Постанова

від 26.12.2013 по справі 811/1875/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2013 року Справа № 811/1875/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мирошниченка В.С.

за участю: секретаря - Озерна М.О.

представника позивача - Хоменка О.А.

представників відповідача - Король Д.М., Гнєзділова Б.О., Волошина В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Престо-Буд" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Престо-Буд" (далі - ПП "Престо-Буд" або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (в подальшому - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, або відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 21.05.2013 р. № 0000852240 про донарахування ПП «Престо-Буд» податку на додану вартість в розмірі 40942,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10236,00 грн., скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. №0000862240 про донарахування ПП «Престо-Буд» податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 51177,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12794,00 грн. та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. №0000872240, яким ПП «Престо-Буд» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2277,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі висновку акта перевірки є необґрунтованими, винесені з порушенням норм чинного законодавства. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем та ПП «Дол-В» і ПП «Протосс» та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним. Позивач вказує, що ним сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених первинних документів та виписаних контрагентом податкових накладних. Крім того, зазначені контрагенти на момент вчинення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, стверджуючи про правомірність висновків акту перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень. Такі висновки обґрунтовані тим, що дані податкового обліку за липень-вересень 2010 року сформовані позивачем за правочинами, укладеними з ПП "Дол-В" та ПП «Престо-Буд», не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши у судовому засіданні надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство "Престо-Буд" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 26.01.2006 р., взяте на облік як платник податків Кіровоградською ОДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с. 181-184, т.1). Основним видом діяльності є загальне будівництво будівель, інших споруд та інженерні роботи. Підприємство здійснює діяльність на підставі ліцензії, виданої Кіровоградською облдержадміністрацією (термін дії з 20.03.2006 р. по 20.03.2011 р.) та ліцензії, виданої Інспекцією ДАБК в Кіровоградській області з терміном дії з 22.12.2009 р. по 22.12.2014 р. (а.с. 185-186, т.1).

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ відповідно до наказу № 801 від 10.04.2013 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Престо-Буд» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ПП «Протосс» за червень 2009 року та з ПП «Дол-В» за період з 01.02.2009 р. по 31.10.2009 р. та з 01.03.2010 р. по 30.09.2010 р. (а.с. 26-63, т.1), за результатами якої складено акт від 24.04.2013 р. №75/22-4/33962678.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено такі порушення:

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ всього на загальну суму 612757 грн.(у тому числі за серпень-вересень 2010 року на суму 38665 грн.) та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 109427 грн (у тому числі 2277 грн. за липень 2010 року), внаслідок чого ПП «Престо-Буд» занижено ПДВ до сплати в бюджет на загальну суму 665482 грн. (у тому числі 40942 грн. за серпень-вересень 2010 року) та завищено залишок від'ємного значення, який після відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за вересень 2010 року на суму 56702 грн.

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств за перевірений період на суму 902730 грн. (у тому числі за 2-3 квартали 2010 року в сумі 51177 грн.).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. № 0000852249 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 51178,00 грн.(у тому числі 40942,00 грн. за основним платежем та 10236,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. №0000872240 про зменшення розміру відємного значення суми ПДВ у розмірі 2277,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 63971,00 грн. (у тому числі 51177,00 грн. за основним платежем та 12794 за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.98-100, т.1).

Позиція контролюючого органу ґрунтується на тому, що ним встановлено відсутність реальності здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «Дол-В» і ПП «Протосс», оскільки документи, отримані ПП «Престо-Буд» від ПП «Протосс» за черень 2009 року та від ПП «Дол-В» за період з 01.02.2009 р. по 31.10.2009 р. та з 01.03.2010 р. по 30.09.2010 р. не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій. З огляду на викладене, фінансово-господарські операції між позивачем та ПП «Дол-В» і ПП «Протосс» є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (а.с. 49, т.1).

Такі висновки відповідачем зроблено на підставі актів перевірок ПП «Протосс» від 23.12.2010 р.№65/23-10/31146026, ПП «Дол-В» від 15.09.2010 р. №27/2330/34724268, та від 20.02.2012 р. №40/2330/34724268 (а.с. 108-154, т.1).

В подальшому позивачем подано заперечення на акт перевірки відповідача (а.с.66-68, т.1), за результатами розгляду якого доводи позивача відхилено (а.с. 69-75, т.1).

