Рішення

від 25.06.2014 по справі 902/735/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2014 р. Справа № 902/735/14

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Мельника П.А ., при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний інженерний центр "Нові технології" 21009, м.Вінниця. вул.Івана Бевза, буд.2, кв.6

до : Комунально експлуатаційного відділку м.Вінниця 21009, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, буд.87

про стягнення 51 670,43 грн. згідно договору № 12 від 27.11.2012р. та акту виконаних робіт від 26.12.2012р.

За участю представників сторін:

позивача : Бачеріков В.В. - зі слів - керівник Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний інженерний центр "Нові технології";

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний інженерний центр "Нові технології" до Комунально експлуатаційного відділку м.Вінниця про стягнення 51 670,43 грн. згідно договору № 12 від 27.11.2012р. та акту виконаних робіт від 26.12.2012р., з яких: 49878,43 грн. основного боргу, 996,90 грн. 3% річних, 670,72 грн. штрафу, 124,50 грн. пені та 3000,00 грн. витрат за надання юридичних послуг.

Ухвалою суду від 02.06.14 р. порушено провадження у справі № 902/735/14 та призначено до розгляду на 25.06.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав, визначених в позові. Крім того, уточнив найменування позивача, просив при прийнятті рішення врахувати дані уточнення.

Представник відповідача правом захисту не скористався, до суду не з''явився, причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 3945 від 10.06.14 р., яке знаходиться в матеріалах справи. При цьому слід вказати, що відзиву та/або будь - яких клопотань по справі від останнього не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

На виконання укладеного 27.11.12 р. між сторонами у справі договору №12 по виконанню робіт з поточного ремонту покрівлі, позивачем було виконано ремонт покрівлі бані військової частини 3679 на загальну суму 49878,43 грн.

Свої зобов'язання з виконання вказаних послуг позивач виконав належним чином та без зауважень щодо обсягу та якості робіт, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 26.12.12 р., підписаним та скріпленим печатками сторін.

Згідно з пунктом 2.2. договору оплата за виконані роботи здійснюється на протязі 30 днів з моменту підписання актів здачі - приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Добровільна відмова відповідача від проведення розрахунку, спонукала позивача звернутись з даним позовом до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору від 27.11.2012 р. належним чином, що підтверджується обопільно підписаним актом від 26.12.12 р. приймання виконаних будівельних робіт, який міститься в матеріалах справи.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 49878,43 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вказаної суми боргу (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 49878,43 грн. за виконані підрядні роботи підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Визначаючись щодо штрафних санкцій та 3% річних, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення 996,90 грн. 3% річних, суд не може здійснити перерахунок вказаної суми та перевірити правильність їх нарахування, оскільки позивачем чітко не визначено період, за який нараховувалась вказана сума, відтак суд вважає за необхідне залишити позов в цій частині без розгляду.

Поряд з тим, законодавцем визначено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з позовних вимог МП "ТОВ "РІЦ "Нові технології", позивачем заявлено не договірні штрафні санкції, а штраф та пеню, які були останньому нараховані Пенсійним фондом в зв''язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати робітникам за виконані роботи із-за відсутності коштів на підприємстві.

Розглянувши дану вимогу, суд не вбачає правових підстав для її задоволення, оскільки позивачем не доведено причинно - наслідкого зв''язку між порушенням відповідачем договірних зобов''язань по даному спору та правовідносинами позивача з Управлінням пенсійного фонду в м.Вінниці. Поряд з тим, нормативно вказану суму не доведено, жодного доказу в обгрунтування викладеного, позивачем не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Крім того, позивачем заявлено до відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на оплату правової допомоги в розмірі 3000,00 грн. За результатами розгляду цієї вимоги суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи 01.07.2013 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_2, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 26.11.07 р., укладено договір про надання юридичних послуг.

В якості оплати юридичної допомоги позивачем через канцелярію суду надано видатковий касовий ордер від 08.11.13 р. на суму 2000,00 грн. та видатковий касовий ордер від 31.10.13 р. на суму 1000,00 грн. Суд не може взяти до уваги дані докази, як належні, оскільки вони не містять належних реквізитів, які застосовуються до даного виду первинного документу для оформлення видачі готівки з каси підприємств (юридичних осіб). Так, касовий ордер повинен містити реквізити документа, що посвідчує особу одержувача готівки, дату одержання, відтиск штампа касира "Оплачено", тощо. При цьому, отримання коштів особа-одержувач засвідчує своїм підписом з зазначенням суми прописом на видатковому касовому ордері. Дані відмітки на згаданих ордерах відсутні, тому вони не можуть слугувати належним доказом оплати наданих юридичних послуг.

Поряд з тим, згідно п.2.2. Договору про надання юридичних послуг від 01.07.13 р. Замовник проводить оплату Виконавцю в розмірі, передбаченому умовами договору по завершенню робіт на підставі підписаного сторонами акту здачі - прийому наданих послуг. Як свідчать надані докази, вказаного акту про виконання адвокатом обумовлених договором робіт матеріали справи не містять.

Суд бере до уваги й той факт, що ухвалою суду від 27.09.13 р. по справі №902/1349/13, ухвалою суду від 31.12.13 р. по справі № 902/1766/13, ухвалою суду від 28.02.14 р. по справі №902/216/14, ухвалою суду від 03.04.14 р. по справі № 902/396/14, ухвалою суду від 08.05.14 р. по справі № 902/605/14, ухвалою суду від 19.05.14 р. по справі №902/645/14 судом було повернуто позовну заяву за позовом Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний інженерний центр "Нові технології" до Комунального експлуатаційного відділку м.Вінниця про стягнення 51 670,43 грн. згідно договору №12 від 27.11.2012р. та акта від 26.12.2012р. виконаних робіт без розгляду майже з аналогічних підстав, що свідчить про фактичну некомпетентність адвоката та неналежне виконанння останнім своїх зобов''язань по Договору від 01.07.13 р.

Враховуючи викладене в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення витрат на оплату послуг адвоката, на підставі чого в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 81, 82, 85, 115 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниця (21009, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, буд.87, код 08320218) на користь Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний інженерний центр "Нові технології" (21009, м.Вінниця. вул.Івана Бевза, буд.2, кв.6, код 13298768) 49 878,43 грн. основного боргу та 1 763,63 грн. судового збору.

3. В стягненні 670,72 грн. штрафу відмовити.

5. В стягненні 124,50 грн. пені відмовити.

6. В стягненні 3000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг відмовити.

7. Позов в частині стягнення 996,90 грн. 3% річних залишити без розгляду.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

9. Рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 27 червня 2014 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21009, м.Вінниця. вул.Івана Бевза, буд.2, кв.6

3 - відповідачу 21009, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, буд.87