Рішення

від 19.06.2014 по справі 22-ц/796/5272/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/796/5272/2014 Головуючий в суді 1 інстанції - СкрипникО.Г.

Доповідач - Ящук Т.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Лужецькій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Д.К.-ТУР», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення з посади директора,

встановила:

У жовтні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів ТОВ «А.Д.К.-ТУР», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення з посади директора. Просила визнати її звільненою з посади директора ТОВ «А.Д.К.-ТУР» на підставі ст. 38 КЗпП України з 19 червня 2013 року; зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснити внесення змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «А.Д.К.-ТУР», які містяться в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пов'язаних зі зміною керівника та виключити її зі складу фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Вказувала, що її право на звільнення з посади порушене відповідачами, а факт подальшого перебування на посаді директора породжує юридичні наслідки. Власник товариства в порушення ст. 38 КЗпП України не надав рішення про її звільнення, тим самим порушивши її право на звільнення та вільний вибір роду діяльності. Зазначені обставини судом першої інстанції враховані не були.

В судовому засіданні апелянт підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити. Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись за наявними у матеріалах справи адресами. Колегією суддів визнано за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідачів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_2 свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона працювала в ТОВ «А.Д.К.-ТУР» на посаді директора товариства, починаючи з 22.11.2012 року. В травні 2013 року позивач направила на адресу засновників ТОВ «А.Д.К.-ТУР» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяву про звільнення її з посади директора за власним бажанням та скликала позачергові збори засновників для вирішення питання про зміну керівника ( директора) ТОВ «А.Д.К.-ТУР». Проте засновники товариства рішення про звільнення позивача з посади директора не прийняли, позачергові збори засновників для вирішення питання про звільнення з посади директора та призначення іншого директора товариства не відбулися.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «А.Д.К.-ТУР» від 21 листопада 2012 року ОСОБА_2 призначена на посаду директора товариства з 22.11.2012 року та їй доручено провести передбачені чинним законодавством дії для державної реєстрації змін до установчих документів та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з правом передоручення.

07 травня 2013 року ОСОБА_2 направила на адресу ТОВ «А.Д.К.-ТУР» заяву про складання з себе повноважень директора за власним бажанням з 07.05.2013 року. 17.05.2013 року позивач повідомила товариство про скликання у зв'язку з цим загальних зборів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із положень ст. 145 ЦК України та ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», відповідно до яких до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить обрання та відкликання директора товариства.

З матеріалів справи встановлено, що збори учасників товариства з питання щодо звільнення позивача не збиралися, рішення про звільнення позивача з роботи зборами не приймалося. За таких обставин суд дійшов висновку, що питання про звільнення позивача з посади директора може бути прийнято виключно зборами учасників ТОВ «А.Д.К.-ТУР», а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Проте, виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів вважає, що погодитись з висновками суду першої інстанції неможливо, оскільки висновки суду не в повному обсязі відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Частиною 4 ст. 145 ЦК України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення і відкликання виконавчого органу товариства.

Відповідно до розділу 8 Статуту ТОВ «А.Д.К.-ТУР» органами управління товариством є : загальні збори учасників та одноособовий виконавчий орган - директор.

Пунктом 8.3 Статуту товариства передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства входять питання, зокрема, призначення, а також звільнення директора товариства.

Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві станом на 13 лютого 2014 року, місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Д.К.-ТУР» є м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, офіс 206.

Відповідно до вказаного витягу, учасниками товариства є відповідачі ОСОБА_3, що проживає у м. Черкаси, та ОСОБА_4, що проживає в м. Умань, Черкаської області; керівником значиться позивач ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2013 року ОСОБА_2 звернулась до загальних зборів товариства з заявою про складання з себе повноважень директора за власним бажанням. 28.05.2013 року директором товариства ОСОБА_2 було направлено повідомлення учасникам товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скликання позачергових зборів на 03 червня 2013 року для вирішення заяви ОСОБА_2 про звільнення із займаної посади за власним бажанням ( а.с. 11-12).