Дослідивши спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» чинного на момент виникнення спірних правовідносин під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі -Закон №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до положень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не включаються до складу валових витрат: витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час); суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам; будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Стаття 11 Закону №334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (далі - Закон №996-XIV).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З огляду на викладене, право на віднесення сум ПДВ, сплачених суб'єктом господарювання при придбанні товару (робіт, послуг), до складу податкового кредиту виникає у нього на підставі наявності податкових накладних, складених уповноваженою особою, зареєстрованою платником ПДВ фактичного придбання товару (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності підприємства.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП «Престо-Буд» здійснює господарську діяльність у приміщенні по просп. Інженерів, 11 у м. Кіровограді, яке займає згідно з договорами оренди від 01.08.2009 р., та від 01.09.2010 р., укладених з ТОВ «Хлібодар» з відповідними додатками (а.с. 189-197, т.1). Також між позивачем та ТОВ «Хлібодар» укладено договір оренди будівельного обладнання №9 від 01.08.2006 р. (з додатками), згідно з яким позивач бере в оренду у ТОВ «Хлібодар» будівельне обладнання та техніку (а.с. 198-226, т.1).

Згідно з штатним розписом ПП «Престо-Буд» на 2009 рік, у штаті підприємства працювало 48 осіб, місячний фонд оплати праці становив 75,8 тис. грн. (а.с. 187-188, т.1).

Зазначені документи підтверджують наявність необхідних виробничих потужностей у позивача для здійснення діяльності, обумовленої установчими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Дол-В» 22.03.2010 р. укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким ПП «Дол-В» (продавець) продало позивачу будівельні матеріали (щебінь та відсів) обсягом 220 кв.м. та 175 кв. м. відповідно (а.с. 46-47, т.2). Виконання вказаного договору підтверджується накладними (а.с. 50-51,т.2). Відповідно до укладеного договору продавцем (ПП «Дол-В») виписано позивачу податкові накладні від 02.06.10 р. та від 10.06.10 р. (а.с. 48-49, т.2), згідно з якими сума ПДВ становить відповідно 622,33 грн. та 1655 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, ПП «Дол-В» є юридичною особою, яка діє на підставі статуту (а.с. 12-19, т.2), зареєстрована виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 08.11.2006 р. (а.с. 20, т.2), та є платником ПДВ (а.с. 22, т.2), здійснює діяльність з будівництва будівель, посередництва у торгівлі тощо (а.с. 26-27, т.2). Будівельну діяльність підприємство здійснювало на підставі ліцензії, виданою Кіровоградською облдержадміністрацією терміном дії з 04.09.2007 р. по 04.9.2012 р. (а.с. 28-29, т.2).

Наявність відповідних виробничих потужностей у ПП «Дол-В» підтверджується договорами оренди приміщення від 15.05.2007 р. (а.с. 33-37, т.2), та договором оренди майна від 12.06.2007 р. (а.с. 38-45, т.2).

Вказані документи підтверджують, що на момент здійснення господарських операцій ПП «Дол-В» було зареєстровано платником ПДВ та мало право виписувати податкові накладні.

01.12.2007 р. між замовником (ПП «Престо-Буд») та підрядником (ПП «Дол-В») укладено договір підряду на будівництво котеджного містечка в с. Покровське Кіровоградської області (а.с. 53-55, т.2).

Виконання вказаного договору підтверджується актом приймання виконаних робіт (а.с. 65-70, т.2), відомістю затрат підрядника (а.с. 71-78, т.2), довідкою про вартість виконаних робіт (а.с. 79,т.2).

Підрядником за договором (ПП «Дол-В») виписано позивачу податкову накладну від 30.08.2010 р., згідно з якою сума ПДВ становить 36998,20 грн.

Також 30.01.2009 р. між ПП «Престо-Буд» (замовник) та ПП «Дол-В» (підрядник) укладено договір підряду на будівництво торговельно-адміністартивно-готельного комплексу по вул. Декабристів, 26 в м. Кіровограді) (а.с. 56-57, т.2).

Виконання вказаних робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 р. (а.с. 59-60, т.), відомістю витрат підрядника (а.с. 61, т. 2) та довідкою про вартість виконаних робіт (а.с. 62, т.2). Оплату виконаних робіт проведено в безготівковій формі на рахунок ПП «Дол-В» у ПАТ «ПУМБ» в сумі 10 тис. грн. (а.с. 63, т.2).

На виконання вказаного договору підрядником (ПП «Дол-В») виписано податкову накладну від 19.08.2010 р., згідно з якою сума ПДВ становить 1666,67 грн. (а.с. 58, т.2).

На підставі вказаних первинних документів та здійснених операцій позивачем сформовано податковий кредит за липень 2010 р. в сум 2277 грн., за серпень 2010 р. в сумі 36998 грн. та за вересень 2010 р. в сумі 1667 грн.

