Рішення

від 25.06.2014 по справі 914/1587/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 р. Справа № 914/1587/14

За позовом:Дрогобицького районного територіального медичного об'єднання, с. Лішня, до відповідача:приватного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м. Дрогобич, про: про стягнення заборгованості за договором №2 від 11.12.2012 року.

Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Шабан В.Г. - довіреність від 10.06.2014 р., відповідача:Бурмас Ю.Р. - довіреність від 06.01.2014 р. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Дрогобицького районного територіального медичного об'єднання до приватного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" про стягнення коштів. Ухвалою від 08.05.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.05.2014 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №2 від 11.12.2012 р. не здійснив оплати наданих послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 66.416,85 грн. Крім того, відповідачу нараховано 2.656,97 грн. інфляційних нарахувань, 1.577,41 грн. - 3% річних. В судове засідання 25.06.2014 р. подано заяву про зменшення позовних вимог (вх. №3261/14 від 25.06.2014 р.). Згідно з цією заявою просить стягнути з відповідача 60.828,55 грн. боргу, 2.126,42 грн. інфляційних втрат, 1.462,69 грн. - 3% річних.

У зв'язку зі зменшенням позовних вимог суд враховує наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач у поданому відзиві заперечив проти позовних вимог у зв'язку з наступним. Строк виконання відповідачем зобов'язань за договором прив'язаний до настання певної події, а саме моменту виплати зарплати своїм працівникам. Однак на момент подання позову відповідач знаходиться в скрутному фінансовому становищі та у нього існує заборгованість перед своїми працівниками із виплати заробітної плати за 2013 рік, строк виконання зобов'язання перед позивачем ще не настав, а тому право останнього не порушене. Крім того, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором не відповідає дійсності та не може бути належним доказом надання послуг.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №2 від 11.12.2012 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору замовник (відповідач у справі) виділяє кошти на фінансування фонду заробітної плати працівникам медпункту: зав. медупунктом - 0,5 ставки, фельдшерів - 1,0 ставки, медичній сестрі фізіо-терапевтичного кабінету - 0,5 ставки в умовах, визначених даним договором. Виконавець (позивач у справі) забезпечує комплексне лікувально-профілактичне обслуговування працівників замовника, забезпечує пріоритетне надання медичної допомоги працівникам замовника.

Відповідно до п. 3.1 Договору за виконану роботу відповідач перераховує на спецрахунок Дрогобицького районного територіального медичного об'єднання щомісячно 4.100,00 грн. з розрахунку: 1.200,00 грн. зав. медпунктом, 2.000,00 грн. фельдшерам медпункту, 900,00 грн. медсестрі фізіотерапевтичного кабінету, крім цього враховуючи відрахування по ст. 2 у ФСС.

Відповідно до п. 3.3 Договору перерахування договірної суми відповідач здійснює щомісячно не пізніше трьох банківських днів після виплати заробітної плати працівникам ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів".

На виконання умов договору позивачем надано, а відповідачем прийнято надані послуги, про що складено заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників від 30.12.2013 р. Зазначений акт скріплений підписами представників та печатками сторін. Жодних претензій та зауважень сторонам не висловлено.

В порушення умов Договору, відповідач не провів оплати наданих медичних послуг за січень - грудень 2013 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 66.416,85 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі договору про надання послуг в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором..

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодекс України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зважаючи на ці обставини, оскільки відповідачем отримано послуги, та не оплачено їх позивачу, останнім заявлено про стягнення заборгованості, відтак у відповідача виник обов'язок сплатити зазначену суму. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 60.828,55 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 2.126,42 грн. інфляційних втрат, 1.462,69 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 1, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (адреса: вулиця Гайдамацька, будинок 22, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 00240158 ) на користь Дрогобицького районного територіального медичного об'єднання (адреса: вулиця Івана Франка, будинок 32, село Лішня, Дрогобицький район, Львівська область, 82127; ідентифікаційний код 20828379 ) 60.828,55 грн. основного боргу, 2.126,42 грн. інфляційних втрат, 1.462,69 грн. - 3% річних, 1.827,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.06.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.