповідача.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України з огляду на те, що Відповідач не є прибутковою організацією, його кошти формуються за рахунок виключно внесків громадян - членів об'єднання, наявний факт часткового погашення боргу під час судового розгляду справи, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та 7% штрафу і визначити кожний із них на суму 100,00 грн.

В задоволенні вимоги Позивача щодо винесення на стадії порушення провадження у справі ухвали про забезпечення позову, а саме: накладення арешту на рахунки та майно Відповідача слід відмовити за недоведеністю наявності обставин, які можуть бути підставою для забезпечення позову.

Судові витрати у справі покладаються повністю на Відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України та з урахуванням п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-17» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 6, ЄДРПОУ 23077146) на користь Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, р/р 26037301133 в філія Жовтневого відділення №7714 ВАТ "Ощадбанк", МФО 805012, код ЄДРПОУ 00130850) суму заборгованості у розмірі: 29277,23грн. основного боргу; інфляційні витрати - 2250,08 грн., 3% річних - 320,18 грн., пені - 100,0грн., 7% штрафу на суму 100,0 грн. та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення пені на суму 1519,78грн. та 7% штрафу на суму 2944,97грн. - відмовити.

В частини позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 18731,91грн. провадження у справі припинити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся

Повне рішення складено 27.06.2014р.