Також за результатами здійснених операцій позивачем задекларовано податок на прибуток за 2 квартал 2010 року в сумі 2847 грн. та за 3 квартал 2010 року в сумі 48330 грн. При цьому податковим органом зроблено висновок, що у зв'язку з тим, що вказаний податок на прибуток підприємств задекларовано за результатами господарських операцій з ПП «Дол-В», які, на думку відповідача, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, мають ознаки фіктивності та є нікчемними по ланцюгу «до вигодонабувача», позивачем занижено суму податку на прибуток приватних підприємств по взаємовідносинах з ПП «Дол-В» в розмірі 51177 грн.

Крім того, до суду надано договір підряду №6 від 28.11.2007 р. (з додатками) про виконання будівельних робіт з будівництва і благоустрою території котеджного містечка в с. Покровське Кіровоградської області (а.с. 80-84, т.2), укладений між ЖБК «Покровська долина» (замовник) та ПП «Престо-Буд» (підрядник) виконання якого підтверджується актом приймання виконаних робіт (а.с. 85-93, т.2), дозволом на виконання будівельних робіт (а.с. 95, т.2), та договір підряду на будівництво торговельно-адміністративно-готельного комплексу від 19.01.2008 р. №2, укладений між ПП «Альбіон-Істейт» (замовник) та ПП «Престо-Буд» (підрядник) (а.с. 96-97, т.2), виконання якого підтверджується актом приймання виконаних робіт (а.с. 98-99, т.2), податковими накладними (а.с. 100-105, т.2), дозволом на виконання будівельних робіт (а.с. 106, т.2).

З урахуванням викладеного, вбачається, що за вказаними договорами суб'єкти господарювання ПП «Альбіон-Істейт» та ЖБК «Покровська долина» виступали генеральними підрядниками, ПП «Престо-Буд» - підрядником, а ПП «Дол-В» - субпідрядником.

Реальність виконання позивачем функцій підрядника за вказаними договорами підтверджується також договорами на надання транспортних послуг з додатками (а.с. 107-122, т.2), реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 123-151, т.2).

Господарські операції між ПП "Престо-Буд" і ПП "Протос" не досліджувалися в ході судового розгляду, оскільки за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилось у зв'язку з перевищенням граничного строку подання податкової декларації 1095 днів (п. 102.1 ст.102 ПКУ).

Господарські операції між ПП "Престо-Буд" і ПП "Протос" не досліджувалися в ході судового розгляду, оскільки за результатами перевірки податкове повідомлення не виносилось у зв'язку з перевищення граничного строку подання податкової декларації - 1095 днів (п. 102.1 ст. 102 ПК України).

Отже, в судовому засіданні доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту та валових витрат.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що останні складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість та спростовує висновок податкового органу про безтоварність вказаних операцій між позивачем та ПП «Дол-В».

Крім того, відповідно до ст. 215 Цивільного кодекс України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійним (оспорюваний правочин).

Водночас, відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Зважаючи на обґрунтування відповідача про відсутність наміру настання реальних правових наслідків як підставу для визнання правочинів, укладених між ПП «Дол-В» та позивачем, нікчемними, суд зазначає, що фіктивний правочин в розумінні ЦК України не є нікчемним правочином, а є оспорюваним правочином, який має визнаватися недійним виключно в судовому порядку. За таких обставин позивач, в разі наявності підстав, мав звернутися з позовом до суду про визнання вказаних правочинів недійними.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Разом з тим, цією нормою прямо не встановлена недійсність (нікчемність) угод, які не відповідають вищевказаним вимогам, у зв'язку з чим така угода не є нікчемною, а є оспорюваним правочином.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Крім того, податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Якщо контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання щодо виконання вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

За змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того,чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновки відповідача про відсутність у позивача наміру на настанні реальних правових наслідків при укладанні правочинів з ПП «Дол-В, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладені обставини, відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваних рішень, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсяг.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000852240 від 21.05.2013р. про донарахування приватному підприємству "Престо-Буд" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 40 942,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10 236,00 грн..

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000862240 від 21.05.2013 р., про донарахування приватному підприємству "Престо-Буд" грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 51 177,00 грн. та застосовування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 794,00 грн..

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000872240 від 21.05.2013 р., яким приватному підприємству "Престо-Буд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 277,00 грн.

Присудити приватному підприємству "Престо-Буд" , код ЄДРПОУ 33962678 судові витрати з Державного бюджету України в сумі 1174,26 (тисяча сто сімдесят чотири гривні двадцять шість копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградській окружний адміністративний суд шляхом подання в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.С. Мирошниченко