Ухвала

від 25.06.2014 по справі 2а-3295/10/1915

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2014 р. м. Київ К/9991/31172/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Гончар Л.Я., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Онікс» до Тернопільської міської ради про скасування рішення, - в с т а н о в и л а: Приватне підприємство «Онікс» звернулось до суду з позовом до Тернопільської міської ради про скасування рішення.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 15 жовтня 2010 року позов задоволено.

Скасовано рішення четвертої сесії Тернопільської міської ради четвертого скликання №4\4\42 від 25 липня 2002 року в частині вилучення з користування товариства власників «Поділля» (смт. В.Березовиця Тернопільського району) земельної ділянки площею 7.1977 га, що розташована по вул. Микулинецька-бічна в м. Тернополі.

Зобов'язано Тернопільську міську раду прийняти рішення про передачу в користування земельної ділянки площею 7.1977 га за адресою: вул. Микулинецька-бічна в м. Тернополі

приватному підприємству «Онікс», як правонаступнику «ТВ «Поділля».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 15 жовтня 2010 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Скасовано пункт 25 рішення четвертої сесії Тернопільської міської ради четвертого скликання за №4/4/42 від 25 липня 2002 року, яким вилучено з користування товариства власників «Поділля» (ід. код 03782434) земельну ділянку площею 7,1977 га за адресою:

м. Тернопіль, вул. Микулинецька-бічна.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, Тернопільська міська рада звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що товариство власників «Поділля» є належним користувачем земельної ділянки, площею 7,1977 га за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька-Бічна, на якій знаходяться об'єкти права власності товариства.

На підставі листів голови товариства власників «Поділля» Дідоренко Л.Г.

від 27 листопада 2001 року та від 26 березня 2002 року про вилучення у товариства вищезазначеної земельної ділянки, Тернопільською міською радою 25 липня 2002 року прийнято рішення № 4/4/42, пунктом 25 якого із користування товариства власників

«Поділля» вилучено земельну ділянку площею 7,1977 га за адресою: м. Тернопіль,

вул. Микулинецька-Бічна.

При цьому приватне підприємство «Онікс» є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов'язань товариства власників «Поділля».

Вважаючи пункт 25 рішення Тернопільської міської ради від 25 липня 2002 року

№ 4/4/42 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Так, апеляційним судом встановлено, що відповідно до пункту 1.1 статуту товариства власників «Поділля», затвердженого загальними зборами членів агрофірми «Поділля»

від 30 січня 1996 року та зареєстрованого Тернопільською районною державною адміністрацією 29 серпня 1996 року, товариство є колективним підприємством.

Згідно з підпунктом «й» пункту 7 статуту товариства власників «Поділля» виключною компетенцією зборів членів товариства є, зокрема, вирішення питань, котрі випливають із встановлених законодавством прав землекористування і власності на землю.

Разом з тим, рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки з користування товариства зборами членів товариства не приймалось.

Задовольняючи позов частково, апеляційний суд виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог статті 149 Земельного кодексу України, оскільки належним чином оформленої згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки не було.

З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні апеляційного суду.

Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Тернопільської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Онікс» до Тернопільської міської ради про скасування рішення - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: