Постанова

від 25.06.2014 по справі 905/7714/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 905/7714/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПрокопанич Г.К. суддів :Алєєвої І.В., Татькова В.І. (доповідача) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тюльпан" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014 р. та на рішеннягосподарського суду Донецької області від 29.01.2014 р. у справі№ 905/7714/13 господарського суду Донецької області за позовом КП Слов'янської міської ради "Словміськводоканал" доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тюльпан" прозобов'язання укласти договір № 185 від 01.09.2013 р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення за участю представників: від позивача - не з'явилися від відповідача - не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року КП Слов'янської міської ради "Словміськводоканал" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тюльпан" про зобов'язання укласти договір № 185 від 01.09.2013 р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення у редакції позивача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.01.2014 р. (головуючий суддя Філімонова О.Ю., судді: Мирошниченко Я.С., Нестеренко Ю.С.), залишеному без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014 р. (головуючий суддя Радіонова О.О., судді: Марченко О.А., Зубченко І.В.) позові вимоги КП Слов'янської міської ради "Словміськводоканал" задоволено, зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тюльпан" укласти з КП Слов'янської міської ради "Словміськводоканал" договір № 185 від 01.09.2013 р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення в редакції позивача. При цьому, зазначено, що договір № 185 від 01.09.2013 р. вважається укладеним з моменту набрання чинності рішення суду. Судові витрати покладено на відповідача.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тюльпан" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014 р. та рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що КП Слов'янської міської ради "Словміськводоканал" є юридичною особою, яка відповідно до п. 3.1. Статуту здійснює виробництво та централізоване постачання питної води, а також водовідведення споживачам у порядку встановленому законодавством України. Предметом діяльності Підприємства згідно п. 3.2. Статуту є отримання води із підземних та поверхневих джерел, її обробка, згідно із стандартами, та постачання абонентам; приймання, транспортування та очищення каналізаційних стоків. При цьому, судами досліджено, що ліцензією серії АГ № 500090 від 01.02.2013 р., виданою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Комунальне підприємство Слов'янської міської ради "Словміськводоканал" наділено правом постачання централізованого водопостачання та водовідведення. Тобто, позивач є виконавцем комунальних послуг з водопостачання та водовідведення.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тюльпан", яке згідно п.1.1. Статуту створено власниками квартир багатоквартирного будинку №7 по провулку Виноградному у м. Слов'янську шляхом реорганізації житлово-будівельного кооперативу, є неприбутковою організацією та може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними та юридичними особами.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 19.01.2005 р. № 30 "Про перереєстрацію житлово-будівельного кооперативу №28 "Тюльпан" перереєстровано житлово-будівельний кооператив № 28 "Тюльпан" за адресою пров. Виноградний, б. 7 в Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тюльпан".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що, посилаючись на ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", позивач направив на адресу відповідача лист № 1809/08 від 21.08.2013 р. разом із підписаним проектом договору № 185 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.09.2013 р.

Натомість, відповідач, отримавши зазначений проект договору, повідомив позивача, що вважає підписання такого договору недоцільним, оскільки квартиронаймачі ОСББ "Тюльпан" переведені на особові рахунки по централізованому водопостачанню та водовідведенню та кожний з них сплачує рахунок самостійно. Тобто, відповідач, у встановлений законодавством строк, договір не підписав, що і стало підставою для виникнення спору у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що позивач обґрунтував наявність встановленого законом обов'язку укладення договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а відтак, дійшли висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є такими, що здійснені внаслідок повного з'ясування усіх фактичних обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини, натомість, доводи заявника касаційної скарги не грунтуються на нормах права з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. №1875-1У, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 р. №2198-Ш, Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 р. № 2866-Ш, а також Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Зазначені положення кореспондуються з вимогами ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", якою визначено, що послуги водопостачання та водовідведення надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати, житлово-комунальну послугу. Виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Власника будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд, вищеназвана норма закону визначає як фізичну або юридичну особу, якій належить зареєстроване у встановленому порядку право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом.

Відповідно до ч.1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, визначених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч. 3 ст. 184 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Як вірно зазначають суди, послуги з надання водопостачання та водовідведення за змістом ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є одним з видів комунальних послуг. Положеннями статті 29 цього ж закону визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Судами першої та апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України встановлено, що відповідач є балансоутримувачем будинку № 7, розташованого у м. Слов'янську на просп. Виноградний. Документів, які б свідчили про те, що балансоутримувач житлового фонду - ОСББ "Тюльпан" уклав з позивачем (виробником та виконавцем комунальних послуг) договір на надання житлово-комунальних послуг матеріали справи не містять. При цьому, судами встановлено, що відповідач не надав доказів того, що кожна квартира будинку, розташованого у м. Слов'янськ, просп. Виноградний,7 приєднана безпосередньо до мереж постачання водовідведення позивача. Відтак, враховуючи наведені вище положення норм чинного в Україні законодавства, а також враховуючи встановлені господарськими судами фактичні обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції з обґрунтованими висновками судів про задоволення позову в частині укладення договору №185 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.09.2013 р.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 5 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 111 7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тюльпан" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014 р. викласти в такій редакції:

"Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тюльпан" задовольнити частково. Рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2014 р. змінити. З резолютивної частини рішення виключити пункт два. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 29.01.2014 р. залишити без змін.".

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя І.В. Алєєва

Суддя (доповідач) В.І. Татьков