Ухвала

від 12.06.2014 по справі 2а/1770/4946/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року м. Київ К/9991/22292/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової інспекції

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012

у справі № 2а/1770/4946/11

за позовомДержавної податкової інспекції у м. Рівне доБлагодійного фонду «Злагода» проприпинення юридичної особи ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Рівне (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Рівне) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Благодійного фонду «Злагода» (далі по тексту - відповідач, БФ «Злагода») про припинення юридичної особи.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач має правовий статус юридичної особи, код 25314857, організаційно-правова форма - благодійна організація, зареєстрований в Управлінні юстиції в області - 27.11.1997 та взятий на облік платника податків податковим органом 06.01.1998 №032/0104.

За даними податкового обліку відповідач протягом тривалого часу (більше одного року) не подає до податкового органу податкових декларацій та інших документів фінансової звітності.

Як передбачено ч. 1 п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів, у порядку встановленому законодавством, звітність та інші документи пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» надає право органам державної податкової інспекції звертатись у передбачених законом випадках до суду із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, це право підтверджено підпунктом 12 п. 1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, в п. 2 цієї ж статті зазначається, що законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Згідно п. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, на основі норм п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Разом з тим, Закон України «Про об'єднання громадян» є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який регулює порядок створення діяльності, припинення діяльності об'єднань громадян, їх права та обов'язки, відповідальність за порушення встановлених для цих об'єднань норм та правил і його норми доповнюють норми загального закону, а в разі розбіжностей мають вищу юридичну силу, та підлягають застосуванню.

Згідно із ст. 1, ст. 3 Закону України «Про об'єднання громадян» об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про об'єднання громадян», громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів, п. 4 ст. 14 зазначено, що легалізацію громадської організації здійснює Міністерство юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами міських рад.

Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про об'єднання громадян» передбачено, що об'єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Статтею 26 цього ж Закону передбачений порядок здійснення фінансового контролю, таким чином об'єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про об'єднання громадян», припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску). Реорганізація об'єднання громадян здійснюється відповідно до його статуту. Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється у порядку, встановленому цим Законом. Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Статтею 32 Закону України «Про об'єднання громадян» визначено порядок примусового розпуску (ліквідації) об'єднання громадян, вичерпний перелік випадків, коли до об'єднання громадян застосовується даний вид стягнення, а також органи, яким надано право ініціювати примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян. Так за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках: 1) вчинення дій, передбачених ст. 4 цього Закону; 2) систематичного або грубого порушення вимог ст. 22 цього Закону; 3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом; 4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Таким чином, аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що при поданні позову позивачем не враховано особливостей щодо підстав та порядку припинення юридичної особи - громадської організації, якою є відповідач, встановлених Законом України «Про об'єднання громадян», який у даному випадку є спеціальною нормою в порівнянні з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та що в силу приписів ст. 32 Закону України «Про об'єднання громадян» ініціатором ліквідації юридичної особи - громадської організації може бути лише легалізуючий орган або прокурор.

Податковим органам чинним законодавством не надано повноважень для звернення з позовом до суду про припинення юридичної особи, яка є благодійною організацією.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова