Рішення

від 03.06.2014 по справі 910/6774/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6774/14 03.06.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестресурс-Груп»

до дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» акціонерного

товариства «Завод «Ленінська кузня»

про стягнення 182 576,56 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Ткаченко С.П. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвестресурс-Груп» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» про стягнення 182 576,56 грн., з яких 174 762,17 грн. - сума основного боргу, 1 747,62 грн. - пеня, 6 066,77 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 1308-10 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/6774/14 та призначено її розгляд на 20.05.2014 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі, а також документи, які були залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги суду не виконав, про причини неявки у судове засідання належним чином не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 р. розгляд справи було відкладено на 03.06.2014 р.

У вказаному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі та документи, які були залучені до матеріалів справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 03.06.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

13.08.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвестресурс-Груп» (далі - постачальник) та дочірнім підприємством «ЛК-Металургія» акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (далі - покупець) було укладено договір поставки № 1308-10 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість і ціна якої погоджуються в специфікаціях (додатках), які після підписання є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з п. 3.3 Договору датою поставки продукції є дата, вказана в накладній (товарно-транспортній накладній) при передачі продукції покупцю.

Відповідно до п. 5.2. Договору, розрахунки здійснюються наступним чином: покупець робить 100% передплату, якщо інше не вказано в специфікації.

На виконання умов Договору позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 189 762,17 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію, перерахувавши на рахунок позивача 15 000,00 грн.

Крім того, 04.11.2013 р. відповідач направив позивачу гарантійний лист про строки погашення заборгованості.

17.03.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 01, з вимогою погасити заборгованість у розмірі 174 762,17 грн. у найкоротші терміни.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить - 174 762,17 грн. (189 762,17 грн. - 15 000,00 грн.).

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи, а їх оригінали досліджувалися під час судових засідань, і відповідно, визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Сторонами не надано суду жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 174 762,17 грн.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 174 762,17 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 1 747,62 грн. пені, 6 066,77 грн. 3% річних.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.5 Договору за несвоєчасну сплату вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше 1% від суми заборгованості.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду, розмір пені становить більшу суму, ніж заявлена позивачем. Оскільки підстави для стягнення суми пені більшої, ніж заявлено, у суду відсутні, з відповідача підлягає стягненню 1 747,62 коп. пені.

Відповідно до розрахунку суду розмір 3% річних становить 5 600,41 грн.

У задоволенні 466,36 грн. 3% річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 174 762,17 грн., 1 747,62 грн. пені та 5 600,41 грн. 3% річних.

У стягненні 466,36 грн. 3% річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 3 642,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код 24371818) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестресурс-Груп» (69001, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 46, оф. 28, код 36911977) 174 762 (сто сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 17 коп. боргу, 1 747 (одну тисячу сімсот сорок сім) грн. 62 коп. пені, 5 600 (п'ять тисяч шістсот) грн. 41 коп. 3% річних та 3 642 (три тисячі шістсот сорок дві) грн. 20 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 27.06.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова