Постанова

від 27.06.2014 по справі 816/2172/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

           ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м   У к р а ї н и 27 червня 2014 року м.  ПолтаваСправа №816/2172/14 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сектор - Н" про стягнення боргу, В С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сектор - Н" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Фірма "Сектор - Н") про стягнення боргу зі сплати авансових внесків з податку на прибуток загалом в розмірі 3196 грн 33 коп., посилаючись на невиконання відповідачем обов'язку зі сплати грошового зобов'язання. У судове засідання 23 червня 2014 року з'явився представник позивача. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав. Зважаючи на приписи частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 23 червня 2014 року суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини. Судом встановлено, що відповідачем 07 лютого 2013 року до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, в якій самостійно розраховано суму авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, що мають бути сплачені протягом березня-грудня 2013 року та січня-лютого 2014 року, в розмірі 762 грн щомісячно /а.с. 18/. У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку зі сплати авансових внесків, за особовим рахунком останнього утворилась заборгованість в розмірі 3045 грн 60 коп. Крім того, позивачем проведено ряд камеральних перевірок податкової звітності   ТОВ "Фірма "Сектор - Н" з податку на прибуток, за результатами яких, на підставі актів перевірок від 16 грудня 2013 року №2852/16-01-15-03/37371507 /а.с. 17/, від 16 грудня      2013 року №2853/16-01-15-03/37371507 /а.с. 15/, винесено податкові повідомлення-рішення: - від 27 грудня 2013 року №0014431503 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 75 грн 07 коп. /а.с. 16/; - від 27 грудня 2013 року №0014451503 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 75 грн 66 коп. /а.с. 16/. Дані податкові повідомлення-рішення надіслано відповідачу поштою, однак поштове відправлення повернулось до податкової інспекції з відміткою від 01 лютого 2014 року про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 14 - зворот/. Посилаючись на несплату відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, ДПІ у м. Полтаві звернулась до суду. Надаючи правову оцінку спірним відносинам сторін та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного. У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. За змістом статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, окрім іншого, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Як визначено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації /абзац 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України/.   У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань /абзац 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України/. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік /абзац 10 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України/. Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Таким чином, відповідач зобов'язаний протягом березня-грудня 2013 року та січня-лютого 2014 року сплачувати авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 762 грн щомісячно. Дане зобов'язання є узгодженим та не може бути оскаржено. У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку зі сплати авансових внесків протягом листопада-грудня 2013 року та січня-лютого 2014 року, за особовим рахунком останнього утворилась заборгованість в розмірі 3045 грн 60 коп. /а.с. 4/. Крім того, відповідно до положень статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. В силу пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.    А відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. При цьому, абзацом 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.   Зазначені вище податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу 01 лютого 2014 року /а.с. 14 - зворот/. Разом з цим, доказів оскарження таких повідомлень-рішень в установленому законом порядку суду не надано. Отже, зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 150 грн 73 коп. є узгодженим та мало бути сплаченим в строк до 11 лютого 2014 року. Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.   Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Полтаві 12 грудня 2013 року сформовано та 13 грудня 2013 року надіслано відповідачу податкову вимогу №580-15 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 759 грн       60 коп. /а.с. 5/. Однак, поштове відправлення повернулось до податкової інспекції з відміткою від 14 січня 2014 року про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 6/. Сторонами доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано. Податковий борг відповідачем не сплачено, що підтверджено відомостями картки особового рахунка ТОВ "Фірма "Сектор - Н" /а.с. 29/. Контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України /підпункт 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України/. Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.   Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті вимог позивача чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав. Разом з тим, наявність за особовим рахунком ТОВ "Фірма "Сектор - Н" податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями підтверджено матеріалами справи в їх сукупності. Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі. За відсутності документального підтвердження понесених сторонами у справі судових витрат, питання щодо їх розподілу суд не вирішує. Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сектор - Н" про стягнення боргу задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сектор - Н" (код ЄДРПОУ 37371507; вул. Визволення, 22, м. Полтава, Полтавська область, 36009) 3196 (три тисячі сто дев'яносто шість) гривень 33 (тридцять три) копійки авансових внесків з податку на прибуток на розрахунковий рахунок №31112165700002, код бюджетної класифікації платежу 11024000, одержувач - управління Державної казначейської служби у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, МФО 831019.           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.           Суддя                                                                                О.О. Кукоба