Матеріалами справи підтверджується, що зазначене повідомлення було направлене цінними листами на адреси місця проживання засновників товариства та отримане ними. Проте у вказаний строк загальні збори учасників товариства не відбулись.

26.07.2013 року позивач повідомила засновникам товариства про те, що вона подала заяви в органи пенсійного фонду, податкової інспекції, до Українського професійного банку та ПАТ КБ «ПриватБанк» про те, що вона склала з себе повноваження директора товариства, у зв'язку з чим не несе фінансової та господарської відповідальності за діяльність даного товариства ( а.с. 15-22).

Як вбачається із заяви учасника товариства ОСОБА_4, вона 26.06.2013 року звернулась до загальних зборів ТОВ «А.Д.К. -ТУР» із заявою про вихід зі складу учасників товариства, відмову від засновницьких прав та від права власності у статутному капіталі товариства на суму 137 780 грн., що становить 83% статутного капіталу, на користь іншого учасника - ОСОБА_3 Одночасно цією заявою відповідач ОСОБА_4 підтвердила про відсутність будь-яких претензій до товариства. ( а.с. 42) Вказана заява посвідчена 26.06.2013 року приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_5 за реєстровим № 346.

З матеріалів справи вбачається, що повістки, направлені на адресу відповідача ТОВ «А.Д.К.-ТУР» за адресою його місцезнаходження вручені представнику товариства не були, із відміткою поштового відділення про те, що адресат не розшуканий. Відповідач ОСОБА_3 судові повідомлення та виклики також не отримує, вони повертаються за закінченням терміну зберігання в поштовому відділенні.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що станом на час ухвалення рішення суду загальні збори ТОВ «А.Д.К.- ТУР» не проведені, питання про звільнення позивача з посади директора не вирішено, іншої особи на цю посаду не обрано.

При цьому також встановлено, що позивачем її заява від 07.05.2013 року про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України не відкликана. В судовому засіданні позивач пояснила, що фактично трудові відносини між нею та товариством припинені з травня 2013 року, усі документи щодо діяльності товариства та печатка знаходяться у засновників, доступу до приміщення, в якому вона працювала раніше, вона не має, офіс зачинено, і чи ведеться діяльність товариства за іншою адресою - їй не відомо.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору не було враховано специфіки становища керівника господарського товариства, який об'єднує в собі як статус виконавчого органу товариства, так і статус найманого працівника.

Відповідно до протоколу № 14 від 21.11.2012 року, ОСОБА_2 призначена зборами товариства на посаду директора.

За змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України передбачене право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Отже, за змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст. 58, 60,-62 Закону України «Про господарські товариства» праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.

Проте, як встановлено матеріалами справи, учасники ТОВ «А.Д.К.-ТУР» - відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не провели загальних зборів товариства та заяву ОСОБА_2 про звільнення з посади директора не вирішили, тоді як позивач виконала вимоги закону щодо процедури звільнення за власним бажанням: подала відповідну заяву та призначила проведення зборів учасників товариства для її вирішення.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004 , від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право

на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Таким чином, відповідачами порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України .

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є частково обґрунтованими, оскільки невирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням її права щодо вільного вибору праці.

Зважаючи на те, що питання про звільнення директора товариства вирішується загальними зборами учасників товариства у встановленому законом порядку, то позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, оскільки у даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання припиненими трудових відносин між відповідачем ТОВ «А.Д.К.-ТУР» та позивачем як директором товариства, на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 19 червня 2013 року.

Позовні вимоги про зобов'язання учасників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та виключити ОСОБА_2 зі складу фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства, - задоволенню не підлягають, оскільки не визначені законом як спосіб захисту порушеного трудового права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання припиненими трудових відносин між товариством та позивачем.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-309, 313- 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 березня 2014 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення наступного змісту:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Д.К.-ТУР», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення з посади директора - задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.Д.К.-ТУР» ( код ЄДРПОУ 33444623) та директором товариства ОСОБА_2 на підставі ст. 38 КЗпП України з 19 червня 2013 року.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді